Більше року Ви очолювали Держгеокадастр. Могли б Ви назвати свої досягнення та недоліки за цей період?
Максим Мартинюк: Основне досягнення — не моє особисто, а всієї команди, яка працює в Держгеокадастрі, — те, що вдалося закласти фундамент для змін у системі земельних ресурсів, яка є корумпована, неефективна, застаріла. Ці зміни незворотні. Наприклад, ми ввели практику призначень керівників виключно через проведення відкритих прозорих кадрових конкурсів, ще до набуття чинності Закону «Про державну службу». Впевнений, що відтепер ніхто із наступників не зможе кулуарно призначати керівників на нові посади в системі. Так, були і помилки, багато чого потрібно буде доопрацьовувати. Серед незавершених справ я б назвав введення ринку землі, децентралізацію у земельній сфері та запуск електронних аукціонів. Але на посаді першого заступника міністра аграрної політики і продовольства я зроблю все для вирішення цих питань.
На яких ще аспектах Ви сконцентруєте роботу, обійнявши посаду першого заступника міністра АПК?
Максим Мартинюк: Стратегічно я б зосередився на чотирьох позиціях: завершення земельної реформи, підтримка фермерських господарств, оптимізація механізму управління держкомпаніями і посилення значущості екологічної складової агровиробництва.
Як Ви бачите завершення земельної реформи в Україні?
Максим Мартинюк: Мораторій на продаж земель сільгосппризначення закінчується 31 грудня 2016 р. Восени ми активізуємо дискусію з експертним середовищем щодо перспектив його скасування. Я вважаю, що оптимальним варіантом для України було б запровадження ринку сільгоспземель на повну силу в 2019 р. До цього потрібно відпрацювати механізм, визначити оріентири, продавши частину державного земельного банку. Звичайно, потрібні запобіжники, ми повинні ввести обмеження доступу іноземців до купівлі землі, обмеження кількості землі в одні руки. Але хочу підкреслити, що зараз політична ситуація не додає оптимізму щодо перспектив відкриття ринку. Тому паралельно з концептом земельної реформи, розробленим Держгеокадастром, є ще варіант, який передбачає продаж прав оренди і який є політично можливим.
У будь-якому випадку, зберігати статус-кво більше неможливо. 27 млн га землі знаходиться в приватних руках. Держава жорстко обмежує цих власників у їх правах, це кріпосне право в XXI столітті.
Скільки пропонуєте дозволити продавати в одні руки?
Максим Мартинюк: У законопроекті про обіг сільгоспземель, який розробив Держгеокадастр, зафіксовано обмеження на рівні 200 га в одні руки. На відміну від багатьох теоретиків, ми цю цифру можемо обґрунтувати. Сім'я з 4 людей зможе обробляти 800 га, що відповідає невеликому фермерському господарству. Хіба не такий формат ми хочемо розвинути в Україні?
Власником землі може бути тільки громадянин України, юридичні особи не допущені на ринок. Для цього обмеження також є аргументи. Якщо ми дозволимо купувати землю юридичним особам, то забудемо про фермерів. Крім цього, за юрособами може стояти іноземний капітал. Можливо, потім ці обмеження потрібно буде зняти. Але нам потрібно не допустити хаосу на початковому етапі.
Як організуєте перший етап реформи — продажу держземель сільгосппризначення? І навіщо він взагалі потрібен, чи не простіше відразу відкрити ринок для всіх?
Максим Мартинюк: Двоетапний формат запропоновано для того, щоб отримати індикатори ціни на землю. Ми хочемо убезпечити власників паїв, щоб у них не купували землю за безцінь. Звичайно, ринок може коливатися на плюс-мінус 10%, але буде зафіксований мінімум, який зорієнтує власників паїв.
Але, повторюся, є бажаний варіант земельної реформи, а є політично можливий.
Яким Ви бачите механізм підтримки аграріїв в перспективі скасування спецрежиму ПДВ?
Максим Мартинюк: Підтримка фермерських господарств — пріоритет державної підтримки АПК. Кожен фермер — це не просто додана вартість та податки в бюджет, це і вирішення соціальних проблем на селі. Інструментарій і механізм підтримки з боку держави має бути модернізований. Сьогодні держпідтримка зводиться до роздачі грошей, тобто розмазування олії дуже тонким шаром на тарілці. Ефекту, як правило, нуль. Систему потрібно трансформувати.
Ви маєте на увазі можливість прямих дотацій з 2017 р.?
Максим Мартинюк: Так, але повинні бути зрозумілими механізми отримання таких дотацій. Американці і європейці теж дотують галузь, в цивілізованому світі це поширений вид підтримки. Питання в тому, що дотації повинні бути спрямовані не тільки на підтримку фермерського господарства як такого, а й на підвищення ефективності агровиробництва в цілому. Потрібно дотувати підвищення продуктивності роботи і підтримувати розвиток окремих напрямків агровиробництва, наприклад органічні господарства. Принцип «чим менше ти заробив — тим більше тобі дотація» вкрай нездоровий і не сприяє відновленню економіки.
На сьогоднішній день йде бюджетний процес-2017, ця програма підтримки буде там прописана.
Яка Ваша позиція щодо приватизації ДПЗКУ і «Укрспирту», адже тепер саме Ви будете ними займатися?
Максим Мартинюк: Питання складне. Продавати можна в будь-який момент, але чи хочемо ми продавати на мінімумі вартості активів? В Україні зараз не найкращий час для залучення інвесторів на такого масштабу підприємства. Наша першочергова задача — вивести ці компанії на такий рівень, щоб як мінімум не потрібно було дотувати. Відрадно, що приклади таких позитивних трансформацій в Україні є. Взяти хоча б Укргазбанк, з кризового він став прибутковим за досить короткий термін.
Ви допускаєте зміну менеджменту «Укрспирту» і ДПЗКУ найближчим часом?
Максим Мартинюк: Я за те, щоб змінювати не людей, а підходи до управління.
Наскільки ефективними розраховуєте зробити апарат і функції Мінагропроду?
Максим Мартинюк: Моя суб'єктивна думка — у міністерстві до останнього часу все було дуже сумно, там можна було відкривати школу радянського управління. Міністерство має все робити швидше і якісніше. Тарас Кутовий вже задав новий ритм роботи, так що зміни неминучі. Я був у Міністерстві сільського господарства США — це космос. Нам ще дуже далеко до таких висот, але ми там обов'язково будемо.
Щиро дякую за приділений час.
Оксана Пирожок, AgroPortal.ua