Вітер змін: як та куди поведе УКАБ новий гендиректор
Ви — новопризначений директор потужної аналітичної та адвокаційної організації в агросекторі. А чим ви займалися до цього призначення?
Роман Сластьон: До призначення генеральним директором асоціації УКАБ мав досвід роботи в різних сферах агросектору: починаючи від сільгоспвиробництва та роботи в агрохолдингу у Вінницькій області, де, по суті, й розпочав свою кар’єру, до роботи в міжнародному хімічному концерні.
Останнє моє місце роботи — Сумський кластер ІМК ПСП «Слобожанщина Агро», яке займається вирощуванням зернових та олійних культур на площі трохи більше 23 тис. га землі. Я очолював це підприємство протягом майже 4-х років.
Ну і варто відмітити, що в УКАБ я не новачок. Працював тут з 2010 по 2013 рік на посаді експерта аграрних ринків. Наразі через 6 років повернувся сюди вже в якості управлінця :).
Які ключові стратегічні цілі по розвитку УКАБ та агросектору в цілому ви ставите перед собою?
Роман Сластьон: Стосовно розвитку — особливо щось нове привнести буде складно, оскільки УКАБ за 12 років вже став повноцінно сформованою організацією з чітко визначеними цілями. Зокрема, це відстоювання інтересів членів УКАБ та агросектору в цілому, що є пріоритетною базою для роботи і розвитку асоціації.
Звісно, будемо працювати над посиленням впливу на ті реформи, які відбуваються в країні. Вони мають бути дійсно конструктивними та направленими на полегшення життя наших членів, агросектору та всіх, хто в ньому працює. Також будемо активно працювати над тим, щоб зменшити бюрократичні перепони та застарілі обмеження, які в багатьох нормативних актах зафіксовані ще з радянських часів.
Які пріоритетні напрямки ви бачите для УКАБ на найближчий рік?
Роман Сластьон: Пріоритетом на найближчий період буде робота в напрямку розвитку ринку землі. Легалізація обігу землі — це те, чого очікували та до чого готувались дуже давно. Але перед запуском, який анонсовано на жовтень 2020 року, ще потрібно багато чого зробити. Зокрема, впорядкувати Держгеокадастр та ті функції, які в нього залишаються, врегулювати передачу цих функцій до органів місцевого самоврядування. Ця передача має бути правильною і прозорою, а на рівні місцевого самоврядування повинен бути визначений певний порядок, щоб не було «домовленостей» на місцевому рівні, а земля передавалась за відкритою та цивілізованою системою.
Тим не менше, в нас є багато інших напрямків: це регулювання ринку захисту рослин, насіння, виробництва та імпорту техніки, податкового законодавства. Не менш актуальним залишається питання логістики, тому що проблеми з «Укрзалізницею» нікуди не зникли, і наразі вже є бачення уряду про розділення та передачу в приватну власність деяких елементів залізниці. Також будемо намагатись удосконалити ту систему логістики, яка вже є, зокрема водний транспорт.
У вас була можливість працювати як в регіоні, так і великій міжнародній компанії. Як ви би екстраполювали цей досвід на ваше управління в УКАБ?
Роман Сластьон: За ці роки УКАБ виріс і суттєво збільшив кількість співробітників. Відповідно, виникає необхідність певної формалізації процесів, оскільки з ростом колективу все-таки потрібен злагоджений порядок роботи.
З іншого боку, УКАБ — не настільки великий, і дух підприємництва та ініціативності має цінуватись. Нові ідеї вітаються, ми можемо і маємо робити цікаві нові проєкти. В асоціації є можливості розвитку в різних напрямках, і багато де ми вже почали роботу та успішно працюємо. Але є ще величезне поле для розвитку, наприклад, УКАБ ще не йшов у регіони, в сегмент середніх підприємств, фермерів. Потенційно буде цікавий розвиток філіалів в Україні, чому б ні?
На вашу думку, який найбільш розповсюджений стереотип існує про вітчизняний агросектор?
Роман Сластьон: На мою думку, найбільш показовий стереотип, що склався у більшості людей, особливо серед сільського населення, це те, що агросектор і всі сільгосппідприємства зобов’язані підтримувати та розвивати інфраструктуру та вирішувати практично всі проблеми на селі: починаючи від доріг, утримання шкіл, ремонту дитсадків, амбулаторій, закінчуючи встановленням нового освітлення тощо. Тобто, по суті, те, чим мала займатись держава і органи місцевого самоврядування, переноситься на плечі сільгоспвиробників. Люди ще живуть тим, що колись при Радянському союзі цим займались колгоспи. Але колгоспи давно в минулому, і є агробізнес, сільгоспвиробники, підприємства, які сплачують податки, і з кожним роком податкове навантаження лише зростає. Питання, як розподіляються ці кошти, за державою.
Інший стереотип, що агросектор «гребе гроші лопатою». Кожен під час підрахунку, скільки заробляє сільгоспвиробник чи фермер, рахує виручку, яку він теоретично міг би отримати з гектара. Люди вважають, що це повністю весь прибуток, але не враховують, що є численні ризики, погодні умови, витрати на насіння, добрива, пестициди, техніку, на оплату праці, яка за останні роки також росте шаленими темпами, а у зв’язку з відкритим кордоном та відтоком робочої сили аграріям ще й доводиться конкурувати за робочу силу.
Що б ви змінили в аграрній галузі, якби мали можливість?
Роман Сластьон: В аграрній галузі багато зарегульованості, багато нормативів, вимог до ведення сільського господарства, які в наш час є нерелевантними. Є багато застарілих обмежень та вимог для агробізнесу в багатьох аспектах: сівозміна, паливо, пестициди, обробка, зберігання, вимоги до насіння тощо.
Наприклад, норма по сівозміні, яка була введена 8 років тому, про вирощування соняшнику і повернення на те саме поле лише через 7 років. Коли встановлювали цю межу, враховувались ще старі підходи до того, що на соняшнику може з’явитися такий паразит, як вовчок соняшниковий, життєздатність якого через 7 років припиняється. Не враховується, що зараз є нові технології боротьби з даним паразитом, і ця вимога є нерелевантною.
Потрібна постійна адаптація законодавства, підзаконних актів, служб, які контролюють сільгоспвиробництво, до тих умов, які змінюються. Є багато роботи в цьому напрямку.
У чому на сьогодні бачите основні можливості для зростання УКАБ та посилення його ролі у політичному та виробничому житті агросектору?
Роман Сластьон: Основні можливості для посилення ролі УКАБ бачу в якісній аналітиці та в аргументації тих чи інших змін. Тобто, будь-які зміни мають підкріплюватись аргументами «за», і має бути аналіз наслідків їх запровадження. Тому рішення, які пропонує УКАБ, завжди були і будуть підсилені та аргументовані аналітикою, яка базується на цифрах.
Робота в комітетах також буде досить важливим напрямком УКАБ. Я вже казав, що є багато прогалин в законодавстві, й потрібно робити його аналіз та формувати пропозиції змін. Для цього має бути сильний фаховий відділ адвокації, юридичної підтримки, який зможе максимально якісно сформулювати бачення ринку стосовно тієї чи іншої сфери. Особливо земельний комітет, адже земля — тема №1 як мінімум на наступний рік.
Також пріоритетним напрямком у виробничому агросекторі є удосконалення сільгоспвиробництва, підвищення його ефективності шляхом комунікації та адаптації інновацій, які допомагають підвищити ефективність бізнесу. В цьому напрямку ми будемо організовувати багато заходів, зокрема, УКАБ Агротехнології.
Хто ви в управлінні: демократ чи автократ?
Роман Сластьон: Я ліберальний в плані управління, але в тому розумінні, що я віддаю людям відповідальність, даю їм права і обов’язки самим вирішувати робочі моменти. Завжди обговорюю з кожним окремо, які є плани по роботі, разом визначаємо строки на виконання. Мені імпонує комбінація підходів, але якщо обирати між демократом та автократом, то я демократ. Щодо автократії, це дещо ситуативний підхід, адже є різні ситуації, і в деяких ти маєш дійсно бути рішучим і швидко одноосібно приймати рішення. Я завжди за двосторонній діалог — людина, яка відповідає за певну ділянку, також має показати своє бачення, куди ми маємо рухатись, як ми туди прийдемо, в які строки, з яким бюджетом. Моє завдання — зрозуміти, чи воно лягає в рамки і цілі організації в цілому.
Як ви бачите агробізнес України через 10 років?
Роман Сластьон: Бачу максимально ліберальні умови для ведення бізнесу та виробництва на ринку, мінімальне втручання держави в усі ринкові та бізнес-процеси, мінімальну участь держави в логістиці, рух у напрямку інновацій та автоматизації, запровадження все більше елементів точного землеробства. Хочеться, щоб через 10 років ми були лідерами, і до нас в країну приїжджали переймати досвід аграрії з різних куточків світу.
У майбутньому хочу бачити зміцнення іміджу України на міжнародній арені за рахунок внутрішнього вдосконалення, підвищення якості процесів та рівня ефективності. Ну і вільний ринок землі, звісно.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua