Полтавщина традиційно була і залишається однією з основних житниць України, лідером із виробництва зерна, цукрових буряків, сої. Про тенденції, характерні для аграрного сектору Полтавської області, — у інтерв’ю з головою Полтавської обласної державної адміністрації Валерієм Головком.

Валерію Анатолійовичу, які типи господарств с/г виробництва маємо в області? Які з них почуваються стабільніше?

Валерій Головко: Загалом, сільгоспвиробництво на Полтавщині здійснюють 2,4 тис. с/г підприємств, у тому числі 2 тис. фермерських господарств. Потужні агрохолдинги в області обробляють понад 430 тис. га сільгоспугідь, або 35 % площ. Вони мають високоефективну техніку. Завдяки застосуванню передових технологій урожайність на полях агрохолдингів перевищує середньообласні показники. Проте більшість агрохолдингів здійснюють виробничу діяльність тільки в галузі рослинництва, яка є найбільш рентабельною.

Найбільш поширена організаційно-правова форма діяльності в області — фермерські господарства. На Полтавщині їх зареєстровано 2020 (за рік їх кількість збільшилася на 79), з яких діючі — 1804. Зберігається тенденція до збільшення їх землекористування.

Які технології у аграрному виробництві застосовують на Полтавщині найактивніше? Наскільки поширене органічне землеробство?

Валерій Головко: Органічне землеробство в Україні започаткували ще в середині 70-х років, і зробили це саме у Полтавській області. Одним із перших в органічному землеробстві в Україні є Семен Антонець. Його ПП «Агроекологія» провадить свою діяльність на засадах органічного виробництва. З кінця 90-х років на цьому підприємстві проводиться відповідна сертифікація органічного землеробства згідно з європейськими стандартами.

Нині сертифікати відповідності виробництва органічної продукції на Полтавщині мають 18 суб’єктів господарювання, 15 с/г підприємств та фермерських господарств отримали статус спеціальних сировинних зон з виробництва екологічно безпечної сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування.

Полтавська область активно підтримує впровадження органічного виробництва. Зокрема, Програмою розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямками на період до 2020 року передбачена компенсація в розмірі 100% понесених витрат у зв’язку із проведенням та підтвердженням відповідності виробництва органічної продукції (сировини) та отриманням сертифіката (орієнтовна вартість сертифікації земель, придатних для вирощування органічної продукції з посівною площею до 1000 га, становить €1,5-2 тис.).

В області працює Центр органічного землеробства «ПОЛТАВА-ОРГАНІК», засновниками якого стали Полтавська державна аграрна академія та ПП «Агроекологія». Його метою є створення інноваційної системи виробництва, переробки та формування культури споживання екологічно безпечної продукції.

Чи є на Полтавщині сільгосптоваровиробники, які застосовують технологію no-till і наскільки згадана технологія вигідна для с/г підприємств?

Валерій Головко: Сьогодні все більше фермерів за технологією no-till успішно вирощують кукурудзу. Адже це дає змогу знизити собівартість продукції, зберегти родючість ґрунту, збільшити накопичення вологи в ґрунті, відтак рослини раціонально використовують вологу протягом вегетації. Наслідок — підвищення врожайності. Яскравий приклад застосування цієї технології — АПОП «Великообухівське» Миргородського району. Там no-till використовують майже десятиліття (не лише для кукурудзи) і не збираються від цієї технології відмовлятися. До речі, у цьому сільгосппідприємстві технологічні процеси ще більш поліпшили: вдосконалили свої комбайни і тепер сидерати висівають одночасно зі збором врожаю, економлячи таким чином чимало пального.     

Яким культурам віддають перевагу полтавські селяни у секторі рослинництва — зерновим чи технічним? І, звісно, які маємо показники у розрізі інших областей?

Валерій Головко: Структура посівних площ в області відпрацьована у відповідності до науково обґрунтованих норм. Зернові культури в ній займають найбільший відсоток площ — 54,5%, за ними ідуть технічні культури — 33,2%. Перевага надається ринково орієнтованим культурам: пшениця — 14,4%, кукурудза на зерно — 32,5%, соя — 12,2%, соняшник — 17,7%, цукрові буряки — 2,1 %. Цими культурами зайнято в області 78,9% посівних площ.

У зв’язку зі змінами клімату аграрії області більш активно переходять до використання посухостійких сортів та гібридів с/г культур. Також на Полтавщині активно впроваджуються нові технології поливу с/г культур, зокрема системи крапельного зрошення. Вони діють у 18 районах, і відповідно до Регіональної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро у Полтавській області на період до 2021 року  передбачено їх впровадження у всьому регіоні. На сьогодні в області зрошується більш ніж 2,5 тис. га.

Я не втомлююся говорити про те, що Полтавщина має один із найпотужніших серед регіонів України агропромисловий комплекс, який в останні роки демонструє високі темпи розвитку та вагомі результати господарювання. Протягом останніх років Полтавщина є лідером в Україні з виробництва зерна, в тому числі кукурудзи, сої та цукрових буряків. Наприклад, у 2016 році в області зібрано  5,8 млн тонн зерна зернових та зернобобових культур, це найвищий показник у державі, він становить 8,8% в загальнодержавному об’ємі. Середня урожайність зернових та зернобобових склала 61,8 ц/га, що є третім показником у державі.

Кукурудзи на зерно намолочено 4,2 млн  тонн — це найвищий показник у державі, 15,6% в загальнодержавному об’ємі. Середня урожайність культури склала 77,4 ц/га, що є другим показником у державі.

Валерію Анатолійовичу, чи маємо на теренах області господарства, що займаються овочівництвом, садівництвом? Які перспективи щодо їх розвитку?

Валерій Головко: Сьогодні вирощуванням плодово-ягідної продукції на високому професійному рівні і у значних обсягах займаються  16 господарств області: у Глобинському, Диканському, Карлівському, Кременчуцькому, Полтавському, Лохвицькому, Лубенському, Решетилівському, Зіньківському районах. Їх кількість постійно зростає. Із 1,9 тис. га плодово-ягідних насаджень, наявних у сільгосппідприємствах, близько 700 га — посаджено за інтенсивними технологіями із використанням  краплинного зрошення, що становить 32,1% площ від загальної площі плодоносних насаджень.

Вирощуванням овочевої продукції на сьогодні займаються 170 суб’єктів господарювання різних форм власності, виробництвом товарної картоплі — 240. А, скажімо, у ТОВ «Агротехгарантія» в селищі Комишня Миргородського району на базі колишньої сільгосптехніки побудували надсучасний комплекс для овочів із кондиціюванням, затарюванням та іншими вимогами.

Як розвивається сектор тваринництва у агропромисловому комплексі Полтавської області?

Валерій Головко: Сьогодні серед регіонів України ми займаємо провідні позиції щодо кількості поголів’я тварин в усіх категоріях господарств: ВРХ налічується 259,2 тис. голів (4-е місце в Україні), в т. ч. корів 125,8 тис. голів (3-є місце), 369,7 тис. голів свиней (7-е місце). Щодо поголів’я ВРХ та корів в с/г підприємствах область посідає 1-е місце в Україні, за поголів’ям свиней — 4-е місце.

Відтак область лідирує і щодо виробництва продукції тваринництва. За 4 місяці 2017 року в усіх категоріях господарств виробництво молока в порівнянні з відповідним періодом минулого року зросло на 0,4% (234,0 тис. тонн, 2-е місце в Україні), виробництво яєць — майже на 12% (250,6 млн шт., 6-е місце в Україні). Зокрема, в с/г підприємствах вироблено 138,2 тис. тонн молока (1-е місце в Україні), м’яса — 22,8 тис. тонн (8-е місце), яєць — 177,6 тис. тонн (5-е місце).

Наскільки на Полтавщині розвинене бджолярство? Чи займається хтось рибництвом?

Валерій Головко: Бджільництво — традиційна галузь сільського господарства Полтавщини. Нині у нас налічується понад 145 тисяч бджолиних сімей у господарствах всіх форм власності, в тому числі в с/г підприємствах 5 тисяч та 141 тисяча в індивідуальному секторі. У середньому виробляємо 3800 тонн меду, з них 97% — у господарствах населення.

Що ж до рибництва, то саме Полтавська область — один з найбільш перспективних рибогосподарських регіонів за обсягом вилову риби в Україні. Потенційна можливість рибної галузі області обумовлена наявністю великої кількості водних об’єктів та розвиненою системою ставкових господарств.

У минулому році вилов риби склав 1550 тонн (+39% до 2015 року, 13-е місце в Україні).

Нині Департамент агропромислового розвитку ОДА розробляє проект змін до Програми розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямками на період до 2020 року. Зокрема, передбачено підтримку розвитку галузі рибництва шляхом відшкодування вартості придбання рибопосадкового матеріалу фізичним особам-підприємцям, орендарям водних об’єктів, які уклали договори їх оренди з обласною державною адміністрацією, для зариблення водних об’єктів.

Чи є тенденція розвитку переробних підприємств? У яких саме напрямах?

Валерій Головко: Наразі харчова промисловість області — це потужний промисловий сектор агропромислового комплексу, в який входять близько 120 великих і середніх підприємств, понад 500 малих підприємств та міні-цехів, що здійснюють переробку с/г продукції. Це молокопереробні, м’ясопереробні, борошномельно-круп’яні, олійно-жирові, плодоконсервні підприємства, виробники цукру, хліба та хлібобулочних виробів. Ці підприємства виробляють  та реалізують 24% від загальної кількості промислової продукції, виробленої в області.  У грошовому вимірі, скажімо, минулоріч це склало  28,3 млрд гривень.

Галузь є одним із лідерів в освоєнні нових методів та форм ринкового господарювання,  в технічному і технологічному оновленні виробництва.

Тільки за останній рік було впроваджено 96 найменувань інноваційних видів продукції, 34 нових технологічних процеси, у т.ч. 18 маловідходних, ресурсозберігаючих, придбано 31 нову технологію.

Чи має можливості Полтавщина стати постачальником біопаливної сировини для європейських потреб?

Валерій Головко: Біоенергетика на Полтавщині має широкий спектр сировинних ресурсів, які можна використовувати як шляхом прямого спалювання, так і для виробництва біогазу, біодизелю, біоетанолу, твердих паливних брикетів та іншого.

Але при цьому варто зазначити, що господарюючі суб’єкти області розпочали використання альтернативних джерел енергії у власному виробничому циклі. ВП «Глобинський цукровий завод» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» агропромхолдингу «Астарта-Київ» інвестував у будівництво біогазової установки  $12 млн. Потужність переробки складає понад 120 тис. тонн жому на рік, що дозволило виробляти близько 14,4 млн м³ біогазу та майже удвічі скоротило обсяги споживання природного газу на підприємстві в процесі виробництва цукру.

Наскільки полтавський агросектор є привабливим для інвестування? Чи відомі якісь інвестиційні проекти, які найближчим часом втілюватимуться в області?

Валерій Головко: За підсумками 2016 року область входить до першої п’ятірки регіонів, де впроваджується найбільша кількість інвестиційних проектів. Згідно зі статистичними даними, за 2016 рік у розвиток об’єктів сільського господарства, мисливства та надання пов’язаних з ним послуг спрямовано 3,1 млрд грн капітальних інвестицій (збільшення до відповідного періоду минулого року в 1,8 раза).

У 2016 році в агропромисловому комплексі Полтавської області впроваджувалося 56 найбільш важливих інвестиційних проектів кошторисною вартістю 542,1 млн грн. Уже завершено впровадження 31 інвестиційного проекту кошторисною вартістю 122 млн грн. Із них 21 об’єкт у галузі тваринництва, 9 об’єктів у галузі рослинництва, 1 об’єкт з переробки молока — у ТОВ НВП «Інтерагросервіс» Диканського району введено в дію міні-завод з переробки молока ізраїльської фірми TESSA потужністю 500 л/зміну.

У ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» Шишацького району розпочали  будівництво фід-центру — унікального для нашої країни і на сьогодні єдиного кормового центру. Там вироблятимуть високоякісні сінаж, силос, сіно, шроти тощо. Все із власної сировини. Виробництво розраховане на 20 тисяч голів великої рогатої худоби. При цьому підприємство готове буде продавати збалансовані  корми власного виробництва як фермерським господарствам, так і приватним господарям, які утримують корів.

У 2017 році в агропромисловому комплексі Полтавської області впроваджується 40 найважливіших інвестиційних проектів кошторисною вартістю 417,9 млн грн.

Лише у І кварталі 2017 року освоєно 250,0 млн грн, що становить 59,8% кошторисної вартості проектів.

Валерію Анатолійовичу, а як щодо участі у грантах? Чи, може, Полтавщина розробляє якісь власні проекти розвитку агровиробництва?

Валерій Головко: За підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України в Полтавській області впроваджується Проект USAID/Партнерство заради інновацій: «Розвиток сімейних ферм, об’єднаних в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи», що виконується МБФ «Добробут громад» у партнерстві з «Данон-Україна», ДОГО «Сільськогосподарська консультаційна служба» та ОСОК «Господар» за співфінансування «Данон Екосистем» Фонду, Heifer International та проекту уряду Канади. Цей проект спрямований на посилення ланцюгів доданої вартості шляхом створення сімейних ферм та об’єднання ОСГ навколо сімейних ферм, а також розвитку с/г обслуговуючої кооперації.

З початку впровадження проекту у створення сімейних ферм було інвестовано більше 4,3 млн грн. Кожна з сімей, що взяли участь в проекті, отримала від інвестора обладнання (поїлки, мати для лежання, систему вентиляції приміщення тощо) на суму близько $6 тис.

Обласна державна адміністрація сприяє розвитку малих форм господарювання на селі та їх об’єднань і підтримує будь-які ініціативи донорів та місцевих громад, спрямовані на реалізацію важливих для полтавського села проектів. В області діє Програма розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямками на період до 2020 року, метою якої є підтримка зайнятості сільського населення, створення додаткових можливостей для розвитку індивідуальних домогосподарств, малого та середнього аграрного бізнесу, поліпшення розвитку села та якості життя в сільській місцевості. У минулому році на виконання заходів програми з обласного бюджету виділено 1,2 млн грн. На 2017 рік програмою передбачено виділення коштів в сумі 12,8 млн грн. в т.ч. з обласного бюджету — 7,5 млн грн і з місцевих бюджетів та інших джерел — 5,3 млн грн. Цього року на виконання заходів програми з обласного бюджету вже виділено 1,5 млн грн. Зараз у райдержадміністраціях області створені районні комісії, які приймають відповідні документи та заявки на участь у цій програмі.

За пропозицією Міжнародної фінансової корпорації та громадського об’єднання «Інститут розвитку аграрних ринків» Полтавська область стала першою в Україні, де в 2014 році започатковано пілотний проект із введення в обіг аграрних розписок. С/г підприємства отримали новий фінансовий інструмент, який дав можливість середнім та малим с/г товаровиробникам отримати фінансові ресурси, яких бракує. У нинішньому році в області вже оформлено 12 аграрних розписок (6 фінансових та 6 товарних) на суму 340 млн грн.

Словом, Полтавщина, маючи один із найпотужніших серед регіонів України  агропромисловий комплекс, ось уже тривалий час демонструє високі темпи розвитку та вагомі результати господарювання. Переконаний: так буде і надалі.


Ірина Філоненко, спеціально для AgroPortal.ua