Віола, Ви — член Партії Зелених. Яку головну мету Ви переслідували, йдучи на вибори?
Віола фон Крамон-Таубадель: Питання сталого розвитку агропромислового комплексу для Партії Зелених були і будуть у пріоритеті. Після успішних виборів у кількох провінціях нам вдалося висунути «зелених» міністрів, які спільно впроваджували зміни в тваринництві, агроекології, біорізноманітті, підтримці органічних ферм тощо.
В нашій країні мало тих, хто має симпатію до «зеленої» партії, як німці в цілому сприймають Партію Зелених?
Віола фон Крамон-Таубадель: Однією з наших головних тем є пом'якшення наслідків кліматичних змін і адаптація до них. Суспільство дивиться на Партію Зелених, як на рушійну силу в цих актуальних питаннях.
На Вашу думку, як зміни клімату вплинуть на сільське господарство. Наприклад, яким воно буде через 5, 10, 20 років?
Віола фон Крамон-Таубадель: Наскільки глибоко ми розберемося, як мінімізувати вплив сільгосптоваровиробників на ґрунт, настільки легше нам буде в довгостроковій перспективі запобігти прогресу глобального потепління. Такі екстремальні погодні умови, як тривалі сильні дощі або відсутність опадів місяцями, різкі високі температури, завдають непоправної шкоди сільському господарству.
З подібними наслідками важко впоратися як великим виробникам, так і невеликим фермерам, тому держава повинна підтримувати сільгосптоваровиробників, реагувати на зміни клімату, проводити дослідження і передбачати подальші погодні зміни.
Зважаючи на подібні погодні примхи аграрії роблять ставку на інтенсифікацію виробництва. В Європі — це не ноу-хау, а Україна лише стає на цей шлях. Подібні метаморфози впливають на екологію?
Віола фон Крамон-Таубадель: У всьому необхідний баланс і сільське господарство — не виняток. Мова йде про баланс між інтенсивним виробництвом і забезпеченням природоохоронних заходів.
Інтенсифікація виробництва тягне за собою збільшення використання кількості пестицидів, що в свою чергу призводить до вимирання бджіл. Страждають від цього і птиці. Масштабне скорочення видів птахів, що є одним з важливих показників для біорізноманіття, спостерігається не тільки в ЄС, але і в країнах колишнього Радянського Союзу.
Крім впливу на біорізноманіття, занадто високий рівень пестицидів і добрив також впливає на рівень забезпечення питною водою.
Якщо подібний баланс в Європі зберегти на практиці реально, то в Україні, швидше за все, тільки в теорії, адже наша країна «славиться» укоріненою корупцією, а тому, якщо на папері і буде прописана інструкція до дії, виділений бюджет, не факт, що насправді щось реалізують.
Віола фон Крамон-Таубадель: Так, український ринок сильно страждає від глибоко вкоріненої корупції. Корупція робить виробництво більш дорогим, адже підприємці «доплачують» чиновникам, тому бізнесу важко конкурувати на світових ринках.
У той же час, якщо відкинути грошовий еквівалент, корупція залишиться дорогою, адже втрачається час на бюрократію. Як результат — ситуація в Україні перетворюється на безглузду трагедію.
Якби не корупція, в Україні був би економічний бум. Тільки складні харчові продукти з пшениці могли б продаватися за дуже високою ціною по всій земній кулі. Але поки що це нездійсненна мрія.
Але як, на Ваш погляд, можна докорінно змінити ситуацію?
Віола фон Крамон-Таубадель: Не існує ніякої магії лікування. Виділю основні моменти.
По-перше, необхідно сформувати нову, а головне якісну державну службу. Не останню роль відіграє склад і рівень заробітної плати. З особистого досвіду скажу, що краще мати п'ять високомотивованих, кваліфікованих та добре оплачуваних працівників, ніж п'ятдесят посередніх.
По-друге, в країні повинна бути неупереджена, слідча, «жива» журналістика, яка б вела боротьбу з корупцією за рахунок високоякісних журналістських розслідувань.
По-третє, все має бути прозорим. Чим прозоріше, тим важче стає організовувати якісь сірі схеми.
По-четверте, потрібен постійний громадський контроль над органами влади. Наприклад, у Німеччині і Швейцарії існує подібний нагляд.
І останнє, але не за значенням, повинні бути рівні і зрозумілі для всіх правила ведення бізнесу. Неможливо будувати інноваційну економіку без верховенства закону. Китайці вже отримали цей жорстокий урок.
Наш шлях розвитку інноваційний?
Віола фон Крамон-Таубадель: Якщо Україна має намір в повній мірі реалізувати свій величезний потенціал у сільському господарстві та харчовій промисловості, вона потребує інновацій і ще раз інновацій.
Щоб Ви порадили нашим агровиробникам?
Віола фон Крамон-Таубадель: Не йти на поводу у хабарників, прийняти верховенство закону, впроваджувати нові ідеї та смарт-продукти.
Яким бачите майбутнє аграрного сектору України?
Віола фон Крамон-Таубадель: Сільське господарство буде провідною галуззю економіки України, а країна — найважливішим ринком світового господарства. Україна також може стати локомотивом інновацій, адже у вашій країні сукупність «мізків і хліба» може створювати незвичайно енергоефективні форми виробництва сільськогосподарської продукції, здійснити інноваційний прорив в обробці, маркетингу харчових продуктів і супутніх послуг.
Як вважаєте, чи потрібно Україні активізуватися в напрямку державної підтримки агропромислового комплексу?
Віола фон Крамон-Таубадель: Наскільки мені відомо, в сільському господарстві і без підтримки справи йдуть непогано. Проблема не в підтримці, а в політичних рішеннях, які приймаються в основному дуже несподівано, суперечливо і постфактум.
Міністерство аграрної політики та продовольства України в останні місяці наполегливо трудиться, щоб заслужити довіру міжнародного співтовариства. Але багато інвесторів з Німеччини, та й з інших країн ЄС, розчаровані. Адже коли вони інвестували, коли впроваджували сучасні технології в країну, не розраховували на допомогу, але вони також і не чекали опору з боку адміністративного ресурсу і кількості грошей, яку необхідно було заплатити.
Ситуацію потрібно змінювати докорінно. Успішні європейські економіки доводять доцільність надходження податків від бізнесу до місцевих бюджетів. Причина проста. Муніципальні об'єднання (громади) зацікавлені в тому, щоб бізнес процвітав на місцях. Допомога у вигляді «не заважати» набагато важливіше для українських фермерів, ніж будь-яка субсидія.
Віола, ми почали розмову про Партії Зелених і я казала, що в нашій країні вона не користується популярністю, але от «зелений туризм» набирає обертів, можливо, даний вид туризму прищепить любов до землі молодому поколінню. На Ваш погляд, наскільки зараз популярний зелений туризм?
Віола фон Крамон-Таубадель: «Зелений туризм може стати візитною карткою України, якщо розробити правильну стратегію, яка буде цікава і корисна не тільки одному з проектів якогось олігарха, а також інвестувати в інфраструктуру.
Карпатські гори мають величезний потенціал для високоякісного, з доданою вартістю еко-туризму, який буде привабливим і європейським туристам.
«Зелений туризм» буде мати успіх і поблизу великих міст, адже люди, вперто попрацювавши, отримавши високий дохід, хотіли б мати місце поблизу, куди вони могли б поїхати на вихідні для відпочинку в екологічно чисту і приємну обстановку.
Дякую Вам за приділений час та цікаву розмову.
Наталія Помянська, AgroPortal.ua

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

У Німеччині виявили новий вірус великої рогатої худоби, який може поширитися країною до кінця осені. Збудник уже зафіксували в Німеччині, Франції та Швейцарії.

Французькі виробники равликів зазнають значних втрат через аномальну спеку та посуху. В окремих господарствах загинуло до 70% поголів'я, а частина ферм уже припинила роботу.

Ель-Ніньйо найближчими місяцями може спричинити ще більше екстремальних погодних явищ у різних регіонах світу.

Урожай полуниці відкритого ґрунту в Німеччині 2026 року став найменшим за 31 рік.

Потужні буревії, що пройшли 14 липня в регіоні Нюрнберга та Верхнього Пфальцу (Баварія, Німеччина), завдали значних збитків овочівникам. За попередніми оцінками, стихія пошкодила близько 400 га посівів, а окремі господарства втратили до 90% урожаю.

Штучний інтелект дедалі частіше стає сполучною ланкою між збором даних і ухваленням рішень у тваринництві. Якщо протягом останнього десятиліття фермери активно інвестували в сенсори, програмне забезпечення для управління господарствами та автоматизовані системи, то сьогодні головним завданням стає ефективне використання накопиченої інформації.

Всеукраїнський конкурс «СИЛА АГРОЗМІН» проводиться вже вдруге. За умовами конкурсу з 40 відібраних претендентів Експертною радою було обрано 12 фіналістів — по 3 з кожної з чотирьох номінацій.

Брак кадрів залишається головним викликом для діяльності підприємств в умовах воєнного стану, ставлячи нові рекорди.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування у провадженні щодо заволодіння врожаєм соняшнику та кукурудзи державних установ, що входять до структури Національної академії аграрних наук України (НААН).