У господарстві зізнаються: самі не очікували, що сонячні фрукти так приживуться на Городоччині, де їх ніколи раніше не вирощували: «Плоди такі солодкі і соковиті, що колеги із Закарпаття свої традиційні персики спродали на ринку, а натомість наші перекупили і повезли до себе».
Щоб облаштувати свої сади та ягідники, господарству, заснованому у 2013 році, довелося повертати до життя занедбані впродовж 20 років землі, навіть викорчовувати дерева. Тепер обробляють 300 га, з яких 200 відведені під зернові та олійні культури для підтримки сівозміни. Основний заробіток, звісно, теж із цих культур. Особливо гарно цього року спрацював ріпак, непогано й пшениця.
Ягідництво, вирощування фруктів поки що збиткові, але динамікою радують. У «Сонячній насолоді» вирощують на 60 га чорну і червону смородину, на 14 га — персики та нектарин, на 9 га — полуницю, на 6 га — малину. Більше люблять малину традиційних сортів, кажуть, в ній сонця і свіжості більше, а ось ремонтантну використовують на власне вино. Роблять його також із смородини з медом — не тільки дають спробувати, але й діляться рецептом.

Персики починають давати плоди вже наступного року. Їх охоче розкуповують мешканці навколишніх сіл, перекупники стають у чергу, везуть на ринки Львова, Києва, Дніпра, Харкова і навіть Молдови.
Окупитися такі сади зможуть на 6-7-й рік, вступивши в активне плодоношення, коли даватимуть не менше як по 20 т/га.
Однією з проблем, яка зупиняє ягідників і садівників, є невизначеність із власністю на землю. Змогли взяти 98 га у довгострокову оренду на 49 років, хоча би так отримавши певне відчуття стабільності.
Є труднощі й з робочою силою. Багато хто заробітчанствує у сусідній Польщі на тих же ягідних плантаціях. «Думаю, більшість з них вже протягом наступних 2-3 років повернеться, — прогнозує Іван Кликоцький. — По-перше, ставлення до наших робітників там досить упереджене, а по-друге — не такі вже й великі заробітки. Не бачив, щоби хтось приїхав і зміг вкласти зароблений капітал у власну справу вдома. Хіба що просто на прожиття».

У «Сонячній насолоді» можна заробляти за сезон залежно від виробітку по 8-10 тис. грн на місяць, нікуди не виїжджаючи, тримаючись дому і родини.
До речі, колеги-поляки твердили, що на Львівщині персики не приживуться і що їх вирощувати — це, мовляв, надто тяжка праця. Але саджанці канадської селекції зі спеціальної прищепою для морозостійкості віддячили зусиллям українців. Кажуть, вони витримують морози до 30 градусів. Директор господарства помітив великий попит на саджанці, тож планує ще й новий напрям у бізнесі — вирощування саджанців на продаж.
Кадрова проблема спонукала два роки тому придбали два спеціальних комбайни. Яким же було здивування, коли поступово почали переконуватися: якість механічного збирання краща за ручне. Якщо втрати після комбайна — 2%, то при ручному — 8%. Клієнти, котрі спочатку категорично замовляли ручне збирання, подивившись на результат, тепер просять: хочу з комбайна. Та й собівартість механічного збирання виходить меншою. Зарплату отримують не десятки збирачів, а комбайнер та двоє його асистентів, котрі підставляють потрібну тару під ягоди.

У «Сонячній насолоді» цілком свідомі, що для розвитку фруктово-ягідного напряму їм потрібні інвестиції для того, щоби вкластися у холодильники, склади, переробне обладнання. Робота виключно на свіжий ринок не дозволяє вийти на європейський рівень, платити гідні зарплати робітникам. Заморожування і переробка не просто принесуть більші прибутки, але й дадуть роботу людям упродовж усього року. «Але проблема для того і існує, щоби її вирішувати, — оптимістично посміхається Іван Кликоцький. — Працюємо, шукаємо вигідних клієнтів і надійних партнерів на перспективний садово-ягідний напрям».

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Уряд включив до Реєстру індустріальних парків «Бессарабський АгроТех Парк» в Одеській області та «Хорватський Гостинець» у Львівській області.

В Україні садівники знижують відпускні ціни на яблука через стриманий попит і збільшення пропозиції осінніх сортів.

У селі Артасів на Львівщині запрацювала нова агролокація, яка об’єднала крафтове виноробство, вирощування ефіроолійних рослин та продаж локальної продукції.

В Україні закладаються нові яблуневі сади, також на ринку з’являються нові гравці.

Сільгоспвиробники Львівської області обмолотили 90% площ ранніх зернових культур та озимого ріпаку.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

Майже 96% смородини в Україні вирощують домогосподарства населення, тоді як на сільськогосподарські підприємства припадає лише 4% виробництва.

Для виробництва натурального яблучного оцту найкраще підходять тверді сорти яблук, зокрема Лігол, Фуджі, Піно та Целеста.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

За 10 км від Вінниці у селі Лани знаходиться сімейна екоферма «Щедрі лани». Це приклад господарства із закритим циклом: тут вирощують, переробляють і продають продукцію на місці.