Що таке соціальна місія компанії, навіщо агрохолдингам корпоративна соціальна відповідальність та як діють програми підтримки сіл від великих агрокомпаній — в інтерв’ю AgroPortal.ua розповів керівник західного кластера AgroGeneration Віктор Биков.

Вікторе, що для AgroGeneration і для західного кластера зокрема означає соціальна відповідальність?

Віктор Биков: Ми відчуваємо потребу в собі як в структурі, яка може зробити щось корисне для села. Чітко усвідомлюємо, що це наші зайві, може, навіть невиправдані, витрати, які не приносять прямих дивідендів. Але ми прекрасно розуміємо, що якщо в селі будуть нормальні дороги, то наша техніка теж зможе ними їздити. Якщо в селі буде нормальна розвинена інфраструктура, то пайовики будуть більш-менш захищеними й усвідомлюватимуть: компанія розвиває село — отже, її наміри серйозні і з нею можна працювати.

Крім того, соціальна відповідальність — це чіткий сигнал для наших інвесторів, що ми маємо кошти на соціальні бюджети і готові їх надавати. Ми є соціально активною і соціально відповідальною компанією, але треба розуміти одну річ: ми не благодійна організація і не державна установа. Ми бізнес-структура. Все, що ми робимо в соціальному плані, — це наша добра воля, спрямована на поліпшення життя наших пайовиків і наших працівників у тих селах, де ми працюємо.

Яку територію охоплює західний кластер і як давно ви є його керівником?

Віктор Биков: Наш кластер включає 42 тис. га земель у Житомирській, Львівській, Тернопільській областях. Перше наше підприємство знаходиться на відстані 120 км від Києва. Офіційно очолюю кластер з 1 червня 2014 року, до цього обіймав посаду заступника керівника кластера.

Які соцпроекти були реалізовані під вашим керівництвом?

Віктор Биков: Ми реалізували понад 3,5 тис. проектів. Минулого року зробили освітлення села Ліщин у Житомирській області, на це пішло приблизно 220 тис. грн. Там все робилося з нуля, бо замовляли проектну документацію, оплачували монтажні роботи тощо. На підприємстві «Ліщинське», знову ж таки в Житомирській області, в с. Сінгури на 150 тис. грн зробили ремонт школи. В Тернопільській області в Збаражському районі встановлювали дитячі майданчики на територій сіл. На Львівщині займалися благоустроєм  сіл (100 тис. грн), допомагали в ремонті церков. В Львівській і Тернопільській областях просять більше допомагати церквам. Ми відгукуємося на ці прохання, але моя принципова позиція, з політичних міркувань у тому числі, — не підтримувати Московський патріархат.

Цікавою для мене особисто була «Акція доброти», завдяки якій ми забезпечили книгами чотири сільські бібліотеки на суму понад 10 тис. грн від «Видавництва Старого Лева». Другий рік поспіль у школах організовуємо літературні конкурси для школярів, де цінним є не лише приз, а й поїздка на екскурсію до інших міст України.

Якою є процедура розподілу коштів у межах компанії на соціальні проекти?

Віктор Биков: Всі запити на допомогу ми отримуємо через сільські ради. У нас є певна процедура розгляду в кластері. В прийнятті рішення про виділення допомоги беруть участь директор підприємства, землевпорядна служба західного кластера в особі керівника служби і заступника керівника з соціальної роботи. Потім вони надсилають всі проекти мені, і колегіально після цього приймається рішення. Раз чи двічі на рік під час проведення зборів у селах за участю всіх пайовиків ми звітуємо перед громадою: на що було витрачено кошти, що було зроблено. Це все абсолютно відкрито і прозоро. Були такі моменти, коли ми приїжджали, а люди нам закидали, що ми нічого для села не робимо. Як не робимо? Ми ж через сільського голову виділяли кошти. Але були такі сільські голови, які всі наші здобутки присвоювали собі. Проте наші пояснення й аргументи з конкретними цифрами та документами швидко відкривають людям очі.

Як планується бюджет на соцпроекти всередині компанії?

Віктор Биков: Взагалі в практиці компанії є затверджена цифра на соцпроекти: 100 грн на гектар землі. З цього розрахунку наш річний бюджет на західний кластер становить приблизно 4 млн грн. Є кілька рівнів нашої соціальної активності: це конкретний пайовик, село, сільрада, яка керує кількома селами, районна рада й облдержадміністрація. Бюджет ми розподіляємо самостійно, але якщо є нагальна потреба у вирішенні якогось питання, то інколи перевищуємо бюджет.

Як оцінюєте реформу децентралізації?

Віктор Биков: Моя думка, що ця реформа не є повноцінною децентралізацією. Спочатку була одна вертикаль, а тепер об’єднують села в територіальні громади і будують іншу. Поки що ніхто не знає, як це буде працювати. Незрозуміло, якими обсягами коштів будуть розпоряджатися сільські голови в селах. Ми вже стикаємося з тим, що деякі голови об’єднаних територіальних громад вимагають  від нас грошей і кажуть, що самі будуть ними розпоряджатися. Наша позиція в такому випадку жорстка: ми не держава, ми гроші свої спрямовуємо туди, куди вважаємо за потрібне. В Житомирській області процес децентралізації ще не починався, в Тернопільській — вже є дві громади там, де ми працюємо. У Львівській області в Жидачівському районі одна з найбільших в Україні територіальних громад. Мова йде про  Ходорівську об’єднану територіальну громаду, до якої приєдналися 18 сіл.

Яким чином ви будуєте взаємодію з пайовиками?

Віктор Биков: У нас в компанії в кожному кластері є служба земельних ресурсів, це перша інстанція, яка має справу з пайовиками. В рамках служби є заступник керівника земельної служби кластера з соціальних питань. Ця людина безпосередньо спілкується з пайовиками, дізнається про їхні проблеми.

Соціальна активність будь-якої компанії — це її добра воля. Стосунки з пайовиками будуються на підставі договорів оренди землі, де нічого не сказано про соціальну активність. Коли я буваю на зборах у селах, то постійно на цьому акцентую увагу. Якщо ви хочете більше грошей на соціальну активність і благодійність в селі, будь ласка, давайте нам більше паїв. Розрахунок дуже простий: якщо ми обробляємо 600 га, то село отримає 60 тис. грн в розрахунку 100 грн за га. Пайовики є нашими партнерами. Ми робимо щось для них, а вони — для нас. Процес взаємодії має бути обопільним. Компанія повинна вчасно і повному обсязі виплачувати орендну плату за договорами, все інше — це її добра воля. У нас є випадки у деяких селах, де пайовики кажуть, що їм байдуже, чи зробили ми школу в селі. Але до цієї школи ходять ваші діти! В деяких селах є «заколотники», які завжди проти всього, але переважно люди все розуміють, коли ти показуєш цифри і проекти.

На яких напрямах соціальної роботи фокусується західний кластер?

Віктор Биков: Бюджети в селах настільки малі, що часто не вистачає на зарплату самому сільському голові, секретарці чи землевпоряднику. Часто до нас звертаються голови сільських рад по матеріальну допомогу для поховання, весілля, навчання, це також є в статті витрат компанії на соціальні проекти. Ми ремонтуємо школи, дитячі садки, церкви, дороги, приміщення сільських рад. Існує проблема з розчищенням снігу. Спеціалізованої техніки в селах немає. На деяких підприємствах у нас є грейдери, залучаємо їх, виділяємо кошти на пальне. Якось виходимо з ситуації, бо останнім часом на Західній Україні зими доволі сніжні, до села не доїдеш.

Як керівництво компанії ставиться до такого напряму роботи?

Віктор Биков: Керівництво компанії ставиться до такої роботи з розумінням, всі усвідомлюють користь справи, яку ми робимо, як для пайовиків, сіл, так і для компанії в цілому.

Чи розглядали можливість створення кооперативів у своєму кластері?

Віктор Биков: Так, ми розглядали таку можливість. Наступного року в селі Красне в Тернопільській області буде організовано ягідний кооператив, і AgroGeneration стане одним із його засновників. Держава має виділити з бюджету близько 100 тис. грн на його розвиток, а ми закупимо холодильне обладнання для заморожування ягід.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

Мультимедіа