Навчання сучасного управлінця, або Що пропонують в kmbs менеджерам нового покоління

Стартувала програма навчання AgriFood MBA, розкажіть, будь ласка, детальніше про те, кому вона буде цікавою.

Наталія Гордійчук: Світові тренди в бізнесі та науці щороку змінюються, ми активно їх відстежуємо і відповідно адаптуємо нашу програму. Раніше напрямок kmbs частини «Агро» називався AgroMBA, за програмою випустили вже 5 груп учасників. Але світовий агробізнес переходить на зовсім інші моделі, і ми усвідомили, що AgroMBA потрібні зміни.

Якщо ще вчора кожна компанія існувала як закрита система і кожен бізнес був сам по собі, то зараз світ виходить на логіку відкритих екосистем. Саме на екосистемність й орієнтується наша AgriFood-програма, тому що агробізнес нерозривно пов'язаний із харчовою промисловістю, з наукою, логістикою, торговельними мережами й експортом.

2 листопада оновлена AgriFood МВА-програма стартувала.

Чим оновлена програма відрізняється від попередньої і які її складові?

Наталія Гордійчук: Одна із відмінностей — робоча мова на програмі — англійська. Це перший крок школи до інтернаціоналізації. Агросектор та IT-галузь — дві провідні експортні галузі, і знання англійської тут обов'язкове.

Програма повністю відрізняється за змістом від попередньої та від інших МВА-програм школи, логіка її наповнення зовсім на іншому рівні. Вона має 7 агрокурсів, кожен з яких даватиме базові знання зі спеціалізації щодо основних ролей в агропродовольчій екосистемі: від останніх трендів в рослинництві, тваринництві і харчових технологіях до AgTech, сертифікації, сталого агропродовольчого виробництва, маркетингу та управління ланцюгами створення цінності.

Наприклад, якщо в МВА-групі навчається людина з IT-компанії, бізнес-аналітик, який має на меті вивчити бізнес свого агроклієнта, йому дуже корисно буде зрозуміти логіку функціонування агробізнесів з точки зору як високорівневого управлінця, так і технічної специфіки. Так само в нас будуть курси для агровиробників, де ми пояснюватимемо систему AgTech і чому світовий виробник агропродукції поступово диджиталізується.

Всі ці 7 курсів будуть складати ядро спеціалізації. Але є основа — стратегічний блок. Будь-який бізнес — стратегія, що починається зі стратегічної-ідеї, бізнес-моделі, системного мислення. Вважаємо, що для агропродовольчого комплексу дуже важливою моделлю є кластери — саме вони допоможуть середньому та дрібному бізнесу оптимізувати свої витрати та виробничі процеси.

Крім того, програма включає функціональний блок з фінансами, маркетингом, проектним менеджментом і продажами, а також страхування і корпоративне управління.

Андрій Ковальчук: Окрім того, варто згадати, що ми є частиною Києво-Могилянської академії. Тому в освітніх програмах важливими є персональний розвиток управлінця та фокус на лідерських якостях. Це один із складових місії Могилянки, яка впродовж століть формує творчих та відповідальних лідерів.

Тобто формальних критеріїв, крім знання мови, як таких немає? Хто мав право подавати заявку на участь у програмі?

Наталія Гордійчук: Ми навчаємо управлінців, людей, які мають відчуття відповідальності за бізнес і людей в ньому, тому вимагаємо щонайменше трирічного управлінського досвіду.

Кандидат заповнював форму на сайті, пройшов співбесіду, написав есе англійською мовою, після чого ми приймали рішення. Ми ставили провокаційні запитання, щоб почути особисту думку кожного кандидата, зрозуміти, наскільки людина амбітна і готова прийняти всі виклики.

Варто підкреслити, що ми ніколи не вибираємо людей за статусом, але дивимося на масштабність мислення і спроможність приймати рішення і створювати правила гри.

Андрій Ковальчук: Існує також три неформальних критерії, які ми хочемо бачити в наших кандидатах. Перший — релевантний управлінський досвід. Нам важливо, щоб в одній аудиторії були досвідчені управлінці, котрі зможуть також повчитися один у одного.

Другий — ментальна відкритість до нових знань.

Третє — це масштаб мислення. Нам цікаво працювати з людьми, які прагнуть впливати на розвиток ринку і спроможні працювати на глобальному, міжнародному рівні.

Чи може це бути кандидат з досвідом керівника, але без спеціалізованої освіти?

Наталія Гордійчук: Вища освіта не є обов'язковим критерієм відбору. Сьогодні є люди, які принципово не хочуть здобувати вищу освіту через швидкі зміни технологій. Тим більше, зараз існує безліч онлайн-курсів.

Важливо, щоб учасники нашої програми мали спільні цінності, швидко вчилися та вміли працювати в команді, оскільки ми не традиційний університет, а бізнес-школа з високим відсотком інтерактивних завдань: case studу та групові воркшопи. Наприклад, учасники AgriFood MBA матимуть змогу створити свій кластер, знайти територіальні скупчення зі смарт-спеціалізацією, задіяти наявних гравців та долучити нових, імплементувати методику кластерного менеджменту на практиці.

Чи буде інтернаціоналізація стосуватися інших курсів, крім AgriFood MBA?

Наталія Гордійчук: Школа йде до міжнародного рівня, тому всі програми з часом будуть вестися англійською. Природно, що це великий виклик, оскільки не так багато людей володіють іноземною мовою настільки добре, щоб навчатися. Крім того, ми даємо філософські курси, які досить складні для сприйняття. Тому невелику частину курсів перших наборів AgriFood MBA ми зробимо українською мовою.

Андрій Ковальчук: Виходячи з нашого досвіду, за останні 5-7 років профіль управлінця докорінно змінився. І якщо раніше учасники МВА-програм не знали англійської взагалі, то тепер більшість розмовляють нею вільно. Ми розуміємо ці тренди і намагаємося їх підхоплювати. AgriFood MBA — це наша перша спроба створити повністю міжнародну програму і на її підставі розширювати цей досвід на інші програми.

Який попит на МВА-освіту серед управлінців? Як можна мотивувати керівників отримувати освіту в Україні?

Андрій Ковальчук: За різними підрахунками, ринок МВА-освіти в Україні  — це 300-400 осіб на рік (у 5 бізнес-школах, акредитованих міжнародними організаціями, а не псевдо-МВА), не враховуючи молодих управлінців. І немає однозначної статистики про те, скільки людей їдуть отримувати МВА-освіту за кордоном.

Що стосується мотивації, тут є об'єктивні і ціннісні фактори. Об'єктивні — це ціна. Зарубіжні бізнес-школи набагато дорожчі за вітчизняні. Я не кажу зараз про нашу чи якусь іншу бізнес-школу, але є низка закордонних бізнес-шкіл, де вартість навчання або аналогічна, або навіть дешевша, ніж в українських, особливо в контексті онлайн-навчання.

Ми віримо, що навчання зрілого керівника має відбуватися за логікою середовища. Кращий спосіб мотивувати — створити навчальне середовище, в якій людина буде відчувати більшу цінність, ніж за кордоном. Для цього потрібні гарні викладачі, світові тенденції, якісна інфраструктура, світовий контекст, з урахуванням українських реалій.

Наталія Гордійчук: Ми часто відвідуємо конференції різних бізнес-шкіл чи університетів за кордоном і презентуємо там програми kmbs. При цьому закордонні колеги кажуть, що ми серед лідерів за логікою освіти і трендами.

Під час моєї поїздки університетами Канади, де були присутні представники бізнесу, фінансових структур, уряду, презентація AgriFood MBA справила дуже позитивне враження та викликала здивування, звідки ми так глибоко розуміємо, куди рухається світ. Так само відреагували голландці, коли ми обговорювали спільні модулі, а на AgriFood MBA ми матимемо 2 тижні у WUR (Університет Вагенінгену, один із найкращих аграрно-природничих навчальних закладів світу).

Хочеться, щоб українці розуміли, що у нас насправді краще, ніж за кордоном.

Крім того, ми організовуємо багато відкритих заходів. Kmbs один із засновників Ukrainian Food Valley – освітньо-колаборативної платформи агропродовольчої екосистеми. Ми розвиваємо власний онлайн-проект для управлінців open.kmbs.ua, підтримуємо видання бізнес-літератури.

Все це задля професійного розвитку управлінців України, підняття рівня їх компетентності та популяризації професійного фермерства, освіти кластерних менеджерів, бо без тих, хто працює на землі, говорити про стале агропродовольство нелогічно.

Багато молодих людей вважають, що працювати охоронцем у столиці набагато більш престижно, ніж фермером у регіоні. Імідж сільського господарства зараз базується на знанні про те, що це відстала індустрія з радянською спадщиною. Ми хочемо це змінити докорінно, тому що агробізнес — індустрія високих технологій та інноваційних рішень. Ми хочемо, щоб Україна якомога швидше прийшла до цього усвідомлення.

Розкажіть докладніше про співпрацю з Ukrainian Food Valley.

Наталія Гордійчук: Ukrainian Food Valley починає свою історію з моменту першої зустрічі засновників — випускників kmbs — та підписання Меморандуму про розуміння 31 січня 2017 року. А вже як громадська спілка  «Долина» була зареєстрована 8 серпня 2017 року. Навчаючись у бізнес-школі, ми відвідали безліч хабів і продовольчих долин, де бачили ефективну концентрацію бізнесу, науки та освіти. Ми подумали: а чи не зробити щось подібне в Україні? Так і народилася ідея створення власної Food Valley в Україні — аграрній державі.

Вирощування сировини не гарантує нам кращу ефективність з гектару, а звання «житниці» — якісний продукт. Основна мета Ukrainian Food Valley — створення екосистеми сталого розвитку агропродовольчого виробництва. А сталий розвиток — правильні та логічні кроки на кожному етапі створення продукту: від селекції і точного землеробства до правильного вибору бізнес-моделей і партнерів в екосистемі. Це системне мислення.

Одним із важливих напрямків діяльності організації Ukrainian Food Valley є ідентифікація і налагодження зв’язків у агропродовольчих ланцюгах. А це комунікація між усіма стейкхолдерами системи (нетворкінг) та сприяння у взаємодії (метчмейкінг).

Оскільки організація працює лише трохи більш ніж півроку, говорити про якісь завершені проекти та історію ще зарано. Зараз спільно з ЄБРР працюємо над створенням онлайн-платформи, для того щоб допомогти аграрним університетам України об'єднатися, аби студенти з усіх регіонів мали доступ до лекцій на певну тематику.

Ми допомагаємо представникам кластерів налагодити контакти з членами інших екосистем. Створили альянс з європейськими кластерами East European Food Cluster Network. Також спільно працюємо над організацією конференцій 2018 року, в яких будуть брати участь бізнес-партнери з інших країн світу, основний фокус буде на нетворкінгу між потенційними партнерами та популяризації України як аграрного хабу Європи. Наші цілі в цьому конкретному заході — створити всі умови, щоб українські виробники почали постачати свою продукцію не під private label, розвиваючи бренд сусідів, а під українськими брендами. Для цього ми створили бренд-парасольку Ukrainian Food Valley, який консолідуватиме інші українські марки і зробить доступнішим вихід на іноземні полиці МСБ.

Тобто паралельно з навчанням йде кооперація з колегами з інших країн?

Андрій Ковальчук: Бізнес-школа є партнером Ukrainian Food Valley. Ми намагаємося забезпечити освітній компонент у розвитку Ukrainian Food Valley, а також ініціювали школу кластерного менеджера, де даємо методологію створення кластерів.

Одним із практичних завдань наших учасників на AgriFood MBA буде створити кластер і знайти іноземних партнерів серед міжнародних кластерів.

Чи можете назвати провідних викладачів програми? Яке співвідношення зарубіжних спікерів і українських?

Наталія Гордійчук: Основу стратегічного блоку (стратегії, бізнес-моделі, екосистеми, системне мислення), на якому школа спеціалізується, будуть вести наші викладачі, які вільно володіють англійською мовою. Курси спікери будуть читати навпіл: частина — наші викладачі, частина — іноземці.

Наприклад, введення в системне мислення читає В'ячеслав Геращенко, заступник декана. Другу частину буде вести автор багатьох книжок із системного мислення з Італії Інте фан Дам (WUR), який читатиме курс Sustainable agrifood chain management, marketing and brand management. Це людина, яка провела більш ніж 30 років, досліджуючи тему Consumer behavior, або, просто кажучи: «Чому людина говорить одне, а робить зовсім інше».

Так само і бізнес-моделі: першу частину читатиму я, а другу — Еммануель Лоув, французький експерт, раніше викладач CNAM, School of Commerce в Парижі, нині живе в Україні та працює головою комітету комерції французько-української ТПП Україні.

Тому що це провідні світові аграрно-технологічні університети, які спеціалізуються на інноваціях.

Що стосується практичної частини, які країни і підприємства учасники зможуть відвідати?

Наталія Гордійчук: Щодо зарубіжного модуля — буде двотижнева програма в Нідерландах. Планується відвідати безліч підприємств, тому що Вагенінген має R&D-центри та експериментальні виробництва в радіусі 30 км, де є різні типи ґрунтів, розвинена інфраструктура. Окремо планується відвідати тепличні господарства та виробничі компанії, і це не просто експериментальні лабораторії, а великі бізнеси, засновники та керівники яких створять живі кейси для наших учасників, щоб ми могли провести стратегічні сесії та воркшопи.

Крім того, в планах поїздка до Канади, бізнес-шкіл Альберти, Манітоби і двох інших провінцій. Наприклад, у Альберті є AgriFood Discovery place — це величезний експериментальний хаб, побудований на кошти університету Альберти і влади, де зосереджено найсучасніші обладнання та лабораторії. Канада славиться своїм інноваційним тваринництвом, і у них є чого повчитися.

У соціальній мережі дуже активно обговорювали вартість програми. Наскільки вона обґрунтована?

Наталія Гордійчук: Якість завжди має свою ціну, те саме стосується й освіти. Ми запрошуємо найкращих експертів з усього світу, 40% навчання відбувається за кордоном в найкращих агроуніверситетах світу. Якщо ми говоримо про якісних викладачів та міжнародні університети, то це коштує грошей. І університети, з якими ми співпрацюємо, виставляють свої ціни, незважаючи на партнерство. 60% вартості, яку ми задекларували, — це саме вартість навчання в міжнародних університетах. Цього року ми включили міжнародний блок у загальну вартість навчання.

Та і якщо оцінювати результат — а це зміна способу мислення, який потім забезпечує капіталізацію бізнесу в рази, — то це невеликі інвестиції.

Андрій Ковальчук: Вартість — це не просто цифра на папірці, а оцінка цінності, яку учасники отримують в результаті навчання.

Легко поєднувати роботу і навчання в бізнес-школі?

Наталія Гордійчук: Ми розуміємо всі складнощі роботи управлінців, тому у нас модульна система навчання.

Андрій Ковальчук: Учасники перебувають на навчанні 4 повних дні на місяць. Є міжмодульна робота — читання літератури, підготовка домашньої роботи, рефлексія, створення презентацій. За нашими рекомендаціями, людина має півтори-дві години на день витрачати на навчання з метою якісного засвоєння матеріалу.

Тут мова йде не про банальне витрачання часу на запам’ятовування чогось, а про те, що певна кількість часу йде на засвоєння отриманої інформації. Навчання для дорослої людини — це певний тригер, який запускає процес мислення під новим кутом, розширює світоглядні горизонти.

 Наталія Ключнікова, AgroPortal.ua