Це ваш перший візит до України чи ви вже мали досвід співпраці з нашими молочними господарствами?
Мартен-Ян Хааскін: Вперше Україну я відвідав 10 років тому. До цього працював лише на фермах Німеччини, але багато чув від свої голландських колег про вашу країну та її гарні можливості в галузі сільського господарства. Зрештою, за запрошенням друзів приїхав до України і працював на одній молочній фермі на 250 дійних корів, де займався практично всім: надавав допомогу у доїнні, осіменінні, ветеринарії. За невеликий проміжок часу, близько півроку, я отримав колосальний досвід.
Після цього закінчив сільськогосподарський університет і працював рік на фермі на 5 тисяч дійних корів у США (штат Техас). Потім повернувся до Нідерландів і вже спеціалізувався на годівлі молочних корів — працював із господарствами Голландії, Німеччини, Данії.
А з жовтня 2015 року розпочав роботу в Alta Genetics як міжнародний менеджер-консультант (відповідаю за більшу частину Східної Європи, Південну Корею, Казахстан та Східну Африку) і завдяки цьому тепер маю можливість знову працювати в Україні.
Що ви можете сказати про рівень розвитку українського молочного скотарства?
Мартен-Ян Хааскін: Я відвідав декілька господарств і можу сказати, що деякі з них дуже прогресивні. Ваші фермери докладають багато зусиль, щоб стати успішними: слідкують за всіма світовими сучасними тенденціями у тваринництві і, головне, щиро віддані своїй справі, в них відчувається багато пристрасті. Деякі з українських фермерів вже відвідали голландські господарства Alta і на власні очі побачили, як вона працює. Наші результати їх дуже зацікавили, і вони поставили собі за мету досягти такого ж рівня.
Які аспекти на українських молочних фермах є найбільш проблемними?
Мартен-Ян Хааскін: Передусім, потрібно покращувати запліднювальну здатність тварин, щоб у стаді було якомога більше тільних корів, і цим також займається Alta. Ми відстежуємо запліднюваність на фермі, постійно фіксуємо всі показники за допомогою спеціального програмного забезпечення. Також наша програма AltaGPS допомагає підібрати ідеального бугая для окремого стада чи корови. Але насправді Alta дає набагато більше, ніж гарний генетичний матеріал та програмне забезпечення. Найголовніше те, що ми приносимо знання. Навчаємо фермерів усім аспектам, пов’язаним із процесом відтворення на фермі, і цей консалтинг є абсолютно безкоштовним.
Які переваги Alta Genetics перед іншими генетичними компаніями?
Мартен-Ян Хааскін: Увесь світ визнає, що Alta Genetics є лідером із фертильності. Також наша американо-канадська селекція має найбільші показники у світі щодо надоїв. Наше сім’я якісне, але не тільки це забезпечує результат. Ми намагаємося створити додаткову цінність своєму продукту завдяки консалтингу — і цим точно відрізняємося від інших компаній.
Ми багато інвестуємо в наших консультантів, щоб реально допомогти конкретному фермеру в конкретній ситуації: зокрема, з навчанням щодо протоколів синхронізації, питань розведення, осіменіння і взагалі, управління молочним бізнесом. Ми запрошуємо клієнтів на навчання у США, задля чого створено спеціальну школу. Тобто знання — це і є та додана вартість, яку ми приносимо кожному клієнту незалежно від країни світу.
Що ви можете сказати про основні світові тенденції у селекції ВРХ?
Мартен-Ян Хааскін: Найпопулярнішою молочною породою сьогодні залишається голштин. Звичайно, використовують і джерсейську, і брауншвіцьку, й інші породи, але голштинська переважає. Якщо ж говорити про м’ясне скотарство, то тут лідирує ангус.
Сьогодні тварин оцінюють за їхньою прибутковістю. Адже ціни на молоко дуже коливаються, за останні 10 років кілька разів спостерігалося значне їх падіння. Тому, шукаючи спосіб заробити, виробники почали фокусуватися на прибуткових коровах. Але дуже важливо, щоб корова була не лише прибутковою, а й залишалася здоровою, тобто великі надої згубно не впливали на фізичний стан тварини. І тут ключову роль відіграє генетика. Ми знаходимо найбільш оптимальні шляхи для отримання прибутку, одночасно дбаючи про здоров’я корови. І в цьому ми найуспішніші на міжнародній арені. Серед наших клієнтів — найбільші і найпрогресивніші господарства у світі.
В якому напрямку зараз розвивається компанія, над чим працює?
Мартен-Ян Хааскін: Декілька років тому ми запустили так звану Pеаkprogram: утримуємо маточне поголів’я, що дає майбутніх бугаїв, від яких потім реалізуємо сперму. Сьогодні маємо найкращих самиць у світі. І схрещуючи їх із найкращими бугаями, отримуємо ще краще покоління майбутніх бугаїв-плідників. Тобто генетичний прогрес постійно покращується.
Вам цікавіше працювати з малими, слабко розвиненими фермами, де є широке поле для упровадження інновацій, чи з великими і потужними?
Мартен-Ян Хааскін: Для мене немає жодної різниці. Якщо я бачу, що на господарстві є людина, яка, як локомотив, тягне за собою інших, хоче щось змінити, натхненно працює, — це найголовніше. Тоді я знаю, що наша співпраця буде плідною. Тобто прогресивна ферма — це не означає велика. Прогресивна — це та, де є рушій, який просуватиме все вперед.
Що ви можете побажати українським фермерам?
Мартен-Ян Хааскін: Високої ціни на молоко і гарного відтворення. І, звичайно, зробити корову кращою.
Іванна Панасюк, АgroРortal.ua

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) у Європейському Союзі продовжило скорочуватися у 2025 році, однак темпи падіння суттєво сповільнилися.

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів завершила модернізацію інформаційно-комунікаційної системи «Молочний модуль», що використовується в межах Програми контролю сирого молока.

Компанія Cygnet («Сігнет») проводить експеримент для отримання ідеального смаку та структури мармурової яловичини.

«Богодухівський молокозавод» у Харківській області зупиняє роботу після удару російських безпілотників.

Виробництво молока в Україні у 2026 році становитиме 6,65 млн т. Це на 300 тис. т, або 4,3% менше показника минулого року.

Сегмент тваринництва «Епіцентр Агро» у січні – червні 2026 року виробив 23,3 млн кг молока із середнім вмістом жиру 3,92% та 597 тис. кг м’яса у живій вазі.

У присадибному та промисловому секторі України станом на 1 липня 2026 року утримується 1 млн 767,0 тис. голів ВРХ, зокрема 941,2 тис. корів.

Україні необхідна послідовна державна політика підтримки розвитку молокопереробної галузі.

Альпи переживають одну з найсильніших посух за останні десятиліття — через аномальну спеку та майже відсутність опадів на пасовищах бракує води та корму для худоби.
