Кооперація в дії: як на Львівщині розвивається Фермерська родина

16 грудня 2021, 06:18 950

Кооперативний рух є одним із інструментів підвищення зайнятості сільського населення та розвитку малого підприємництва на селі. Та щоб створити ефективний кооператив, замало однієї ідеї, потрібні згуртованість виробників навколо спільної мети, бажання працювати разом і лідер, який драйвуватиме та мотивуватиме всіх учасників.

Про те, як створити успішний кооператив, AgroPortal.ua у прямому ефірі в Instagram дізнавався у співзасновниці СФГ «Поле щастя», голови СОК «Фермерська родина» та сільськогосподарського дорадчого центру «Фермерська країна» Наталії Табінської.

Наталіє, ви в 2015-2019 рр. очолювали Департамент агропромислового розвитку Львівської ОДА. Що вам ближче: держслужба чи фермерство?

Наталія Табінська: Держслужба — це шалена відповідальність. Йдучи на цю посаду, я не розуміла всього масштабу роботи і зобов’язань. Від прийнятих мною рішень залежала стратегія сектору на роки, і тут головне — не помилитися. Та тепер з погляду фермера я бачу, що все було недаремно. Вибір уже зроблено — я фермерка! І це те місце, де мені комфортно. Але без держслужби і того досвіду я б нічого зараз не мала.

 
Ви створили кооператив «Фермерська родина», об’єднавши майже 30 фермерів. Чи пам’ятаєте, як і коли вам прийшла ця ідея?

Наталія Табінська: Карантин. Це слово, яке стало першопричиною.

Є думка, та і практика показує, що формат кооперативу не дуже заходить. Уже з досвіду — в чому, на вашу думку, складність? 
 
Наталія Табінська: Діяльність кооперативу має дві площини — законодавчу та людський фактор об’єднання. Мені пощастило, що на момент створення кооперативу фермери мене вже знали, тобто був певний відсоток довіри, та й виробники між собою зналися. Поки є довіра та прозорість у роботі, кооператив буде існувати.

Якщо людські питання ще можна якось вирішити, то юридичні чи фінансові збої можуть поставити діяльність кооперативу під питання. Наприклад, сьогодні я вже розумію, що із січня 2022 року нам як кооперативу буде дуже складно.

Реалізуючи продукцію, кооператив не набуває права власності на неї, він лише отримує комісію за те, що фермер реалізував свій товар. Тобто ми не можемо робити націнку, і наша форма діяльності є неприбутковою.

Сьогодні ж законодавство змушує нас зареєструватися як платника ПДВ, оскільки в нас перевищення ліміту в 1 млн грн, і байдуже, що ми неприбуткові: в нас на вході ніколи не буде ПДВ, адже фермери — ФОПи.

Чи є проблеми зі збутом продукції в кооперативі?  

Наталія Табінська: Хто скуштував один раз нашу продукцію, той точно буде постійним клієнтом. Сири, сметана, ковбаса — все має свій природний смак, на який ти «присідаєш». З якістю проблем немає, та й продати можна будь-що, питання лише збуту — на це потрібні кошти.

Сьогодні ми маємо замовлення від підприємств, які роблять подарунки своїм працівникам та партнерам. Наші споживачі переважно львів’яни, оскільки продукція свіжа, і ми не ризикуємо відправляти її до інших міст, за виключенням меду чи консервації.

Ще ми маємо власний магазин. 
 
Сьогодні ви теж фермерка, маєте сімейне фермерське господарство «Поле щастя». Розкажіть, чому вирішили розпочати цю справу та на чому робите акцент у вирощуванні?

Наталія Табінська: Зараз є багато молоді, зокрема й дівчат, які облюбували цю справу і вирощують щось класне. Тому чогось неординарного в цьому немає.

Спершу мене не так цікавило фермерство, як я мріяла про власне лавандове поле. До карантину ми часто подорожували з чоловіком до Франції, і коли я потрапила в пік цвітіння лаванди, зрозуміла, що то моє.

Коли я створила дорадчий центр, то відразу знала, що при ньому буде моє поле. Зараз під лавандою в мене 1 га. Сподіваюся, що вона гарно перезимує, і в наступному сезоні я зможу пропонувати відвідувачам супутні лавандові продукти — мило, олійки, саше.

З іншого боку, мені цікаво було спробувати однорічні культури — люблю томати, їх любить і моя родина. Тому цього року саме на них зробили акцент. У цьому мені допомогли наші фермери з кооперативу — від посадкового матеріалу до технологій вирощування.

Хочеться все протестувати на собі, адже давати рекомендації фермерам у дорадчому центрі потрібно на основі чогось.
 
З якими питаннями найчастіше приходять фермери в дорадчий центр?

Наталія Табінська: Фермерів можна поділити на дві категорії, відповідно до яких у них є потреби. Ті, хто вже «в темі», просять допомогти скористатися держпрограмами або вийти на новий технологічний рівень. До прикладу, в нас є обласна програма на 20 млн, фермери можуть узяти кредит під 5% або на старті отримати фінансову допомогу.

Інша категорія — робота з тими, хто не з агро. Вони хочуть дізнатися, чи прибуткова це справа, де взяти землю тощо. З такими людьми цікавіше працювати, оскільки поле діяльності — величезне.

Взагалі дорадчі служби є важливою інституцією, яка в Україні зараз у процесі становлення. Коли фермер починає, дуже важливо знайти людей, які будуть його супроводжувати. Замало спілкування з профільним фахівцем, потрібно отримувати більш комплексну допомогу — не лише з технології вирощування, а й розуміти, де зробити аналіз ґрунту, як брати участь угрантових програмах тощо.

Ви вже знаєте дві сторони роботи в АПК. Як фермеру співпрацювати з державою?

Наталія Табінська: Я на власному досвіді показала, що держава може підтримувати малих фермерів. Мені вдалося ще скористатися програмою підтримки на гектар. Це дуже невеликі кошти, але я зважилась на цей шлях, щоб зрозуміти, чи можна його пройти. На 1 га можна отримати 6 тис. грн від тої площі, яку обробляєте.

Погоджуюся, що інформації про можливості мало, і вона не завжди доходить до виробників. Це проблема всіх регіонів.

Займаючись сільським господарством, як оцінюєте аграрний потенціал Львівської області?

Наталія Табінська: За часів держслужби я розпочинала будь-яку презентацію з малого підприємництва в селі.

Якщо говорити про Центральну Україну, то там працюють переважно великі підприємства. На Західній Україні збереглося бажання бути власником своєї землі, обробляти її. Тому тут багато малих та середніх виробників. 
Мені дуже імпонує модель Австрії, де господар випасає овець на своїй землі чи щось вирощує, там же має переробку і магазинчик, де збуває продукти. Спершу місцеві куплять його продукцію і лише потім підуть до супермаркету. І якщо в наших селах буде по декілька таких фермерів, ми станемо успішною країною.

Дорадчий центр також активно працює з громадами Львівщини та двома громадами Івано-Франківщини. Чи готові вони працювати на благо і розвиток сільських територій?

Наталія Табінська: Наразі ми лише починаємо налагоджувати з ними зв’язок, тому про тенденції говорити зарано. Але точно, що вони вже готові до цього. Громади мають кошти на освіту, медицину тощо, тому наступний крок для них — розвиток сільських територій.

З громадами в нас є чіткий формат роботи. Спершу ми робимо дослідження для них у галузі сільського розвитку і сільгоспвиробництва: що можна вирощувати, де шукати інвестора для цього та куди реалізовувати продукцію. Іншими словами — допомагаємо знайти ту нішу, на якій варто зробити акцент.

Приміром, Жовківська громада обрала для себе молочний напрям, а Мостиська — плодоовочевий. Останній ми допомагаємо запустити в роботу завод із переробки, який буде виготовляти джеми та соуси, матиме лінію сушіння, миття, вакуумування та чистки овочів.

Взамін у громад ми лише просимо закріпити в штаті людину, яка б відповідала за цей напрям і допомогла нам сформувати пул виробників, яких можна залучати до проєктів і шукати для них цікаві можливості. 
 
Які першочергові завдання стоять перед українським фермером?

Наталія Табінська: Завданння одне, і воно глобальне — розвивати себе та своє господарство. Завжди є вищий рівень технологій. Мало просто виробляти, потрібно паралельно думати про своє позиціонування, маркетинг та збут. Робота в комплексі завжди приносить свої плоди — перевірено досвідом.

Дякую за розмову!


Наступний прямий ефір в Instagram AgroPortal.ua проведе з представниками сироварні, яка вперше представила Україну на міжнародному конкурсі World Cheese Awards.
Долучайтесь до прямого ефіру з сімейною козиною фермою «Доообра ферма» 23 грудня о 19:00. 


Іванна Панасюк, AgroPortal.ua