Господарство вже 8 років обов’язково включає цю культуру до сівозміни. З 1200 га нинішнього року віддали під нут 247 га. Користуються насінням ізраїльської селекції.

«В жодному разі не замінимо площі соняшником, — емоційно переконує Юрій Колісник. — Не хочемо зіпсувати землю. Та й по грошах все очевидно. За весь час отримували урожайність нуту від 11 до 19 ц/га. Навіть якщо по 10 ц/га буду збирати, все одно це вигідніше за соняшник. Порахували: на соняшнику отримали по 10 ц/га, продали по 10 тис. грн. Нут за середньої урожайності 15 ц/га навіть по $700 дає вже чудову економіку».
Після нуту господарство закладає гарбузи. Цього року завезли насіння льону, перші спроби його вирощування вже є. Готову продукцію за попередніми домовленостями постачатимуть до Ізраїлю. Минулого року продавали на олію по $2,5-2,7 за кг.

Найголовнішим критерієм для культури, яку беруть на вирощування у цьому господарстві, вважають чіткий розрахунок на реалізацію. «Нема надійного збуту — немає сенсу вирощувати», — робить висновок директор «Омега Аір». Бідкається, наприклад, що дуже підкачала спельта: здавалося, дуже обнадіювала, а 170 тонн вже другий рік не можуть продати. «Так само поки що не маємо чіткої впевненості у каналах збуту органічної продукції, — ділиться сумнівами Юрій Колісник. — Якби вже розуміли, що ціни на органіку справді надійні та набагато вищі, то теж починали б думати».
Господарство має 200 га земель на крапельному зрошенні. Серед перспективних культур розглядають, зокрема, і чорне просо. Якраз оцінюють ринок збуту.

Прихильний до впорядкованості Юрій Колісник очікує відкриття ринку землі: «Можливо, так одразу і не зможемо викупити землю. Будемо, як і зараз, брати в оренду. Але головне: сформуються правила, завдяки яким я буду чітко знати, що відбуваються класичні процеси «товар — гроші — товар». Власники ощадливіше будуть ставитися до землі. Приміром, до нас приїздили гості з Прибалтики. У них земля коштує € 6-7 тис. за га. Звісно, бережуть її, а не бездумно гроблять, наприклад, соняшником».

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

У Вільнянському міжрайонному управлінні водного господарства підбили підсумки поливного сезону 2026 року. За цей час насосні станції перекачали понад 2 млн м³ води, а площа зрошуваних земель сягнула майже 1,8 тис. га.

Учасники AgroFoodSummit, який наприкінці вересня відбувся у Мерсіні (Туреччина) за організації Української бобово-соєвої асоціації, відвідали найбільшого експортера та переробника бобових культур - компанію Arbel. Відвідувачі побачили як створюється продукція: від сировини через переробку та підготовку до відправлення на міжнародні ринки.

Спецпризначенці Національної поліції прикривають небо над аграріями Запорізької області під час збору врожаю.

Серед трьох найбільш поширених у світі бобових культур — сочевиці, нуту та гороху — Україна є помітним гравцем лише на гороховому ринку. Але з експортом агропродукції зараз непросто, хоча йдеться про невеликі обсяги: у 2026/27 маркетинговому році на експорт очікується 600 тис. т українського гороху. Проблема не лише в заблокованих морських шляхах, а й у постійних атаках на інфраструктуру та судна, тому для відновлення логістики у потрібних обсягах знадобиться чимало часу.

У Запорізькій області розпочали вологозарядні поливи сільськогосподарських угідь. Роботи проводить Вільнянське міжрайонне управління водного господарства на завершальному етапі зрошувального сезону.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Обсяг виробництва продукції рослинництва у Запорізькій області за січень – липень 2026 року скоротився на 16,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Агрохолдинг «Ландекс Агро» (Харківська обл.) планує у сезоні 2027 року суттєво розширити посіви нішевих культур. Результати поточного сезону підтвердили перспективність напряму.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.