Руслан Недашківський: В Україні на одного раба — чотири прораба
AgroPortal.ua розпитав у віце-президента Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічних навчальних закладів, директора Державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» Руслана Недашківского, з якими проблемами стикаються ПТУ і як популяризувати непопулярні професії серед молоді.
Руслан Михайлович, зараз ПТУ хочуть перевести на фінансування з місцевих бюджетів, як це відіб'ється на роботі?
Руслан Недашківський: Перехід на фінансування ПТУ з місцевих бюджетів не можна назвати однозначно позитивним чи негативним явищем, адже багато чого залежатиме від голів державних обласних адміністрацій, мерів, обласних і міських рад.
Про що йде мова, можете навести приклад?
Руслан Недашківський: Візьмемо Білу Церкву. Фінансування професійно-технічного навчального закладу в місті здійснюється за рахунок міського бюджету, тому пріоритети будуть виставлятися, насамперед, міською радою.
Саме місто визначатиме кількість учнів професійно-технічного навчального закладу, тобто, регіональне замовлення, перелік необхідних робочих професій, матеріальне забезпечення тощо.
З одного боку, це нібито й правильно в межах окремих регіонів, але в рамках загальнодержавної політики економічного зростання — це буде в корені невірно, тому що підготовка робочих кадрів є загальнодержавним завданням.
Поясніть, чому?
Руслан Недашківський: Перш за все, порушуються конституційні права молоді щодо вільного доступу до професійно-технічної освіти, адже та ж міська рада за рахунок регіонального замовлення навчатиме тільки жителів свого регіону, які повинні залишитися там же на роботі. З інших міст, областей, регіонів діти прийматися не будуть.
Наприклад, учень з Київської області захоче вступити до навчального закладу міста Козятин Вінницької області для отримання професії машиніста-електровоза, так як у Київській області залізничного училища немає. Але його не візьмуть, так як він після закінчення ПТУ повернеться на роботу у Київську область. Жителем міста Козятин він не є, тому кошти з місцевого бюджету на його навчання не передбачені. Хоча фінансування у деяких регіонах може бути навіть краще, ніж раніше з державного бюджету. Розвиток професійної освіти буде не однаковим по регіонах.
Тобто переведення ПТУ на фінансування з місцевих бюджетів можна вважати своєрідним викликом для них?
Руслан Недашківський: Найскладнішим питанням стане передача цілісних майнових комплексів державної власності доу комунальну. Хоча у законопроекті передбачається заборона перепрофілювання, закриття, приватизація протягом 10 років, але як завжди це не є перешкодою для подібних рішень.
Вже зараз фіксуємо випадки з боку місцевої влади негайної передачі майна в комунальну власність. При цьому прямо вказується: на використання приміщень для інших цілей і для майбутнього вилучення земельної ділянки. Така інформація надходить з багатьох навчальних закладів України.
Допускаєте сценарій масового закриття ПТУ?
Руслан Недашківський: Абсолютно можливий сценарій закриття професійно-технічних навчальних закладів у багатьох регіонах України.
Можливо, якщо б навчання в ПТУ було більш популярним серед молоді, то про подібний сценарій не могла б йти і мова. Як, на Вашу думку, популяризувати непопулярні професії серед вчорашніх випускників?
Руслан Недашківський: Система освіти в плані профтехосвіти критично розбалансована. На одного випускника професійно-технічного навчального закладу припадає 4 випускника вищого навчального закладу, тобто «на одного раба — чотири прораба», а в Києві і Харкові — 1 до 8. Тоді як в Європейському Союзі абсолютно навпаки — 8 на 1.
Знаючи про ситуацію з розбалансуванням освіти і неодноразово пропагуючи це, як не дивно, але ми знову отримали збільшення державного замовлення у цьому році для вищих навчальних закладів на 23,3%. Хто тоді буде займатися матеріальним виробництвом? Не зрозуміло. І тут не тільки питання в тому, що мало популяризується профтехосвіта на радіо, телебаченні, в газетах і т. д., але і знижується поріг вступу у вищі навчальні заклади.
Як Ви в цілому оцінюєте рівень вищої освіти в Україні?
Руслан Недашківський: Хотілося б підкреслити, що рівень вищої освіти значно впав, адже у багатьох випадках відсутня чітка професійна спрямованість, а інколи вона взагалі відірвана від виробництва, як і втрачений зв'язок з виробничими базами. Тому є необхідність внесення змін у стандарти, як вищої освіти, так і професійно-технічної освіти.
Найгірше, коли втрачається зв'язок між професійно-технічною і вищою освітою. А вона у нас абсолютно відсутня. Наприклад, в Іспанії, Італії, Німеччині особлива увага приділяється ступінчастості освіти.
Як подібну ступінчастість реалізовувати?
Руслан Недашківський: Наприклад, будь-який інженер чи технолог обов'язково повинен отримати розряд кваліфікованого робітника за напрямом підготовки.
А де працюють Ваші випускники? Який відсоток працевлаштування?
Руслан Недашківський: Випускники «Катюжанского вищого професійного училища» працюють у сфері транспорту, аграрного виробництва, механізації будівництва, дорожнього будівництва, громадського харчування, сфери послуг, лісового господарства та ін.
Працевлаштування становить 87%, інші вступають у Збройні сили України та у вищі навчальні заклади. При цьому значна кількість випускників визначається з роботою при проходженні виробничої практики.
Які плани у «Катюжанского профтехучилища»?
Руслан Недашківський: Якщо коротко, то стратегічними питаннями є модернізація матеріально-технічної бази за рахунок кредитної лінії Кабінету міністрів Японії. Це питання поки ще в роботі. Також ми хочемо перевести навчання на дуальну форму. Гострим питанням є модернізація навчально-методичного забезпечення і розширення використання ІКТ у навчанні. Ми також робимо ставку на удосконалення студентського самоврядування, розширення міжнародних зв'язків і модернізацію кластерів для поліпшення якості виробничого навчання.
Не думаєте, що платна освіта в Україні буде більш результативною?
Руслан Недашківський: Відносно платної освіти, то у кожного може бути своя суб'єктивна думка. Це все залежить від цілі й установки, яку має перед собою абітурієнт і студент щодо кар'єрного зростання.
У чому, на Вашу думку, полягає особливість аграрної освіти?
Руслан Недашківський: Окремо, стосовно аграрної освіти хотілося б відзначити, що левову частку валового національного доходу становить аграрне виробництво і переробка сільськогосподарської продукції. Крім того, Україна повинна, а точніше просто зобов'язана бути потужною в сфері аграрного виробництва, тим більш маючи найбільші в Європі запаси чорнозему. Але без модернізації матеріально-технічної бази та вдосконалення підготовки кадрів навряд чи це вдасться, причому, як стосовно робітничих професій, так і стосовно кадрів інженерної ланки.
Особливість аграрної освіти як раз і полягає у витонченості відносин людини і природи, адже робота і тракториста-машиніста, і агронома, і зоотехніка, і інженера прив'язана до біоресурсів, живих організмів, рослин, тварин. Тобто, це не технічний конвеєр, це визначається відповідальністю спеціаліста до біоресурсів, що накладає особливу специфіку в підготовці кадрів.
Дякую Вам за приділений час.
Наталія Помянська, AgroPortal.ua