Як агроному стати частиною успішного бізнесу. Досвід LNZ Group

AgroPortal.ua дізнався від Василя Кифорука про агроскаутів і агрономічну творчість, а також розпитав молодого та амбітного фахівця про те, чого очікують від авторитетних консультантів партнери та клієнти, з якими проблемами доведеться стикнутися нинішнього сезону, як пристосуватися до глобальних змін клімату, а також про те, як спеціалістам-початківцям, студентам, які обирають фах агронома, правильно увійти у професію.

Василю, ви хочете сказати, що ми йдемо до системи, коли господарства можуть і не мати власних агрономів, а просто замовляти послуги кваліфікованих радників?

Василь Кифорук: Як варіант. Приміром, серед наших партнерів є дуже цікаве і успішне господарство — агрофірма «Колос» у Кіровоградській області, де немає посади агронома, а власник Олександр Замковий за освітою — механік. Обробляють 6 тис. га землі, користуються новітньою технікою, впроваджують інновації, навіть формують власне програмне забезпечення.

Як не дивно, у їхній зоні ризикованого землеробства економіку господарству робить кукурудза. Також вирощують соняшник, сою. Зернова група стратегічно використовується як попередник. На 300-400 га вирощують ще й цукровий буряк. Ми допомагаємо цим фермерам наперед скласти готову технологію, яку протягом вегетаційного періоду коригуємо залежно від конкретних обставин.

Назвете щось з останнього для прикладу?

Василь Кифорук: Цього року переконав їх проекспериментувати з гірчицею як сидератом. Не орють, застосовують глибоке розпушування, мульчування на поверхні ґрунту. Дуже задоволені експериментом. Ґрунт важкий, глинистий, часто запливає, втрачає структуру після інтенсивних дощів. А після гірчиці разюче змінився, м’яко вийшли із зими. Вже 3-й рік поспіль беруть насіння, підготовлене LNZ, ми системно супроводжуємо технологію по гібридах соняшнику. З цього року почали застосовувати якісні та доступні препарати бренду DEFENDA. Наше завдання — допомогти запустити систему в господарстві й бути поряд, коли потрібна порада.

А як же спостереження безпосередньо в полі?

Василь Кифорук: О, тут теж є інновація. Господарство працює зі скаутами.

Щось новеньке. Розкажіть докладніше.

Василь Кифорук: Наймають тямущих студентів, і ті обходять поля. Використовують гаджети з розширеним функціоналом та додатковими інтернет-сервісами, прив’язуються до точних координат. Фіксують історії та вивчають шкідників, визначають помилки механізаторів, якість ґрунтів, вологість тощо. Передають все у диспетчерську. Відповідно є і людина, яка приймає технологічні рішення — про терміни, норми внесення, необхідні закупівлі. З таким оператором ми на постійному зв’язку, узгоджуємо дії. Ось така система.

Вважаєте, це перспективна модель? Чи вимушена, перехідна форма?

Василь Кифорук: Скоріш за все, це модель найближчого майбутнього. Поки не всі зможуть придбати достатню кількість дронів для збору інформації. Тим більше, спеціальні програми для системи дронів ще не написані, не продумані системи їх дозаправки. Головна проблема в тому, що будь-який агроном не в силі тотально обійти всі поля метр за метром. Тому оглядає шматками, де зручніше зайти, під’їхати, а отже елементарно пропускає острівці хвороб, які задавнюються, розширюються. Тоді боротися з ними вже пізно і дорого, ніяк не зекономиш на нормах, виливаєш максимум.

А скаутам дається завдання ретельно оглядати розділені на квадрати поля, результати їхніх спостережень вже дозволяють застосувати точкове внесення. Тобто вже можна реально говорити про перехід до елементів точного землеробства. Економія тільки на препаратах дає мінус 1,5-2 долари на 1 га у витратах. Консультуванням, інструктажем скаутів займаються наші спеціалісти.

Яким фахівцем треба бути, щоби стати членом вашої команди?

Василь Кифорук: Наш мобільний консалтинговий підрозділ — це відповідь на катастрофічний брак агрономічних кадрів у господарствах. Змушені зробити його максимально сильним. Зараз тут уже працюють 5 агрономів, які мають не тільки практичний, але й науковий досвід роботи, зокрема в крупних міжнародних компаніях, консалтингових структурах. Це основні люди, які навколо себе консолідуватимуть цілі регіони, добиратимуть спеціалістів такого ж рівня.

Вони проводять багато експериментів, дослідів на конкретних полях наших клієнтів, орієнтуючись на їхні умови, технологічні можливості. Рахують, аналізують результати, дають рекомендації, щоби господарства вже самі визначились із обґрунтованим найвигіднішим рішенням. Постійно підтримуємо, супроводжуємо клієнтів, які купують наш продукт.

Як це буквально відбувається?

Василь Кифорук: Заїжджаємо на поля, робимо діагностику. Даємо поради або складаємо технологію. Наголошуємо, як важливо все робити точно і вчасно. Кожен фахівець має достатньо мобільної апаратури, щоби зробити листову діагностику, мікроскопи, щоби визначати початкові стадії хвороб, є нітратометри, NDVIметри. Усе це дає чітку уяву про хід вегетації, стан рослин та їхні проблеми.

Ми підключені до програм CROPIO, GEOSYS, Soft.Farm. Надаємо можливість господарствам з їхньою допомогою контролювати свої витрати, рух техніки, об’ємно розуміти, що відбувається, мати в руках повну звітну інформацію. Від якості техніки, чіткості зображень залежить, чи правильно поставлено діагнози. Звісно, краще робити аналізи у лабораторії. Але вона дає результат через тиждень, а хороший спеціаліст — просто в полі.

Аналізи ґрунту робимо стаціонарно, у себе в лабораторії. Розуміємо, наприклад, що тільки перевнесення азотних добрив на 50 кг дає збільшення витрат на 500-700 грн/га.

Часом чуєш, що господарство вже і собі придбало наворочені сучасні засоби автоматизації, але ще не може правильно і уповні скористатися отриманими даними.

Василь Кифорук: Саме тому при доборі кадрів у свій консалтинговий агродепартамент ми, в тому числі, брали фахівців, які вміють правильно і доступно обучити партнерів роботі з новітньою технікою та обладнанням. Організовуємо майстер-класи, семінари для ознайомлення з інноваційними програмами.

І дрони використовуєте?

Василь Кифорук: Так, але не всім така послуга по кишені: обліт 1 га площі обходиться від 1 до 3 доларів.

Дуже скрупульозно все рахуємо. Економіка — зараз головне. Намагаємося оптимізувати всі процеси. Наш агроном — не просто людина, яка на полі запровадить технологію, відслідкує якість і намітить норми, догми. Насправді сучасний агроном — це надзвичайно творча людина.

Що ж він творить?

Василь Кифорук: Йому доводиться поєднувати в одну систему надто багато речей — ґрунт, температуру, вологу, техніку, враховувати фінансові можливості, культуру виробництва у кожному окремому господарстві. Складати з усіх цих пазлів цілісний єдиний комплекс. Кожна нова впроваджена ним технологія дозволяє збільшити прибутки в середньому на 15-20%. Зрозуміло, що таким вимогам відповідають, на жаль, небагато спеціалістів на ринку.

Кажуть, якщо навіть у господарстві є добрий агроном, йому все одно потрібен асистент, оператор, якщо вже вирішили впроваджувати точні технології. Це так?

Василь Кифорук: Оператор потрібен однозначно. Через звичні буденні справи агроном сприймає нововведення як додаткове зайве навантаження, котре тільки відволікає. Тому відмахується від новинок. Ми намагаємось показати практикою, наскільки ефективно працювати з грамотним оператором.

Які його функції? Може, агрономи остерігаються операторів як потенційних конкурентів?

Василь Кифорук: Ні, навпаки вони в одній команді. Оператор отримує від агронома і скрупульозно вносить в систему технологічну інформацію про усі процеси — як відбувався посів, яким агрегатом, з якою швидкістю, на якому полі, з якою глибиною сіялося, яка температура ґрунту при цьому була. Агроном при цьому має можливість зосередитися безпосередньо на головних процесах, координувати їх, давати команди з огляду на свіжу ситуацію.

Після виконання робіт оператор заповнює звіти по факту, що і як саме виконано, яка економія чи навпаки перевиробництво відбулося. І далі можна читати історію поля, зберігати її та аналізувати. Передавати інформацію економічній службі, яка нараховує зарплату. Адже чітко видно, що і хто зробив, які витрати на пальне, препарати, добрива. Спрощується робота бухгалтерії.

Ми навчаємо господарства роботі в таких новітніх системах. Щоби це стало для них буденним. Показуємо, як ефективно все працює.

Які саме господарства вже замовляють ваші консалтингові послуги?

Василь Кифорук: На регулярні системні послуги велика цікавість у господарств від 1 тис. га. Меншим потрібна тільки порада. Їм ми продаємо свої продукти, пояснюємо технологію і кілька разів на сезон виїжджаємо в поля. Їх для початку ще треба вивести на певний рівень дохідності, щоби потім могли частиною прибутків ділитися з консалтинговою службою. Звісно, якщо планують на порядок підвищувати ефективність, виходити на стабільність виробництва.

Найчастіше нашими послугами цікавляться фермери, котрі обробляють кілька тисяч гектарів, і їм хочеться спробувати різні інновації. Ми у них закладаємо досліди і потім вони порівнюють результати зі своїми контрольними ділянками та вирішують, чи працюватимемо далі. 

Сегмент 1-5 тис. га можемо повністю супроводжувати: продуктами, технологіями, плануванням технологічних операцій з урахуванням постійного моніторингу погоди і прогнозів. Компанії з площами понад 10 тис. га вже намагаються формувати власні служби високої агрономії.

Ви працюєте у 5-ти різних регіонах. Які найактуальніші проблеми цього сезону у ваших клієнтів? І що ви їм радили?

Василь Кифорук: Цього року виникало багато проблем із озимою пшеницею, зокрема через ранній весняний старт. Виклики є і зараз, не закінчилися: тривають дощі, є різкі зміни погоди і перепади температур. Частково культури дають інтенсивне проростання, господарі не встигають з технологічними операціями, об’єднують по 2-3. На півдні, на жаль, надто інтенсивно розвивається пшениця, по ній працюють навздогін. Втрачається можливість закласти кращий потенціал, особливо для пізніх посівів.  

У зв’язку з цим, приміром, організовували технологічні навчання для ПрАТ «Племзавод «Степной» у Запорізькій області, обрали досить прості, але ефективні системи захисту. Там також хочуть посіяти нашу унікальну силосну кукурудзу, у якої багато листової маси і зерно, яке чудово перетравлюється тваринами. Ця кукурудза, до слова, має величезний попит зараз.

У центральному регіоні й північніше пшениця вийшла із зими зі сніговою пліснявою. Деякі поля дуже уражені. Хоча зелена маса постраждала, але точка росту переважно залишилася, тому багато пересіву не буде, густота більш-менш дозволяє сподіватися на нормальний розвиток. Партнери цікавилися, чи буде хвороба розвиватися далі, і якими препаратами економно спрацювати.

Ми виявили також і заселення фузаріозу, альтернаріозу на уражених листках. Радили достатньо прості рішення з препаратами від нашого бренду DEFENDA. Позапланово довелося підліковувати рослини карбендазимом у фунгіциді Абсолют. З його допомогою знезаразили поверхню листка, який лежав на ґрунті. Сніг узимку хоч і порадував, але не було морозів, тому під покривом розвивалася не лише пшениця, але й шкідники. На жаль, це вже тенденція останніх років. Для осінніх посівів небезпека плісняви залишається. Якщо вона поєднається з кореневими гнилями, то разом вони знищать рослини.

Як відповідаєте на різкі кліматичні зміни?

Василь Кифорук: Зміни помітні. Наприклад, у моїй рідній Вінницькій області ще недавно температури піднімалися до +24-26°С, а зараз вже сягають і +32-34°С. Зими теплі, верхній шар ґрунту не промерзає — це одна з проблем, бо структура ґрунту не відновлюється. Промерзання-розмерзання ґрунту давало можливість ліквідувати ущільнення під плугом. А тепер вся волога підпирається у верхньому горизонті й легко та швидко втрачається. У таких умовах озимі, від яких очікуємо найбільший потенціал, краще інтенсивно захищати з осені.

Радимо додатковий обробіток восени. У Кіровоградській області осінній захист забезпечували за допомогою флутріафолу з карбендазимом. Невелике фермерське господарство, яке застосувало цю просту схему, отримало суцільні неушкоджені посіви, які не були уражені сніговою пліснявою. Ми спрацювали десь за тиждень до початку приморозків.

Зараз якраз настає основний період, коли треба планово застосовувати фунгіциди. Пшениця вийшла в трубку. Для слабких полів ми рекомендували живлення в 3 прийоми, більшість так і зробили. На добривах цього року майже ніхто не економить.

Найголовніше, що радимо, — працювати на випередження, а не по факту. Це наша головна стратегія.

Чим ви її обґрунтовуєте?

Василь Кифорук: Коли бачимо вже розвиток хвороби, то це означає, що ми пропустили період її заселення і боротися з нею важче, дорожче. На шкідника, якщо вже пропустили, краще вже полювати методом ловушок, бо по культурі вже запізно. Не варто й витрачатися. Зараз ми почали отримувати більше запитів із західного регіону через засилля бур’янів у озимих посівах, які нормально не можуть зайти у весну. Вологи стало більше, навесні техніка не може заходити в поля раніше. Наші клієнти зачищають бур’яни сульфонілсечовинами, і поля залишаються до весни чистими. Це один із методів пристосуватися до весняних змін останніх років.

Зараз настав період, який є одним із критичних для пшениці. Для її комфорту у нас є Дот (ципроконазол з пропіканазолом), який варто застосовувати з препаратами стробілуринової групи. Цей захід достатньо простий, ефективний, доступний. Вирішить питання з фузаріозом, альтернаріозом колоса та розвитком плямистостей, іржі, борошнистої роси на ранніх стадіях. Бо пізніше вже знадобляться дорожчі продукти.

Загалом бачимо, що активно пішли бур’яни. Усі готуються до внесення. Але от заїжджав у Житомирську область, і там деякі сорти ранніх пшениць вже почали тягнути в трубку. Тобто минає фаза застосування препаратів на основі дикамби ( 2,4-Д). Тому ми радимо своїм господарствам гербіцид Шериф (трибенурон-метил) разом з Аксакалом (флорасулам). Ця суміш дає можливість контролювати і падалицю соняшнику, і підмаренник, і великий спектр дводольних бур’янів. До того ж вона не обмежена у періоді — можна вносити аж до прапорцевого листка. Нинішнього року ми переключаємо господарства на цю схему частіше.

Як господарствам пристосуватися до різких перепадів температур?

Василь Кифорук: Тенденція з перепадами справді вже стала постійною. Маємо різкі наростання, обвали, стрибкоподібні зміни. Це завжди збиває виробника: коли сіяти і що саме? Тому ми робимо аналіз прогнозу погоди, щоби дати нашим клієнтам в руки певний механізм. Якщо бачимо, що триматимуться позитивні температури і ґрунт прогріється до 7-10°С, а повітря — до 12-16°С, але потім прогнозується великий обвал температур, то ми рекомендуємо сіяти кукурудзу. Для неї важливо встигнути вийти з ґрунту. Вона боїться холоду, коли в ґрунті. Якщо є в запасі 2 тижні теплої погоди, а далі провали — то для кукурудзи це не страшно. Навіть якщо потім очікується 3-4°С морозу.

Така ситуація трапилася позаторік. Не у всіх витримали нерви після обмороження, тому пересівали…

Василь Кифорук: Якщо навіть обмерзне листок, ми радили не пересівати, бо це зайва втрата часу і вологи. Рослина, яка отримала короткостроковий стрес упродовж до 5 днів, навпаки виробляє більше гормонів, які змушують її інтенсивніше рости. Так само людина після короткострокового стресу працює активніше.

Природа запускає нормальний механізм. Головне, щоби рослина не вимерзла у точці росту. Для соняшнику більш небезпечно, якщо його підморозить вже на поверхні. Його краще сіяти у «вікнах», коли похолодання, перед самим холодом. Або вже перечекати до потепління. Поспішати з такою культурою не завжди є сенс. Тим більше що він на ранніх етапах не так активно розвивається.

Ви — не тільки практик, але й викладали агрономію в аграрному виші. Що зараз хотіли би сказати студентам, які обирають для себе цю професію?

Василь Кифорук: Найперше вони мають розуміти, що агрономія — одна з найсучасніших професій, яка надзвичайно швидко рухається до точного землеробства і поєднується з іншими інноваційними технологіями. Вона супроводжуватиметься різким скороченням людської праці. Усі процеси пришвидшуються і мусять ставати більш якісними.

Вона точно не по зубах тим, хто вчиться для когось (батьків, викладачів, заліковки). Треба жадібно хапати знання для себе, бо вони не тільки знадобляться, їх треба буде постійно поповнювати. А головне: агрономія активно стає прибутковим бізнесом, а отже дуже вигідною сучасною спеціальністю.

Вона дає можливість широкого застосування. Агроном може думати як бухгалтер, механік, метеоролог, тому що він творча людина, багато аналізує і прогнозує. Поєднує в собі цілий спектр спеціальностей. Зважмо, додається і нова — вміння на високому рівні володіти комп’ютерною технікою, легко орієнтуватися в ІТ-технологіях.

На жаль, також треба усвідомити, що знання, які вони отримують від переважної більшості викладачів, вже застаріли, бо це наукові знання минулого покоління, яке знало теорію, але не пізнало практику.

Тобто загальне уявлення про агрономію змінюється?

Василь Кифорук: Так, агрономія однозначно зміниться. Не той тепер агроном, хто просто сидить у полі, спостерігає за посівом і свариться з трактористом. Агроном сучасний озброюється новітніми комп’ютерними програмами, бере планшет, ноутбук, телефон. Формує бази, планує, аналізує всі процеси. Це точно бізнес, який розвивається надто швидко і потребує дуже якісних спеціалістів. І з відкриттям ринку землі буде розвиватися ще активніше.

Тоді як молодим і амбітним агрономам ефективніше навчитися, увійти в таку професію?

Василь Кифорук: Крупні компанії створюють багато програм, за якими навчають спеціалістів для себе. Раджу знайти таку мультинаціональну компанію і повчитися. Спеців не вистачає і ще довго буде бракувати. Спеціаліст, підготовлений в університеті за загальною програмою, отримує надто загальні знання. А коли є точкова підготовка, спрямована, то в неї вкладають додаткову інформацію і додаткові гроші. Є ще варіант: шукати великі міжнародні програми. Не відмовляються вести спецкурси для фахових студентів представники крупних фірм, корпорацій, холдингів — для них це і самореклама, і можливість підшукати майбутніх працівників. Виступіть з ініціативою запросити їх перед своїм деканом, ректором, можна спробувати.

А просто йти у господарство і «набивати ґулі» польовою практикою?

Василь Кифорук: Там справді можна отримати великий досвід. Але от подивіться, у чому різниця між нашою агрономічно-консалтинговою службою і агрономічною службою окремого, навіть великого, господарства? Ми бачимо за сезон тисячу полів, а не тільки свої власні. За 2-3 роки набираємо досвід, який у звичайних розмірених умовах треба було би збирати років 5-6, а то й 10.

Можна бути агрономом у господарстві, а можна займатися агроконсалтингом, який в наш час теж може приносити стабільний прибуток.

До речі, консультанти у дистриб’юторських компаніях, які мають вже досвід ефективного консалтингу, заробляють за сезон по 500-800 тис. грн. Хіба це не альтернатива тим, хто зібрався виїздити кудись за кордон?

Ви працюєте в багатьох регіонах, аналізуєте ситуацію. Хто врятує село?

Василь Кифорук: Дрібні фермери, які обробляють від 50 га землі. Вони мають стати впевненим сегментом, який забезпечує собі і своїй сім’ї середній пристойний заробіток, стабільну зайнятість. На соціальну функцію великих холдингів зовсім немає сподівань. Для них природно скорочувати зайнятих працівників, автоматизовувати, масштабувати процеси. Середній клас — фермери з площами десь по 5 тис. га — робитимуть основні надходження до бюджету держави. Вони стають все професійнішими, прагнуть працювати офіційно, цивілізовано. Генерують робочі місця. Саме їм будуть найбільш потрібні висококласні агроконсультанти. Вони вміють цінувати професіоналізм.

Ірина Садова, AgroPortal.ua