У Сергія Паращенка — понад 20-річний досвід в агро і вже 7 років — в органічному виробництві. Війна змусила переїхати з Донецької області і відновлювати діяльність на новому місці, у Дніпрі. Сконцентрувався на двох культурах — часнику та гарбузах. До часнику, це видно, у Сергія особлива прихильність. Він створив цілий кластер, об’єднавши людей, щоби зручніше його вирощувати і реалізовувати. «У нас часник під ключ», — любить повторювати Паращенко.

Чому часник?

«Наші виробники вже зрозуміли, що нішові культури вигідні. Але й серед нішових є різні ризики, бо та чи інша культура то вистрибує, то провалюється у ціні чи за іншими параметрами. А от часник ідеальний у своїй здатності постійно бути у вигідній ніші», — пояснює Сергій Паращенко. — Попит на цей продукт далеко не задоволений. Ми чомусь як їли 70% китайського часнику, так і їмо. Образливо».

Гальмує дідівський метод

Тупцюємо на місці, тому що ніяк не можемо відірватися від дідівських методів, переконує Паращенко. Вирощування з зубка гальмує нормальне виробництво. Собівартість товарного часнику, вирощеного із зубка, складає 25-30 грн/кг. У кращому разі так само його і продадуть, а це шлях в нікуди.

Вигідно, але складніше

Натомість товариство «Чистий продукт», яким керує Сергій Паращенко, сертифіковане насіннєве господарство з багаторічним досвідом вирощування часнику, пропонує дворічний цикл і вирощування часнику з повітряної цибулини. Відповідно, собівартість часнику знижується до 7-10 грн/кг.

Але така технологія досить складна і потребує гарних спеціалістів, чіткого дотримання усіх деталей і часових норм, техніки. Часник не терпить дилетантів.

Часниковий кластер

Тому Паращенко з однодумцями створили спеціалізоване регіональне об’єднання на території Дніпропетровської області. Воно є замкнутим циклом виробництва і реалізації часнику. «Для фермерів це бізнес під ключ, — пояснює Сергій. — Ні у кого, хто долучається до нас, не має бути відчуття, що він починає з нуля. Ми вже створили цілу систему і просто приєднуємо до існуючого потоку нових учасників. Кожен знає, що отримає якісний посадковий матеріал, повний супровід професіональних консультантів, допомогу протягом усього процесу вирощування аж до додаткових людей на збирання. І головне — допомагаємо організувати продажі, реалізацію готової продукції, це саме те, що найчастіше фермерам не вдається».

Міжрегіональний часниковий кластер «Національний продукт» вже об’єднав фермерів, які вирощують часник на 100 га. Перші проекти були реалізовані у Чернівецькій, Дніпропетровській, Харківській та Херсонській областях. У них беруть участь господарі з площами від 0,5 га до 55 га. Учасники отримали економіку, набагато кращу, аніж у сусідів. Результат роботи кооперативу говорить сам за себе.

Сучасні технології «Чистий продукт» відпрацьовує на своїх 180 га посівних площ часнику. З такими обсягами вже можна упевнено планувати і насінницьке, і товарне виробництво.

Вписати часник у сади та ягідники

Часник не потребує стільки техніки, як зернові чи олійні культури. У цьому плані виробничникам легше. На догляд за одним часниковим гектаром потрібно мати одного-двох робітників.

Досвід показав, що часник дуже гарно себе показує у спільних проектах, де його відмінно поєднують із садами чи ягідниками. Сергій Паращенко називає успішні приклади з Буковини, де у міжряддя молодого семигектарного горіхового саду прописали часник. На Харківщині на 13 га горіхового саду вже рік вирощують і навіть успішно розмножують часник: «Це така своєрідна ніша в ніші: доки росте горіх, люди заробляють на часнику».

Фермери поступово входять у часникову нішу. Спочатку експериментують. Приміром, на частині міжрядь у садах вирощують часник із зубків, частину — з повітряної цибулини. Цього сезону більшість порахували, як вигідніше, тож переходять на другий, сучасніший спосіб. Своє поле показало.

Багато хто з господарів садові міжряддя тримали під чорним паром. Тепер переконалися у корисності часнику, зокрема як антисептика. Це неймовірно важлива якість особливо для плодових дерев, завдяки якій відлякується більшість шкідників. До речі, цей органічний часниковий метод боротьби зі шкодочинами відомий в Україні з давнини. Миттєву дію часникової настоянки знали ще наші пращури.

Пакуйте креативно. Почніть з малого

Особливо обурюється Сергій, що у магазинах наша продукція безладно лежить у великих кошиках в купі лушпиння, а імпортна красується гарно упакована.

Реалізація запакованих по 100-200 грамів зубків часнику стала одним із успішних проектів часникового кооперативу. Фактично по 70 грн/кг легко продали часник тієї фракції, яка була непридатною для торговельних мереж лише через те, що виглядала неприглядно разом із лушпинням.

Випробували до 10 видів різної продукції з часнику, на який міг очікувати збут за нікчемними цінами. Часник пакують поштучно у пластикову тару або у паперові чи перфоровані поліетиленові пакети, чистять на зубки і розкладають у різні типи пакетиків, подрібнюють та висушують у вигляді порошку чи гранул. Ринок чудово зреагував на чорний ферментований часник.

«Просто мусимо перестати збувати сировину — треба продавати готовий продукт. І для цього необов’язково чекати дорогого обладнання чи суперових складів. Варто почати з найпростішого. Наприклад, просто хоча би вручну очистити і запакувати головки. Або ж розділити їх на зубки. Після реалізації оцінити свої можливості і планувати придбання обладнання та розробку логістики. Головне — не стояти на місці. А перспектив насправді дуже багато. Треба їх не полінуватися  і зреалізувати. Спільно робити це набагато легше», — говорить натхненник часникового кластеру.