Володимир Ладика: Студент має отримати саме ті знання, які реально стануть в пригоді

30 жовтня 2017, 07:00 5825

Щороку понад 17 тис. студентів аграрних вишів отримують дипломи про освіту, проте лише 40% випускників працюють за фахом. Виникає питання: чому студенти не можуть чи не хочуть працювати за спеціальністю, можливо, проблема полягає у підготовці юних кадрів? Про це та інше спеціально для AgroPortal.ua розповів ректор Сумського національного аграрного університету Володимир Ладика.

Володимире Івановичу, скажіть, які наразі необхідні реформи для аграрної освіти?

Володимир Ладика: На моє переконання, сьогодні на перший план виходить необхідність забезпечення реальних потреб аграрного виробництва через інтеграцію аграрних навчальних закладів та наукових установ. Не менш актуальною є інтеграція вищої освіти та аграрного бізнесу, адже у сучасному світі тільки таке поєднання здатне забезпечувати якість підготовки фахівців відповідно до вимог виробництва: фахівець, що працює в агропромисловому комплексі, має бути добре обізнаним з сучасними технологіями у галузі рослинництві та тваринництві, вміти використовувати сільськогосподарську техніку світових брендів.

Що потрібно зробити, щоб сучасна освіта була близькою до реальності і дійсно допомагала студентам у роботі?

Володимир Ладика: Це надзвичайно актуальне запитання, і в Сумському національному аграрному університеті вже давно усвідомили важливість того, щоб освіта давала студентам реальні знання, які потім їм стануть в пригоді на виробництві. Що для цього потрібно? Найперше — це, звісно, викладач, який може дати саме такі знання — сучасні й реальні, а для цього він, по-перше, сам має бути не суто теоретиком, а й обізнаним з сучасними технологіями і розуміти виробничі процеси. Тож викладачі СНАУ активно співпрацюють з виробництвом, де впроваджують свої наукові розробки та опановують новітні технології, здійснюють консультативне супроводження агробізнесу.

Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики
Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики

По-друге, я вважаю, що важливо дати студенту доступ до сучасних джерел інформації: вчитися тільки за підручниками минулого сторіччя — це, як мінімум, малоефективно. У нашому університеті створений і постійно оновлюється електронний репозиторій, де можна знайти новітню спеціалізовану літературу й українських, і зарубіжних авторів. У вересні цього року наказом Міністерства науки і освіти України Сумському НАУ був наданий безкоштовний доступ до світової наукометричної бази Scopus, яка містить понад 50 млн реферативних записів.

І, звісно, навчальний процес має бути організований таким чином, щоб студент бачив техніку та інструментарій, на яких йому доведеться працювати, не тільки на картинках.

З якими аграрними компаніями співпрацюєте? У чому суть співпраці та які спільні здобутки?

Володимир Ладика: У нашому університеті значна увага приділяється практичній підготовці студента: завдяки співпраці з агрохолдингами, а саме — «Кернел», UkrLandFarming, NCH, ІМК, «Миронівський хлібопродукт», «Глобино», наші студенти ще під час навчання пристосовуються до умов сучасного виробництва. Також цьому сприяє й співпраця з місцевими аграрними підприємствами, такими як «Вітчизна», АФ «Северинівська» Сумської області та іншими.

Але у СНАУ навчаються не тільки студенти, а й викладачі: сучасний світ змінюється так стрімко, що неможливо бути гарним викладачем, оперуючи виключно багажем знань 20-річної давнини. Тому професорсько-викладацький склад нашого університету постійно підвищує свою кваліфікацію, проходячи стажування і за кордоном, і на провідних аграрних підприємствах.

Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики
Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики

Щодо здобутків, то перш за все варто відзначити великий відсоток наших випускників, які наразі працюють у зазначених вище агрохолдингах та компаніях. Зарекомендувавши себе добре під час виробничої практики, вони отримали вигідні пропозиції з працевлаштування. Також багато випускників СНАУ відкрили й успішно розвивають власний бізнес.

Який відсоток студентів вашого вишу після навчання відразу влаштовується на роботу? Чи всі вони шукають роботу за профілем?

Володимир Ладика: Звісно, нам би дуже хотілося, щоб це був 100-відсотковий показник, але ж ми всі розуміємо, що такого просто не буває. Та з огляду на те, що більшість наших випускників на момент отримання диплому вже працевлаштовані, працюють за фахом, можемо сказати, що цей процент є доволі високим і становить близько 72% у перші три роки з урахуванням служби у Збройних силах, продовження навчання тощо.

СНАУ використовує якісь особливі методи навчання студентів?

Володимир Ладика: Ми постійно прагнемо удосконалюватися і відшукувати сучасні форми й методи для того, щоб нашим студентам, по-перше, було зручно вчитися, і по-друге — щоб вони отримували саме ті знання, які їм реально стануть в пригоді у їхній подальшій професійній діяльності. Саме тому ми запровадили і наразі активно використовуємо дистанційне навчання на платформі Moodle, що дає можливість багатьом студентам, особливо на старших курсах, поєднувати навчання й роботу або ж проходити стажування за кордоном, не перериваючи навчання.

Також ефективною я вважаю співпрацю з агрохолдингами: першим кроком стало узгодження з ними навчальних планів та програм, і наразі враховані всі їхні вимоги і побажання, а наші студенти вчаться саме тому, чого від них вимагатимуть на виробництві. Крім того, за сприяння спонсорів у нашому університеті обладнані найсучасніші навчально-практичні лабораторії і класи з новітньою технікою та обладнанням. Так, наприклад, відкриття навчально-практичного центру точного землеробства за підтримки компанії Horsch дозволило розпочати в університеті підготовку магістрів за освітньою програмою «Системи точного землеробства».

Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики
Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики

Завдяки відкриттю на біолого-технологічному факультеті лабораторії комп’ютерних технологій у тваринництві майбутні технологи вивчають ліцензійні спеціалізовані програми — такі як «Юніформ Агрі», програма управління стадом у молочному скотарстві «ОРСЕК», програма управління стадом та селекційної роботи «Племофіс», а також програма управління стадом у свинарстві «Вепр». На факультеті ветеринарної медицини ми створили лабораторію нанодосліджень з використанням растрового та просвічувального електронних мікроскопів, яких в Україні одиниці.

У минулому навчальному році ми вперше в Україні почали реалізацію нового проекту «Агроінтернатура». Його учасниками стали випускники технологічних спеціальностей, що працюють за фахом. Цей проект надає молодим фахівцям можливість впевненіше почуватися на виробництві, оскільки у будь-який момент можна отримати кваліфіковану консультацію від університетських науковців з будь-яких питань, що виникають під час роботи. Але, як виявилося, молодих спеціалістів-технологів, крім вузькоспеціалізованих фахових знань, також цікавлять питання тайм-менеджменту, економіки і права, тож ми врахували і цей аспект.

Напевно, ви чули про конкурс «Краща аграрна практика». Скажіть, чи мотивують студентів подібні конкурси до навчання? І взагалі, що саме мотивує українського студента?

Володимир Ладика: Так, звісно, і я дуже схвально ставлюся до цієї ініціативи. По-перше, кожен учасник цього конкурсу може продемонструвати, чого ж він насправді чекає від своєї виробничої практики, якою, на його думку, вона має бути. Це дозволяє нам подивитися на питання проходження практики очима студента, що дуже важливо. По-друге, конкурс мотивує студента ставитися до проходження практики серйозно й усвідомлено, до того ж стимулює креативність, розвиває творчі здібності. А творчий підхід до своєї роботи, як відомо, дозволяє досягати найкращих результатів.

Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики
Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики

Якщо ж говорити про те, що мотивує українського студента до навчання, я б відзначив наступні критерії: по-перше, це сучасність і актуальність знань, що надаються у виші, по-друге — усвідомлення того, що ці знання обов’язково стануть в пригоді, дозволять знайти гарну роботу і почуватися на ній впевнено. А ще студент має бути впевнений у справедливому оцінюванні своїх знань і розуміти, що неможливо ці питання вирішувати за гроші.

Чи для всіх спеціальностей у вашому університеті створені умови для проходження практичного навчання?

Володимир Ладика: Ми приділяємо дуже багато уваги саме питанням практичної підготовки наших студентів. Щороку оновлюємо і покращуємо власну практичну базу — за допомогою наших партнерів відкриваємо навчально-практичні центри, класи, спеціалізовані лабораторії. На території СНАУ є дослідні поля й теплиці для студентів агрономічних спеціальностей, віварій для студентів біолого-технологічного факультету та факультету ветеринарної медицини, клініка ветеринарної медицини, сучасні зразки сільськогосподарської техніки для студентів інженерних спеціальностей. Зрозуміло, що повністю охопити цей відповідальний напрямок тільки силами університету неможливо, але ми активно співпрацюємо з провідними сільськогосподарськими підприємствами, установами та організаціями, агрохолдингами, де наші студенти отримують практичні знання та досвід, незалежно від того, юристи це, економісти чи фахівці-технологи.

Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики
Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики

Чи багато студентів СНАУ щороку проходить практичне навчання за кордоном?

Володимир Ладика: Сумський НАУ має вже досить великий досвід співпраці із закордонними партнерами у питаннях проходження виробничої практики. Перші кроки в цьому напрямку ми робили ще наприкінці 90-х років минулого сторіччя і сьогодні маємо розгалужену базу закордонних партнерів. Наші студенти щороку проходять виробничу практику на підприємствах і в господарствах США, Австралії, Нової Зеландії, Канади, Голландії, Данії, Німеччини, Швеції, Польщі, Швейцарії, Фінляндії тощо. Понад 600 студентів Сумського НАУ щороку проходять виробничу практику за кордоном.

Чи практикує СНАУ посеместрове навчання за кордоном своїх студентів, і як це на них відображається?

Володимир Ладика: Дійсно, у СНАУ існує така практика, коли студенти упродовж семестру навчаються у вищих навчальних закладах за кордоном в межах програми академічного обміну. Відповідно, й іноземні студенти навчаються у СНАУ. Такі обміни реалізуємо із польськими та німецькими вишами в рамках проектів DAAD, Erazmus+ тощо. Такий досвід зазвичай є позитивним і корисним для студента, адже, крім суттєвого покращання рівня володіння іноземною мовою, він здобуває нові знання та вміння у провідних європейських університетах.

Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики
Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики

Які, на вашу думку, найбільш затребувані аграрні спеціальності? Чому?

Володимир Ладика: Сьогодні найбільш затребуваними спеціалістами в аграрній галузі є агрономи, інженери-механіки, ветлікарі, біологи-технологи тощо. Нині в аграрний бізнес продовжують активно заходити іноземні інвестиції, агроринок демонструє небачену активність, розвиваються не тільки агрохолдинги, а й фермерське, органічне землеробство. Все це потребує професіоналів, обізнаних із сучасними технологіями, здатних працювати по-новому та постійно поглиблювати свої знання.

Чим ваш університет відрізняється від інших навчальних закладів?

Володимир Ладика: Сумський НАУ є аграрним політехнічним навчальним закладом, головною відмінністю якого є реальна інтеграція з аграрним бізнесом, що забезпечує якісну підготовку фахівців для виробництва, переробки, реалізації продукції, економіко-правового забезпечення діяльності аграрних підприємств.

В університеті запроваджена вертикально інтегрована система підготовки, яка сприяє якісному освітньому процесу випускників коледжів зі скороченим терміном навчання. Дуальна система навчання з використанням  дистанційної форми організації освітнього процесу надає можливість студентам поєднувати освітній процес в університеті з практичною діяльністю на сучасних виробництвах аграрних холдингів.

Сумський НАУ — єдиний університет в Україні, у якому запроваджено агроінтернатуру, спецкурси з IT-аналітики та прогнозування з використанням сучасних програм Diamond FMS для розрахунків з оптимізації великих за розміром аграрних формувань та програми Rise компанії Nestle для діагностики діяльності фермерських господарств.

Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики
Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики

Починаючи з 2017 року в університеті практикується монетарне оцінювання випускників, що сприяє встановленню стартової заробітної плати молодого спеціаліста відповідно до знань та вмінь та є мотивацією до успішного навчання в університеті та ефективної праці на виробництві. Її суть в тому, що представники аграрного бізнесу, які є основними роботодавцями для випускників СНАУ, оцінюють рівень отриманих студентом знань та вмінь і на підставі цього виносять вердикт, якої, на їхню думку, заробітної плати вартий той чи інший випускник. Критеріями оцінки є, перш за все, знання з тієї чи іншої дисципліни та здатність застосовувати їх на практиці, а також вміння говорити, доносити свою думку до аудиторії, здатність переконувати слухачів, підбирати беззаперечні аргументи та відстоювати свою позицію.

Яких висот університет досягнув за останній рік?

Володимир Ладика: Наразі СНАУ — це потужний освітній центр національного значення, визнаний не тільки на Сумщині, а й по всій Україні та за кордоном. Щорічно тут отримують вищу аграрну освіту за 25-ма напрямами підготовки не тільки українські студенти, а й зарубіжні. Сьогодні в університеті навчаються студенти з більш ніж 28 країн світу. Щорічно близько 600 студентів проходять стажування та навчання за кордоном, а також понад 40 студентів отримують освіту за спільними програмами у вищих навчальних закладах інших країн.

За 40 років наш університет пройшов доволі визначний шлях, і наразі серед випускників СНАУ — представники всіх рівнів влади, видатні науковці, керівники великих підприємств, провідні фахівці агрохолдингів тощо. Я переконаний, що надзвичайно важливо постійно рухатися вперед і не зупинятися на досягнутому.

Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики
Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики

Нашими науковцями створено 29 сортів рослин, зокрема, картоплі, соняшнику, гречки та пшениці; займаємося збереженням генофонду та поширенням популяції бурої худоби, молоко якої більш придатне для сироваріння; розробляємо енергоощадні технології для зменшення зношування робочих поверхонь деталей, технології вирощування енергетичних рослин (міскантус, світчграс), органічної продукції (яблука, ягоди), нішевих культур (кіноа); створюємо антимікробні, протипаразитарні засоби, дезінфектанти, імуномодулятори, які використовуються у 15 країнах світу.

Результати наукових досліджень наших вчених публікуються у наукометричних базах Scopus, Web of Science. Загалом університет має 8 h-індекс та належить до трійки кращих аграрних вузів країни за цим показником, що є основою для поглиблення співробітництва з провідними науковцями на міжнародному рівні. 

Одним із найбільш значущих досягнень останнього часу я вважаю акредитацію Сумського НАУ уповноваженою акредитаційною агенцією Європейського союзу ACQUIN за магістерською програмою «Адміністративний менеджмент». За час дії цієї програми в Сумському НАУ було підготовлено понад 600 магістрів, 99 з яких отримали подвійний українсько-німецький диплом. Метою міжнародної акредитації є підтвердження повної відповідності змісту та якості навчального процесу в СНАУ європейським освітнім стандартам.

Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики
Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики

Минулого року Сумський національний аграрний університет посів 3-тє місце серед аграрних вищих навчальних закладів України за рейтингом Webometrics. Це один з рейтингів університетів світу, за яким аналізують ступінь представлення діяльності університетів в інтернет-просторі.  Науковий журнал «Вісник Сумського національного аграрного університету» індексується міжнародною наукометричною базою Index Copernicus.

Нещодавно на базі вашого університету проходив Міжнародний аграрний форум «Територія євроінтеграції». Розкажіть детальніше про це.

Володимир Ладика: Так, дійсно, 16 вересня за сприяння Сумської обласної державної адміністрації, Сумської обласної ради, Фонду підтримки розвитку малого та середнього підприємств у Сумському НАУ відбувся такий захід. Подія об’єднала виробників сільськогосподарської продукції, переробні підприємства, постачальників техніки, сільськогосподарських машин та інших ресурсів, ставши майданчиком для ділових контактів та пошуку партнерів для аграрного бізнесу.

На території університету були розміщені експозиції новітньої сільськогосподарської техніки, працювали майданчики альтернативної енергетики, тест-драйв автомобілів тощо. Упродовж дня діяла виставка-ярмарок, де сумчани і гості нашого міста могли придбати сільськогосподарську продукцію, вирощену у фермерських господарствах Сумщини та на дослідних полях СНАУ, племінних тварин і птицю, сортові саджанці плодових дерев, кущів, мед, кондитерські вироби, екопродукцію і багато чого іншого.

Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики
Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики

І оскільки наш захід був не тільки і не стільки розважальним, а перш за все науковим, значна увага була приділена семінарам за напрямами «Ефективний аграрний бізнес», «Економічний розвиток сільських територій», «Органічне землеробство. Здорове харчування та привабливий бізнес», «Ефективне тваринництво» та «Сучасні технології переробки сільськогосподарської продукції». Спікерами виступили представники Сумської обласної державної адміністрації, науковці Сумського НАУ, провідні спеціалісти сільськогосподарських підприємств Сумщини, а відвідати їх могли як фахівці, так і інші зацікавлені особи.

І представники обласної та міської влади, і науковці, і пересічні відвідувачі «Території євроінтеграції» надзвичайно високо оцінили проведений захід, тож я переконаний в тому, що у СНАУ він стане щорічним.

Чи допомагає університету співпраця з місцевими органами влади? Як саме?

Володимир Ладика: Сумський НАУ доволі плідно співпрацює з місцевими органами влади. Так, у травні 2017 року був підписаний меморандум про узгодження дій між Сумською обласною державною адміністрацією, Сумською обласною радою, Сумським національним аграрним університетом та агропромисловою компанією «Кернел». Цей документ визначає основні напрямки співпраці з питань соціального розвитку та наукової діяльності на території Сумської області з метою економічного розвитку регіону та підвищення його інвестиційної привабливості, розвитку партнерства «бізнес — влада — наука».

Одним з пунктів меморандуму є запровадження на базі СНАУ магістерської освітньої програми «Регіональний менеджмент» відповідно до завдань Програми розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Сумської області на період до 2020 року. Навчальна програма підготовки фахівців передбачає вивчення дисциплін міжнародного магістерського курсу з бізнес-адміністрування (МВА), акредитованого в Європейському союзі. Цільова підготовка магістрів з регіонального менеджменту здійснюється з урахуванням останніх тенденцій в управлінні, змін в сучасному середовищі, досвіду ЄС.

Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики
Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики

Не менш важливим пунктом меморандуму є сприяння влади у створенні та модернізації опорних шкіл у сільській місцевості Сумської області, а також у запровадженні дуальної вертикально інтегрованої освіти (державні професійно-технічні навчальні заклади Сумської області аграрного спрямування — коледжі Сумського національного аграрного університету — Сумський національний аграрний університет).

Які плани університету на майбутнє?

Володимир Ладика: У 2017-му університет відсвяткував 40-річний ювілей, і всі ці роки були роками розвитку. Попереду дуже багато амбітних планів: підвищення рівня міжнародного визнання університету за рахунок публікацій у виданнях, які належать до наукометричних баз, спільних наукових досліджень, запровадження активної міжнародної академічної мобільності викладачів і студентів, розширення міжнародних освітньо-наукових програм з провідними університетами світу.

Стратегією розвитку залишається формування оновленої матеріальної бази, яка передбачає створення сучасних науково-дослідних та навчальних лабораторій.

Важливим напрямком діяльності університету вбачаємо інтернаціоналізацію освітнього процесу і запровадження спільних освітніх програм з китайськими університетами та підготовки за подвійними дипломами.

Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики
Джерело фото: з особистого архіву Володимира Ладики

У поточному році університет буде проходити сертифікацію освітніх програм Чеським агентством якості освітнього процесу, що дозволить отримати підтвердження рівня підготовки випускників Сумського НАУ відповідно до стандартів Європейського союзу. Наше завдання на найближчі роки — створення ВНЗ за кращими світовими зразками і поступовий перехід від університету прикладних наук до університету наук про життя.

Ми впевнені в собі, ми розвиваємося і надалі будемо досягати все вищого й вищого рівня в науці і в освітньому процесі, що є запорукою успіху Сумського НАУ.

Дякую за плідну розмову.


Іванна Панасюк, AgroPortal.ua