Лізингові компанії в Україні завдяки останнім подіям в агропромисловому комплексі стали думати двічі, кому та на яких умовах видавати техніку. Керуючий партнер лізингової компанії «ЕСКА Капітал» Сергій Васьков в інтерв'ю AgroPortal.ua розповів, чому вони фінансують тільки дрібних виробників і як в цілому змінилися умови лізингових програм.

Як за Вашими відчуттями, ринок сільгосптехніки в Україні цього року зростає?

Сергій Васьков: В Україні близько 80% сільгосптехніки є зношеною. Її постійно доводиться оновлювати. За шість місяців поточного року імпорт сільгосптехніки збільшився в 2,3 рази. Це говорить про те, що ринок активізувався. І все ж змінилася структура продажів сільгосптехніки. Для багатьох фермерів сьогодні оновлення техніки — це купити комбайн Claas або John Deere 1996-1999 рр. випуску. Якщо до 2014 р. ми спостерігали тенденцію з придбання техніки 2008-2009 рр., то зараз ми бачимо відкат назад і попит на старі комбайни. Проте, Україна — великий ринок і нехай економіка зараз здається слабкою, всі іноземні компанії бачать в нас перспективу.

Чому, на Вашу думку, лізингові програми в Україні не настільки популярні, як кредитування?

Сергій Васьков: Лізингові компанії повинні конкурувати з банками. І це запекла боротьба. Лізинг досить новий фінансовий інструмент для українського ринку. Активно лізингові програми почали розвиватися після «Помаранчевої революції», тоді прийшли іноземні інвестори.

Для аграрія час — завжди гроші, а з плануванням у невеликих українських компаніях не завжди все добре, тому фермери стали цікавитися лізингом. Часто дрібні та середні підприємці приходять і кажуть, що їм техніка потрібна на вчора. Банки не вміють так швидко працювати, в той час як для лізингових компаній це норма. У банку аналіз документів клієнта займає від двох тижнів до кількох місяців. Ми бачимо потреби ринку та робимо максимально швидке оформлення техніки.

У чому різниця між тим, щоб узяти техніку в кредит або лізинг?

Сергій Васьков: Фінансовий лізинг — це той же кредит. Коли фермер бере кредит, то він є власником техніки по техпаспорту, при цьому вона є в заставі у банку. Коли ви берете техніку на умовах лізингу, її власником є лізингова компанія, але користується нею лізингоодержувач і він після всіх виплат стає власником цієї техніки. Процентні ставки і у банку, і у лізингової компанії однакові. Але з лізинговою компанією набагато швидше та прозоріше працювати. Лізингові компанії завжди перевіряють постачальників техніки, тому що на українському ринку багато шахраїв. Ми знаємо ситуації, коли один комбайн продавався трьом клієнтам і вони всі приїжджали його забирати, а за фактом він належав четвертому власнику, який говорив, що у нього цей комбайн вкрали.

Які документи Ви вимагаєте від клієнтів, щоб надати їм техніку в лізинг?

Сергій Васьков: Коли банк вимагає техніко-економічне обґрунтування або бізнес-план — у дрібного фермера на цьому закінчується все бажання скористатися фінансуванням. Лізингові компанії вимагають набагато менше документів. Ми, наприклад, тільки баланс, звітність і копії паспортів техніки в наявності. Якщо виникають питання по компанії, ми вимагаємо додатково розшифровки балансів, кредиторської заборгованості.

Українські компанії, на жаль, не дорожать своєю репутацією. Іноді виникають питання з репутацією її засновників, судові тяжби і т.д. Ми просимо компанію пояснити ситуацію, яка сталася. У нас є програма, коли клієнт може отримати техніку за один день, це в разі подачі повного пакету документів. Якщо у компанії все нормально з фінансами, то цей пакет документів бухгалтер може зібрати за 2 години, ми беремо ще годину на розгляд документів, і 3-4 дні йде на видачу техніки.

І все ж ряд лізингових компаній на ринку згортають роботу, чому так відбувається?

Сергій Васьков: Дійсно, є ряд проблем, пов'язаних зі змінами в податковому законодавстві, які вступили в силу з 2016 р. стосовно адміністрування ПДВ. На жаль, ні Мінфін, ні депутати не почули зауваження учасників ринку, не змогли передбачити процедуру відшкодування ПДВ для лізингової компанії в разі дефолту позичальника.

Раніше процедура виглядала так: лізингова компанія передавала фермеру техніку та виписувала накладну з ПДВ на повну вартість техніки. Позичальник ставив собі цей ПДВ до податкового кредиту. Якщо позичальник допускає дефолт, лізингова компанія звертається до нотаріуса за виконавчим написом, державний виконавець повертає техніку лізинговій компанії. Держвиконавець робив приписку, що є певна заборгованість по тілу кредиту та по ПДВ. Використовуючи цей документ, лізингова компанія подавала скаргу в ДФС і отримувала свій податковий кредит.

Тепер ця процедура не працює. Податкову накладну повинен обов'язково виписати і зареєструвати неплатоспроможний позичальник. Але якщо клієнт не може платити, то 20% ПДВ на спецрахунки він теж не переведе. В результаті всі лізингові компанії були змушені збільшити авансові платежі. Якщо раніше авансовий платіж по тракторах у нас міг бути 10%, а по комбайнах — 30%, то зараз у нас по комбайнах — 35-40%, по тракторах — 20%. Крім цього, лізингова компанія несе стартові витрати, пов'язані зі страхуванням техніки та її реєстрацією. Ми страхуємо всю техніку за програмою повне «КАСКО».

Чи потрібно обов'язкове страхування сільгосптехніки в українських реаліях?

Сергій Васьков: Наведу один приклад. У нас була історія, коли фермер взяв два трактори, а потім дзвонив зі страховим випадком. Тракторист з необережності загнав один в ставок, другим почали витягати, в результаті чого зірвали задній міст.

Чи був діалог з Мінфіном щодо вирішення проблеми з ПДВ?

Сергій Васьков: Якщо подивитися з точки зору лізингового ринку, то право власності лізингових компаній в Україні не захищене взагалі. Як член асоціації «Українське об'єднання лізингодавців» ми постійно ходимо на консультації з Мінфіном, з Нацкомфінпослуг, з профільним комітетом ВР. Була нарада з Мінфіном на початку літа, ми намагалися пояснити їм ситуацію з ПДВ. Ряд іноземних лізингових компаній можуть піти з України, тому що вони автоматично втрачають 20% своїх грошей. На що Мінфін нам відповів: «Якщо ви не хочете працювати, прийдуть інші компанії». Це абсолютно неетично. Якщо ми подивимося на ринок лізингу в Україні, то практично всі іноземні інвестори пішли. З 2005 по 2007 рр. зайшло багато компаній: BNP Paribas, SG Equipment Leasing, Ukio Bank Leasing, ING Leasing, «Кредит Європа Лізинг», UniCredit, Райффайзен, «Ласка Лізинг», але багато хто пішов через недосконале законодавство.

Ось буквально 8 вересня директор асоціації «Українське об'єднання лізингодавців» Марина Масіч ходила з нашими юристами на зустріч в НБУ (їм зараз передають функцію регулятора нашого ринку). Там також була делегація ЄБРР, вони запропонували НБУ технічну допомогу в удосконаленні законодавства, в тому числі і по ринку лізингу.

Зустріч була дуже продуктивною. Нам дали можливість висловитися про всі проблеми ринку і розповісти наше бачення вирішення цих проблем. Були підняті теми проблеми з ПДВ, неправомірними судовими рішеннями. На зустрічі також був присутній колишній глава Центрального банку Турецької Республіки. В цілому міжнародні експерти погодилися з нашими пропозиціями. До 26 вересня група ЄБРР пообіцяла передати нам свої висновки і пропозиції. Після цього ми продовжимо дискусію з регулятором. Для нас такий формат виглядає перспективним. Є надія, що чиновники будуть змушені прислухатися до міжнародних експертів і донорів України.

Хто є Вашими партнерами серед постачальників техніки?

Сергій Васьков: Ми працюємо з усіма дилерами сільгосптехніки, наприклад «Техноторгом», «Агроресурсом», «Волинською фондовою компанією» та ін. Крім цього, ми активно працюємо з компаніями, які реалізують техніку, що вже була в користуванні, наприклад, компанія «Автоленд» і компанія «НЛТ». Така техніка зараз користується найбільшим попитом. Вона привезена з ЄС і США, вона дешевша, ніж нова, але працює добре.

Ви працюєте з програмами trade-in, наскільки вони користуються успіхом у українських аграріїв?

Сергій Васьков: Дилери не дуже люблять працювати з такою технікою, тому що не знають, як її оцінювати. Є великі ризики та приховані дефекти. Але ми зараз активно запускаємо програму trade-in. Вартість техніки, яка вже працювала в Україні, може бути нижчою за ту, що привезена з Європи або США на 10-30%. Техніка в користуванні в ЄС і США працювала на більш якісному паливі. В ЄС усі користуються офіційним сервісом, тому можна подивитися, що чинилося в цьому комбайні, і коли відбувалася заміна деталей. В Україні немає мережі сервісних служб, і трактористи часто самі ремонтують техніку. Бракує сервісних бригад. В ЄС в радіусі 100 км завжди є хоча б один сервісний центр і ремонтна бригада.

«ЕСКА Капітал» здає в лізинг обладнання для обробки ґрунту?

Сергій Васьков: В Україні недосконала законодавча база в цьому напрямку. Ґрунтообробну техніку лізингові компанії в Україні не дають у користування. Якщо трактор йде з плугом — ми можемо його дати в лізинг, а якщо плуг або посівний комплекс окремо — тоді ні, тому що ця техніка не реєструється і не буде ідентифікована. Це великий привід для шахрайства. Попит на такий вид продукції є, це велика частка ринку, яку ми б хотіли фінансувати. Але закони України не дозволяють це робити, немає ефективної судової системи і виконавчої служби, які б захищали інтереси лізингових компаній.

З якими агрокомпаніями простіше працювати лізингодавцям?

Сергій Васьков: Наша компанія спеціалізується на фінансуванні мікро-, малих і середніх підприємств. Мікрокомпанія в нашому розумінні — це компанія з маленьким земельним банком, де власник сам обробляє свої землі. Саме такі компанії — найактивніші і найвідповідальніші клієнти. Великі агрохолдинги можуть так намалювати баланси, що не підкопаєшся.

Що Ви можете сказати про роботу держоператора — компанії «Украгролізинг»?

Сергій Васьков: Конкуренції з «Украгролізінгом» ми не відчуваємо. Зараз там змінили керівництво, держава не виділяє жодних коштів на роботу компанії. Для мене це правильний крок. «Украгролізинг» на ринкових умовах залучає кошти у банків і на таких же умовах намагається пропонувати фермерам техніку. Що позитивне можна сказати про цю компанію? Вони фінансували вітчизняних виробників сільгосптехніки, які виробляли навісне та причіпне обладнання. Воно було нормальної якості. Зараз «Украгролізинг» намагається їх також фінансувати і це дуже добре. «Украгролізинг» виставлений на приватизацію, але зараз навіть Фонд держмайна не може зрозуміти, які активи є у цієї компанії.

Ваша компанія має намір провести розміщення облігацій, з якою метою?

Сергій Васьков: Ми хочемо залучити додаткове фінансування, підтримати український фондовий ринок. Ми бачимо попит на ці облігації, ніхто з початку року не проводив ринкове розміщення, але регулятор робить багато кроків для поліпшення законодавства. Розміщення буде до кінця осені. Ми плануємо зробити тестове розміщення на 30-40 млн грн, щоб зрозуміти попит. А потім будемо робити розміщення на 100-150 млн грн.

Які лізингові програми Ви пропонуєте українським аграріям?

Сергій Васьков: Багато фермерів не можуть дозволити собі заплатити великий перший внесок, тому ми запустили програму «Нульовий авансовий платіж», якщо виробник дає в заставу свою техніку. Є програма «Зворотний лізинг», яка є конкурентом банків по залученню коштів. На папері це виглядає таким чином: ми купуємо у фермера техніку та передаємо йому її в лізинг. Отримані кошти він може направляти на посівну, на зарплати, нові технології і т.д.

Дякую за бесіду.


Оксана Пирожок, AgroPortal.ua

Мультимедіа