Клуб агроефективності: через інтернет торгувати вигідніше

«Виставляєш свій товар — і вже за 20-30 хвилин є бажаючі купити нашу пшеницю, сою», — розповідає господар.

Згадує, що багато клопоту мав раніше, коли збував свою продукцію через місцевих закупівельників: «Ніби й знайомі люди, але в процесі починали створювати купу проблем: змінювали рішення вже після того, як усі умови обговорено, різними способами намагалися тиснути, знижувати ціну. Постійне відчуття, що тебе хочуть ошукати, хоча все ніби «по-дружньому, по-кумівськи».

А от якщо вже уклав угоди на зерновій біржі, то впевненості більше. Приїздять машини з Миколаївської, Одеської областей, із Західної України. Забирають продукцію, дотримуються домовлених зобов«язань, вчасно розраховуються — все чітко».  

Оновити роботу з продажами і з постачанням всього необхідного Євгенові допоміг син Олександр. Він закінчив київський ВНЗ, освоїв ІТ-технології та приїхав допомагати батькові. Аналізує ринок, ціни, займається заготівлями, стежить, щоби вчасно оновлювались деталі на техніку. У родині є тракторець і весь необхідний реманент до нього, а також німецький комбайн, хоч і вживаний, але за якістю обмолоту фермерів не розчаровує.

Олександр навіть почав вести репортажі зі своїх полів на каналі YouTube, де можна побачити стан культур на певний період, хід збирання.

«Раніше, до 2007 року, ми намагалися заробляти на життя торгівлею, — згадує Євген. — Але тепер цей вид підприємництва, як на мене, приносить замало прибутку. А от земля дає впевненість. Порахували, що здавати землю в оренду — надто невигідно. На паї у 2-2,5 га отримуєш 7-8 тис. грн на рік. А самі можемо на тому ж заробити по 30-40 тис. грн. Є різниця?»

Фермери, звісно, скаржаться на цьогорічну погоду, яка заважала пшениці розвиватися. Але зібрати її встигли до дощів, в гарному стані. Зараз придивляються, як ввести у сівозміну нут.

«Головне — можеш працювати на себе, не залежати ні від якого дядька, — впевнені в родині Соломяних. — Особливо після Майдану таке переконання закріпилося. Вирішили, що самі господарюватимемо на землі, нікого нею розпоряджатися не пустимо».

«Мені боляче дивитися на людей, які повіддавали свої паї, а самі днями просиджують у генделиках, лінуються працювати, — переймається Євген. — Біля землі завжди можна знайти собі заробіток».

Фермери залюбки розширили б свої наділи, якби відкрився ринок землі й були можливості взяти доступні кредити. Кажуть, трохи більші площі вже дозволили б їм придбати обладнання для переробки. Вже обдумували таку перспективу.