В обробітку у «Згоди» — майже тисяча гектарів землі. Андрій Кисіль каже, що ген господарювання на землі перейняв від діда, той був головою колгоспу у рідному селі. Сам Андрій отримав освіту аграрного інженера, але перші гроші заробив на іншому бізнесі. Та серце боліло, коли бачив, що земля у селі простоює, не обробляється. Вклався спочатку у перші 30 га, потім у 100, 200. Поступово доріс до тисячі.
Головне, каже, мати оптимальний парк потрібної техніки. Тільки комбайнів тримає три. «Мій особистий досвід спроб та експериментів довів, що у господарстві класично мають бути: трактор John Deere, комбайн Claas, сівалка Vaderstad, плуг Lemken і обприскувач Berthoud. Вважаю, це оптимальна комбінація», — радить фермер.
На початку він пробував обійтися орендованою технікою. Упевнений: це дуже невигідно, тому що партнери часто не виконують своїх зобов«язань, через це неможливо вчасно провести всі роботи, тож отримуєш серйозні збитки.
«В Україні взагалі проблема із забезпеченістю технікою, — говорить Андрій Кисіль. — Подивіться, досі є господарства, які ще от наприкінці жовтня не завершили збирання. Раніше я був упевнений, що на мою сою достатньо трьох комбайнів, але все одно закінчив роботи пізніше, ніж планував».
Особливо журився господар цього сезону через те, що бракувало машин для вчасного транспортування зерна з поля. Урожай отримали гарний, але комбайнам довелося простоювати, бо транспортники не забезпечили виконання договору і не прислали належні КамАЗи.
Обираючи культури, пробували і ріпак, і кукурудзу, але поступово відмовилися від них та остаточно зупинилися на пшениці й сої, які найкраще доповнюють одна одну у сівозміні, переконує Кисіль.
«Пшениця дуже радує. Врожаї ростуть, — ділиться керівник «Згоди». — Цього року найбільше заробив на пшениці, яка дала по 9 тонн з гектара. Використовую насіння німецької селекції і відповідну максимально інтенсивну технологію. Інвестиції сповна окуповуються».
Якщо на сої фермер раніше брався і за ГМО, то з наступного року точно відмовляється: «ГМО стало невигідно економічно. Урожайність не-ГМ сої маємо 3,5 т/га, в той час коли ГМО — 2,7 т/га. Ціна ГМО — до 10 800, а не-ГМО — 11 200-11 400 грн/т. Різниця говорить сама за себе. Відчуваємо, що не-ГМ соєю серйозно зацікавлена Європа. Рішення прийняли».

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні станом на 1 жовтня поточного року становили 20,7 млн т, що на 6 млн т більше за показник на аналогічну дату роком раніше.

Група АГРОТРЕЙД завершила збирання сої. Цього сезону культуру вирощували на майже 3000 га в Сумській та Харківській областях.

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Найпопулярнішими категоріями сільгосптехніки серед аграріїв цього сезону були трактори (35,5%), комбайни (15%) та мінітрактори (11,2%).

Найпопулярнішими категоріями сільгосптехніки серед українських аграріїв у 2025 році стали трактори (40,4%), комбайни (17,6%) та мінітрактори (10,8%). Пік інтересу до сільгосптехніки припав на жовтень.

Провідна премія в галузі інновацій у сільському господарстві Agritechnica Innovation Awards 2025 отримала 251 заявку, з яких 234 були затверджені для включення до списку інновацій виставки. Журі DLG Innovation Jury напередодні виставки Agritechnica 2025 нагородило дві інновації золотою медаллю, а 22 інновації — срібною медаллю.

У вересні 2022 року освітній проєкт «Агрокебети» запустив фандрейзингову кампанію для забезпечення стипендіями кращих студентів проєкту в розмірі 200 євро на місяць.
