Кадровий міністерський голод, або Хто формує аграрну політику України

17 листопада 2017, 07:00 5425

Міністерство аграрної політики та продовольства України оголосило перших переможців конкурсу на зайняття вакантних посад із питань реформ.

Про те, як відбувається конкурс, AgroPortal.ua поговорив з генеральним директором асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарасом Висоцьким, який обирав з-поміж кандидатів на посади генерального директора, державного експерта стратегічного планування в Директорат безпечності та якості харчової продукції і Директорат стратегічного планування та євроінтеграції.

Тарас, є прописана процедура відбору?

Тарас Висоцький: Процедура відбору чітко прописана та має декілька етапів. Усі претенденти виконують низку завдань на визначення рівня професійних знань та компетенції, серед яких — тест і письмове завдання, фінальний етап — усна співбесіда. На кожний наступний етап, як показала практика, проходить менше учасників.

Яку роль відіграє комісія, хто входить до її складу та які обов’язки кожного із членів?

Тарас Висоцький: Представники комісії на тестових та письмових завданнях виконують функцію спостерігачів, оскільки відповідати на запитання претенденти мають самостійно. Крім того, весь склад комісії перевіряє та оцінює письмові роботи і безпосередньо проводить співбесіди.

Більшість членів комісії — це працівники міністерства та запрошені галузеві експерти. Кожен напрямок представляють певні експерти, проте інколи фахівців замало. Наприклад, у складі комісії Директорату безпечності та якості харчової продукції мало би бути, як мінімум, один експерт з кожного з напрямів: безпечність харчових продуктів та ветеринарна медицина, фітосанітарія, держсанепідемнагляд і захист споживачів. Адже це величезний сектор.

Власне, за якими критеріями обираються кандидати?

Тарас Висоцький: Міністерством чітко прописана зрозуміла методологія, і ми опираємося на неї як основу під час прийняття рішень. Переважно діє трибальна система оцінювання, за якої 0 балів отримують кандидати, які взагалі не відповідають критеріям, 1 бал — якщо кандидат відповідає мінімальним очікуванням, і 2 — у разі, коли він має всі необхідні навички та знання.

Під час оцінювання робіт ми відчували велике розчарування. Враховуючи те, що люди пройшли тестування, за 90% їхніх письмових робіт треба було ставити 0 балів. На усній співбесіді — схожа ситуація. Хотілося, щоб це був конкурс кращих, а не навпаки, бо на ці посади приходять люди, які будуть формувати аграрну політику країни.

Скільки кандидатів залишаються до усної співбесіди, і які ваші особисті враження від конкурсу?

Тарас Висоцький: Залежно від напрямку заявки подавали більш ніж 100 учасників. Втім, як показала практика, до останніх заключних етапів доходить один кандидат. Комісія не мала можливості порівнювати претендентів на посаду, не було конкуренції. Приймати рішення про призначення кандидата на такі важливі посади, поспілкувавшись лише з однією людиною, — така ситуація дуже насторожує.

Щодо Директорату з євроінтеграції склалась досить неочікувана ситуація, оскільки конкурс не відбувся, бо, знову ж таки, до усної співбесіди дійшов один кандидат, який, зрештою, не з’явився.

Це означає, що ми маємо починати відбір спочатку, а це вимагатиме часу. На цей Директорат буде покладено функцію формування політики і виконання, написання та обговорення всіх нормативно-правових актів згідно з зобов’язаннями України щодо Угоди про асоціацію з ЄС, де ми вже не встигаємо за графіком.

Рішення треба було приймати ще вчора, а в нас навіть не відбувся конкурс. Це наштовхнуло мене на думку, що, можливо, варто переглянути сам метод відбору. В одному випадку ми вибираємо з одного, в іншому — кандидат не з’явився, це свідчить про те, що, вочевидь, є певні недоопрацювання в системі, яка не дозволяє запустити функціонал нових директоратів.

Яким ви бачите ідеального державного працівника?

Тарас Висоцький: Однозначно це має бути фахівець. Ми обираємо не просто рядового держслужбовця-виконавця. Ми обираємо експертів, керівників експертних груп та голів директоратів, які мають формувати вектори, мати візію та вміти обґрунтувати важливість цього бачення для держави. Це не просто державний службовець. Люди, яких ми обираємо, мають здійснювати дуже важливу місію, а не просто якісно виконувати свою роботу. До фаховості мають додатися лідерські якості, комунікабельність, вміння правильно позиціонувати своє бачення та роботу директорату, більш широко орієнтуватися в секторі та суміжних галузях.

Чи обов’язкова аграрна освіта?

Тарас Висоцький: Залежно від напряму є вимоги щодо спеціалізованої освіті. Якщо ми говоримо про Директорат з безпечності,  багато знань можна отримати, маючи тільки фаховий досвід. У межах євроінтеграції має бути юридична та економічна освіта, треба розуміти базові речі, методологічні підходи, інструменти аналізу. Я звертаю увагу на фахову підготовку кандидата, вміння, які здобуваються лише за наявності досвіду. Решта — це внутрішні регламенти, які можна швидко опанувати. Наразі у мене складається враження, що люди не розуміють, що вони мають робити на посаді.

А як щодо практичного досвіду?

Тарас Висоцький: Із письмових робіт чітко видно, де є кандидати з практичним досвідом. Очевидно, що людей з бізнесу важко мотивувати йти працювати до держслужби. Я вважаю, найкращими кандидатами на ці вакансії могли б бути люди, які мають великий досвід у бізнесі, або ті, що займалися цією діяльністю в держслужбі. Відповідно, виникає запитання: чому немає масової подачі заявок на цей конкурс від чинних працівників міністерства, хоча кожен із них має на це право? Зараз складається враження, що першочерговою мотивацією кандидатів були висока заробітна плата та класичний підхід: «А раптом пощастить?».

Який тоді метод, на вашу думку, більш ефективний?

Тарас Висоцький: Насправді методологія правильна. Як на мене, варто зробити ґрунтовну кампанію серед цільових груп, щоб переконати людей, що це варто їхнього часу. Якщо не буде з кого обирати, то розпочнеться безкінечний процес. Тоді виникає запитання: хто здасться першим — члени комісії чи кандидати, які перестануть подаватися. Звісно, ми не маємо вести когось за руку, бо тут елемент несправедливості, натомість потрібно провести роботу з асоціаціями та бізнес-середовищем.

Зараз шириться багато чуток про те, що такі конкурси непрозорі. Що ви скажете з цього приводу?

Тарас Висоцький: Наразі я не помітив жодних можливостей для зловживань. Під час виконання письмових завдань та усних співбесід ведеться відеофіксація. Записи можна послухати і зрозуміти, чому було поставлено нулі або інші оцінки. Кожен член комісії абсолютно незалежний і здатний сам сформувати свою думку. Усі роботи анонімні, тому я не знаю, чиї роботи перевіряю. Це внутрішні регламенти, які можна швидко опанувати, а фахові знання здобуваються з часом.


Для довідки: у межах реформи державного управління в міністерствах, які беруть участь у проекті, буде створено нові функціональні підрозділи — директорати, що відповідатимуть за формування державної політики та стратегічне планування. Завданнями нових держслужбовців стануть формування державної політики у галузях своєї відповідальності, стратегічне планування та євроінтеграція. Мета реформи державного управління — підвищення якості державної служби і публічної адміністрації в Україні в цілому, зокрема, через фокусування міністерств на своїй головній функції — формуванні державної політики — та значне посилення кадрового складу державної служби.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua