Чим живуть регіони // Рівненщина аграрна — це насамперед фермерські господарства
Олексію Віталійовичу, якою була основна традиційна агроспеціалізація області і чи змінилася вона останніми роками?
Олексій Муляренко: Пріоритетним напрямком розвитку аграрного сектору економіки області традиційно було виробництво зерна, технічних та кормових культур. Значні площі займали озима пшениця, жито, цукровий буряк, картопля та овочі. У тваринництві були розвинуті молочне та м’ясне скотарство, свинарство. Останніми роками через зростання попиту на світовому ринку аграрії Рівненщини збільшили обсяги виробництва зерна кукурудзи, сої, соняшнику. Водночас не зменшилося виробництво картоплі, овочів, цукрових буряків, тобто традиційних сільгоспкультур області.
Загалом під урожай 2017 року у всіх категоріях господарств Рівненщини було посіяно сільськогосподарських культур на 564,6 тис. га, що на 18,7 тис. га більше, ніж минулого року. Це найвищі темпи приросту посівної площі за останні 5 років.
Порівняно невелика за площею сільськогосподарських угідь (792,1 тис. га, в тому числі площа ріллі — 615,2 тис. га), Рівненщина виробляє 5,7% картоплі, 4,2% молока, 3,9% цукрового буряку, 3,8% яєць від загальноукраїнського показника. У 2016 році на одну особу в області вироблено 1114 кг зерна, 1076 кг картоплі та 203 кг овочів. Рівненщина повністю забезпечує внутрішню потребу в основних видах сільгосппродукції за рахунок власного виробництва: у зерні — на 187,7%, яйцях — на 135,7%, овочах — на 131,1%, молоці — на 123,4%, картоплі — на 105,5% та м’ясі — на 101,1%.
На яку продукцію рослинництва покладають особливі надії? Чи впливають на це зміни клімату? Які культури економічно найвигідніші?
Олексій Муляренко: Галузь рослинництва актуальна для всіх сільськогосподарських товаровиробників Рівненщини. У виробництві валової продукції сільського господарства продукція рослинництва за 2016 рік склала дві третини — близько 66%.
Аграрії області вирощують як зернові, так і технічні культури. У структурі посівних площ зернові займають 47%, технічні — 22%, що відповідає науково обґрунтованим нормам.
Серед зернових найбільші площі — під пшеницею та кукурудзою. Серед технічних культур — соя та цукрові буряки.
Останніми роками збільшилися площі вирощування кукурудзи на зерно, а також сої та соняшнику. Ці культури мають високий рівень рентабельності, тому аграрії зацікавлені у збільшенні обсягів їх виробництва. Зміни клімату — підвищена температура, посуха — також вплинули на структуру посівів. Вони спонукали аграріїв переходити на більш посухостійкі культури, сорти і гібриди.
Чи є перспектива розвитку овочевих, ягідних культур, садівництва?
Олексій Муляренко: Переважно такі культури в нас вирощують фермери та селяни в особистих господарствах. Якщо говорити мовою цифр, то цьогоріч, у порівнянні з минулим роком, площі під овочами у всіх категоріях господарств збільшились на 0,7 тис. га і складають 12,3 тис. га. Обсяги виробництва овочів (235 тис. тонн) забезпечують внутрішні потреби області на 130%. Маємо змогу продавати за межі Рівненщини понад 10 тис. тонн овочів на рік. Картоплі — більш ніж 50 тис. тонн. Посадили її цьогоріч на площі 83,4 тис. га, що на 1,2 тис. га більше, ніж минулого року.
До 2020 року заплановано введення в дію трьох сучасних овочесховищ із застосуванням новітніх технологій зберігання овочів ємністю 7 тис. тонн у фермерських господарствах «Вілія» Острозького району, «Влада» та «Агропоступ» Млинівського району.
Що стосується садівництва, то цього року в плодоносному віці під зернятковими і кісточковими насадженнями у всіх категоріях господарств налічується 5,7 тис. га. Ягідні і кущові займають 453 га. Особливо активно фермери та селяни в особистих господарствах упродовж останніх двох років стали саджати малину.
А якою є ситуація в галузі тваринництва?
Олексій Муляренко: Розпочну з найсвіжішої новини — якраз напередодні нашої зустрічі мені доповіли, що сільськогосподарське підприємство «Ідна» у Млинівському районі незабаром отримає статус племінного репродуктора. Тут вирощують велику рогату худобу чорно-рябої молочної породи. Присвоєння цього статусу Мінагропродом дасть підприємству можливість уже з початку цьогорічної осені розводити чистопородних тварин та продавати їх.
Уже зараз племінне стадо господарства складається із сотні голів. Тварини відібрані за якісними продуктивними ознаками, у тому числі високими надоями, великим вмістом жиру та білка в молоці.
Загалом у нас в області зараз працює близько 30 суб'єктів племінної справи у тваринництві. Серед них — 22 племінні заводи та племінні репродуктори з розведення ВРХ, 3 племінні репродуктори з розведення свиней, по одному племінному птахо- та конерепродуктору. Також функціонує одне племінне підприємство, яке займається штучним осіменінням ВРХ.
На півдні області розвивається племінне бджільництво: так, у Радивилівському районі працює племінний бджолорозплідник, а на Острожчині та Млинівщині — по одній племінній пасіці.
Крім того, в області діють 3 племінні репродуктори з рибництва. Зокрема, 2 підприємства у Дубенському та Радивилівському районах спеціалізуються на вирощуванні коропа, а в рибному господарстві, що у селі Святе на Здолбунівщині, розводять райдужну форель.
Загалом хочу зазначити, що ситуація в галузі тваринництва на Рівненщині є стабільною. Про це свідчать як статистичні дані про зростання обсягів виробництва, так і те, що в регіоні вдалося зберегти поголів'я сільськогосподарських тварин. Так, за перше півріччя 2017 року у всіх категоріях господарств області забезпечено зростання виробництва молока на 1,6%, м'яса — на 1,5%, яєць — на 12,9%. У тому числі у сільськогосподарських підприємствах виробництво молока збільшилося на 11,2%, м’яса — на 5,7%, яєць — на 38%. Щодо поголів'я, то станом на 1 липня 2017 року поголів'я великої рогатої худоби у всіх категоріях господарств становить 157 тис. голів, у тому числі корів — 96,7 тис. голів, свиней — 267,6 тис. голів, птиці — 8149 тис. голів.
Упродовж останніх двох років в області досить зросла продуктивність тваринництва. Приватне підприємство «Агро-Експрес-Сервіс» (Млинівський район) ввезло в область високопродуктивних телиць і нетелів із Німеччини та Чехії. Агрокорпорація «Крупець», що в Радивилівському районі, нарощує потужності у птахівництві. Також наростили поголів’я свиней ПП «Деметра» Млинівського району та ТОВ «Агрокор М» Рівненського району.
Кілька місяців тому познайомився з діяльністю молочного комплексу сільгосппідприємства «Імені Воловікова» в Гощанському районі неподалік Рівного. Це найбільше в районі сільгосппідприємство дає понад 30% валової продукції. Тут утримують 1380 корів. І завдяки застосуванню сучасних технологій, техніки й обладнання виробляють високоякісне молоко. Більша його частина — екстра-класу, решта — вищого ґатунку. Середній щоденний надій становить 27 тонн. Весь процес у комплексі автоматизований — як доїння, так і годівля. Доїльний зал — один із найсучасніших та високотехнологічних. Тут вперше в Україні застосували унікальну німецьку установку типу «Карусель». З її роботою на сьогодні вже ознайомились представники чи не всіх областей України. А споживачами продукції молочного комплексу є відомі молоко- та маслозаводи, зокрема, виробники морозива. Підприємство такого рівня може гідно конкурувати на європейському ринку, адже забезпечує високу якість продукції. Переконаний, що робота саме таких підприємств, як ТОВ СГП «Імені Воловікова», є запорукою розвитку економіки та виконання соціальних зобов’язань. Так, у будівництво комплексу вкладено понад 36 млн грн інвестицій. Тільки на молочному комплексі працює 50 людей, а загалом сільгосппідприємство дає роботу декільком сотням людей.
Ми поступово перейшли до теми розвитку переробки сільгосппродукції. Чи є тут тенденція до зростання? У яких саме напрямках?
Олексій Муляренко: Загалом на території нашої області функціонують 80 переробних харчових підприємств, якими за 2016 рік було реалізовано продукції на суму понад 4709,5 млн грн, що складає 15,9% від всієї реалізованої промислової продукції. Найбільшого розвитку набули молокопереробна, м’ясопереробна, борошномельно-круп’яна, хлібопекарська, кондитерська та овочепереробна галузі.
Найбільшими переробними підприємствами області є ПАТ «Дубномолоко», ТОВ «Радивилівмолоко», ТзОВ «Компанія «Зевс-ЛТД», ПАТ «Поліссяхліб», ПрАТ «Рівне-борошно», ПАТ «Рівненська кондитерська фабрика», ПАТ «Родина».
За підсумками 2016 року, порівняно із 2015-м, суттєво зросло виробництво м'яса ВРХ свіжого чи охолодженого (у 2,6 раза), молока (на 51,5%), овочів консервованих (на 30,3%), кисломолочних продуктів (15,7%), масла вершкового (на 15,4%), сирів жирних (на 10,5%).
Цьогоріч збільшили обсяги виробництва продукції ТзОВ «Компанія «Зевс-ЛТД», ТзОВ «Юрмія», ТзОВ «Радивилівмолоко», ТзОВ ВТП «Агропереробка», ТзОВ «Стемп», ТзОВ «Інус-ЛТД», ПрАТ «Рівне-борошно», ДП «Радивилівський КХП»
У підприємств харчової та переробної промисловості Рівненщини є можливість і надалі значно збільшувати виробництво продовольчих товарів — головне, щоб зростав платоспроможний попит на внутрішньому ринку й розширювалися зовнішні ринки збуту.
Позитивною тенденцією вважаю те, що нині вже на 24 підприємствах області впроваджено міжнародні системи управління безпечністю та якістю харчових продуктів. Це підприємства, які спеціалізуються на виробництві молочних продуктів, м'яса, жирів, плодоовочевої консервованої продукції, кондитерських виробів та реалізують свою продукцію за межі України.
Пріоритетним напрямком у 2017-2020 роках буде обов’язкове впровадження системи НАССР на всіх підприємствах харчової галузі. Це дасть можливість вийти на міжнародний ринок, забезпечити споживачів безпечними продуктами харчування, а також сприятиме конкурентоспроможному виробництву товарів як для зовнішнього, так і для внутрішнього ринку.
Чи розвивається на Рівненщині органічне землеробство та виробництво органічної продукції?
Олексій Муляренко: Зараз в області вже працюють 4 підприємства, які здійснюють виробництво та заготівлю органічної продукції. Так, ТДВ «Рівнехолод» займається переробкою та експортом органічних ягід. До речі, продукція і виробництво цього підприємства є органічно сертифікованими за українськими, а також міжнародними стандартами якості. ТзОВ «Любисток» спеціалізується на переробці органічних спецій та приправ. На підприємстві запроваджено міжнародний стандарт якості IFS Food, відповідно до якого контролюється весь процес виробництва спецій та приправ. ТзОВ «Дедденс-Агро» та «Ріттер Біо Агро» займається органічним вирощуванням бобових.
Також на ТзОВ СП «Агро Органік» у с. Зоря Рівненського району впроваджується проект «Органічне садівництво та бджільництво» загальною вартістю $1,5 млн. Суть проекту — вирощування органічних плодово-ягідних культур (малина, суниця, лохина тощо) з подальшою переробкою (сортування, заморожування), а також отримання продуктів бджільництва (мед, перга тощо).
Ми працюємо над тим, щоб пропагувати органічне сільгоспвиробництво на Рівненщині. Так, упродовж минулого року провели три кущові наради із дрібними товаровиробниками, де знайомили їх із особливостями роботи в цій галузі. Також за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку в Рівному минулого літа було проведено форум «Органік».
Пане Олексію, які типи господарств переважають в аграрній галузі Рівненщини? Які з них більш успішні та почуваються стабільніше?
Олексій Муляренко: Переважають фермерські господарства. Загалом сьогодні Рівненщина аграрна в цифрах — це 736 сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання. Із них найбільше — майже півтисячі, якщо точно, то 493 — це саме фермерські господарства. Також у нас в області працюють 116 господарських товариств, 78 приватних підприємств, 33 виробничі кооперативи та 16 агропідприємств інших форм господарювання.
Водночас значну частину земель (65 тис. га, це більш ніж десята частина від загальної площі ріллі в області) орендують та обробляють великі агрохолдинги — UkrLandFarming, група компаній «Аграрні системні технології».
Успішно і стабільно почуваються підприємства, які комплексно розвивають галузі рослинництва і тваринництва. Для прикладу назву ПП «Агро-Експрес-Сервіс» та АФ «Камаз-Агро» Млинівського району, агрокорпорацію «Крупець» Радивилівського району, ТОВ «Агрохолдинг Зоря» Рівненського району, ПСП «Розвазьке» Острозького району.
Хочу ще раз окремо наголосити на тій важливій ролі в забезпеченні продовольчої безпеки області, яку відіграють фермери. Саме вони є основними виробниками овочевої продукції і картоплі. Фермерські господарства є основними учасниками ярмаркових заходів, які проводяться в містах області, постачальниками картоплі й овочів в бюджетні установи. І цю категорію сільськогосподарських товаровиробників підтримують в обласній державній адміністрації.
У чому полягає ця підтримка?
Олексій Муляренко: На Рівненщині діє Програма підтримки фермерських господарств області на 2016-2020 роки, метою якої є поліпшення економічної ефективності роботи фермерських господарств. Вона передбачає надання пільгових кредитів під 2% річних. За останні три роки на підтримку фермерських господарств області з обласного бюджету спрямували майже 3 млн грн.
За минулий рік 12 фермерським господарствам із обласного бюджету було надано пільгові кредити на загальну суму 1,150 млн грн.
На 2017 рік також передбачено фінансування фермерських господарств на 1,1 млн грн. У першому півріччі вже виплатили 555 тис. Гроші фермери використали на розвиток тваринництва, закупівлю насіння, мінеральних добрив, а також на компенсацію відсоткових ставок за кредитами.
На що найчастіше скаржаться вам фермери?
Олексій Муляренко: Вони переймаються перспективою запровадження вільного продажу землі — кажуть, що наразі не мають коштів, щоб її придбати. Дуже занепокоєні ціновою політикою та податками, які суттєво вплинули на їхню купівельну спроможність. Нині вартість сільськогосподарської продукції дуже низька, тому фермерам бракує обігових коштів на купівлю палива, засобів захисту та мінеральних добрив.
Які новітні технології застосовуються у господарствах області?
Олексій Муляренко: Ті сільськогосподарські товаровиробники, які широко використовують інтенсивні та енергоощадні технології, впроваджують нові сорти та гібриди сільськогосподарських культур, отримують змогу підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва. Так, у 2016 році урожайність зернових культур у ТзОВ «ІДЕК-2006» Острозького району склала 84,0 ц/га, а у ТзОВ «Хавест-Агро», ТзОВ «СБЕ Україна Рівне», ПП «Агро-Експрес-Сервіс» Млинівського району, агрокорпорації «Крупець» Радивилівського району — понад 70 ц/га.
Прикладом інтенсивного ведення овочівництва є ФГ «Влада» Млинівського району, яке демонструє європейський підхід до виробництва овочів. На 200 га овочевої сівозміни вирощується понад 15 видів та сортів овочів, для зберігання яких встановлено сучасне холодильне обладнання, запроваджується крапельне зрошення.
Прагнемо поширювати передовий досвід ведення сільського господарства та знайомити аграріїв із новітніми науковими розробками в цій галузі. Для цього щороку на базі Інституту сільського господарства Західного Полісся проводимо дні поля — зустрічі, на яких обговорюються можливості застосування сучасних технологій у рослинництві, впливу сортів, добрив, засобів захисту рослин на формування урожаю.
Віталій Голубєв, спеціально для AgroPortal.ua