У Здолбунівському районі Рівненської області вже 9-й рік працює підприємство «Агро-Консалт АВ», яке очолює «український» німець Александер Волтерс. На площі у більш ніж 3500 га фермер вирощує лише озимі культури. При цьому він збирає стабільні врожаї, потроху розширює посівні площі, закуповує техніку, недешеве добриво і займається експортом.

Як може підприємство, що спеціалізується виключно на озимих, бути успішним та постійно розвиватися — про це пан Александер розповів AgroPortal.ua.

Пане Александере, як давно ви займаєтеся вирощуванням озимих?

Александер Волтерс: Із самого початку, коли я приїхав в Україну, ми почали займатись озимими. Вже восьмий рік сіємо їх на 95%.

Що із озимих є на ваших полях?

Александер Волтерс: Жито, пшениця, ріпак, ячмінь.

Чому ви вирішили зайнятися саме цими культурами?

Александер Волтерс: Мені знайома технологія вирощування пшениці на моїй батьківщині, у Німеччині. Її культивування для нас рентабельне. Те саме стосується ріпаку, ми непогано його молотимо. Озимий ячмінь здебільшого використовуємо як орендну плату. За сприятливих погодних умов він дає кращий врожай, ніж ярий. Ми обираємо те, що нам підходить, зважаючи на свої кишені.

Крім того, наша територія, на мою думку, не підходить для сої і соняшнику. Їх краще вирощувати в Хмельницькій, Вінницькій областях, у центральних регіонах.

Які переваги мають зернові, посіяні під зиму, у порівнянні з ярими культурами?

Александер Волтерс: Ми — захід країни. На нашій території більше дощів, ніж, наприклад, у центральній Україні. Якщо зима нормальна, то у нас кращий врожай дають саме озимі, а не ярі.

До того ж для ярих культур потрібно більше техніки. Наприклад, кукурудза теж підходить до наших кліматичних умов, але для неї треба мати спеціальну сівалку, сушарку, жатку. У мене цієї техніки немає.

Приймаючи таке рішення, ви спиралися на чийсь позитивний досвід або робили все виключно на власний розсуд?

Александер Волтерс: Мій батько у Німеччині займається озимими більш ніж 30 років. Він уже багато бачив і добре знає, як робити краще. Звичайно, у Німеччині і в Україні різні землі, але якщо знати технологію, можна нормально працювати і там, і тут. Рівненська область і місцевість біля Дрездена, де працює мій батько, схожі за кількістю дощів, тому озимі культури оптимальні для наших територій.

Чи мали ви необхідні знання або знадобилася підготовка: читання відповідної літератури, відвідування семінарів чи знайомство та спілкування з іншими фермерами, які спеціалізуються на озимих?

Александер Волтерс: Я був на днях поля в Україні, у Німеччині. Такі заходи дуже ефективні. На них можна побачити нові, кращі різновиди культур. У двох сортів озимої пшениці може бути велика різниця за врожайністю. Тому я уважно дивлюсь, що з цього підходить саме нашій області, дізнаюсь, як займаються землеробством в інших регіонах України, які в них врожаї. Досвід, дні поля, семінари допомагають приймати вірні рішення.

Куди ви їздили за знаннями та досвідом?

Александер Волтерс: О, я відвідав багато місць! Західна і центральна Україна — це мої улюблені регіони, але важливо дивитися і на  світ (посміхається). Якщо є запрошення і там має бути щось цікаве для мене — я туди поїду. На таких заходах треба «розплющити очі» і уважно дивитися. Також був на семінарах у Німеччині, але багато знань та досвіду я перейняв у мого батька.

За вашими спостереженнями, чи багато у Рівненській області та в цілому по Україні фермерських господарств, які роблять ставку на озимі і можуть поділитись особистим досвідом вирощування цих культур?

Александер Волтерс: Власне кажучи, дуже мало людей роблять так, як я. Багатьом фермерським господарствам не вистачає техніки, щоб сіяти ще й восени. Друга проблема — треба вкрай ретельно працювати. Коли ми сіємо ріпак, я дуже уважно дивлюся, скільки насіння лежить на 1 м2, як працює сівалка. Якщо вона неправильно налаштована (невірна конфігурація) — ріпак може не вродити так, як ми очікуємо.

Ще одна проблема в Україні — деякі фермери сіють озимі культури не тоді, коли треба.  Я бачив, як тут, на заході країни, ріпак сіють у середині липня. Але це дуже рано! Нормальні терміни для цієї культури — з 1 по 15 серпня. Ми висіваємо саме так. Якщо посіяти занадто рано — ріпак замерзне, бо до зими виросте дуже великим. Я думаю, що для багатьох фермерських господарств великим ризиком є сіяти тільки озимі культури. Якщо погода підходяща — можна зібрати гарний врожай, але вона може бути і непідходяща, озимі культури мають більший ризик.

Які  врожаї ви отримуєте? Чи збільшуються вони з року в рік або лишаються приблизно на одному рівні?

Александер Волтерс: Перший рік ми взагалі змололи 1,8 т пшениці з 1 га — це була справжня катастрофа. Але потім внесли у ґрунт багато курячого посліду і дефекату — і протягом приблизно 6 років врожай ставав все кращим.

Зараз ми молотимо десь 4 т ріпаку, 7 т пшениці, 6-7 т ячменю з 1 га. Скажімо так: наразі врожай стабільний. Один рік буває трохи кращим, інший — трохи гіршим, але в середньому ми виходимо приблизно на один рівень.

Від чого залежить гарний врожай озимих?

Александер Волтерс: Найперше — як просіяне поле, наскільки це зроблено акуратно. Також потрібне нормальне насіння. Крім цього, ще багато факторів впливають на врожай: якими будуть зима і квітень-травень наступного року, чи йтимуть дощі.

Якщо бачу, що з 1 га можна зібрати ще більше тонн зернових, я маю і більше інвестувати. Може, треба внести більше добрива чи замінити його. Ми не робимо все кожен рік однаково.

Які ризики при вирощуванні озимих виділите?

Александер Волтерс: Їх теж багато. Це і час, коли посіяно культуру: не можна дуже рано або запізно. Потрібна нормальна техніка, яка швидко та акуратно посіє. Ще — фунгіциди. Ми не шукаємо подешевше, купуємо щось нормальне, адже це страховка на всю зиму. Звичайно, дуже великий ризик — погода. Без питань, це велика проблема.

У нас був такий рік, коли ріпак трохи замерз. Але якщо я посію на цьому місці іншу культуру — скажімо, сою або кукурудзу, це також коштуватиме багато грошей. То краще хай стоїть так, ніж знов інвестувати. І потім виникає інша проблема: після кукурудзи вже не можна нічого посіяти. Якщо нема дощу у квітні-травні — все, ти маєш менший врожай. Ризиків по озимих культурах так багато, що їх можна довго перераховувати (посміхається).

Чому тоді це вас не зупиняє? Ризики покриваються рентабельністю?

Александер Волтерс: Наш регіон, його кліматичні умови дозволяють займатися вирощуванням озимих. У нас вони мало замерзають, та й дощу вистачає. Тобто ми можемо нормально молоти. У центральній Україні — зовсім інше. Якщо там немає дощу — вони збирають лише 3 т пшениці з 1 га.

Орендна плата по всій Україні зараз дуже велика, та й додаткових проблем у фермерів вистачає, тому в інших регіонах краще займатись іншими культурами. Можливо, у центральній Україні я також не сіяв би озиму пшеницю, бо там більше підходять кукурудза або соняшник. Власне, до сьогодні поганого року у нас ще не було.

Фермеру не під силу вплинути на погоду, але він може застрахувати посіви від несприятливих погодних умов. Чи практикуєте ви це?

Александер Волтерс: Ні, до сьогодні я ще нічого не страхував. Поясню чому. Наприклад, маленьке фермерське господарство, що має 100 га, засіяло 25 га з них ріпаком. Якщо раптом випаде великий град, він знищить 100% врожаю на цих 25 га. Таке може бути. Якщо ж велике підприємство засіває ріпаком 2000 га, цей же град знищить лише частину майбутнього врожаю. Тому, на мою думку, страховка виправдана у випадках з маленькими господарствами, а не з холдингами.

Можливо, тоді у вас є секрет, як загартувати посіви, підготувати їх до зими, щоб знизити ймовірність вимерзання?

Александер Волтерс: Ще раз підкреслю: для озимих зернових культур, як і для ріпаку, дуже важливі терміни висіву. Якщо посіяти їх зарано — культури будуть великі і вимерзнуть. Якщо ж зробити це пізно — паростки будуть надто малі і також не переживуть зиму. Тому ми витримуємо терміни висіву, а коли сіянці добре зійшли, можемо допомогти їм фунгіцидами і регулятором росту.

Оскільки озимі знаходяться в землі довше, ніж ярі, чи впливають вони якось на ґрунт: поліпшують його або, навпаки, сильніше виснажують?

Александер Волтерс: Фактично озимі та ярі культури приблизно однаково впливають на землю. Ми чергуємо культури: після ріпаку сіємо пшеницю, а після ячменю — ріпак. Важливо, що ви робите із ґрунтом, як ви обробляєте поле. Не можна тільки забирати, треба і вносити. Потрібен дефекат, необхідно чергувати не тільки культури, а й добрива, бо це впливає на врожай.

Наскільки рентабельно вирощування озимих? Через який час окупаються витрати фермера?

Александер Волтерс: Це залежить від регіону. Перед ріпаком я сипав приблизно 3 т курячого посліду на гектар. В центральній Україні це можуть бути ті ж самі 3 т перед кукурудзою. Інвестиції йдуть на кілька найближчих років, і не тільки на одну культуру, а й на наступні.

Якщо нормально все робити і правильно інвестувати (у той самий дефекат і т. ін.), через 1-2 роки можна повернути вкладені гроші. Для того ж самого добрива перший рік — активація. Без вологи послід не працює. Тому ефект від внесення буде на 2-й, 3-й, 4-й рік. Як фермерське господарство ми дивимось на врожай не тільки у перші 2 роки, а на 10 років наперед.

Як підприємству лишатися прибутковим, вирощуючи тільки озимі?

Александер Волтерс: Дуже багато аспектів, але № 1 — це людина, яка стоїть на полі. Гарного агронома дуже важко знайти, і він повинен володіти знаннями не лише про рослини, а й про техніку, знати, як її відремонтувати.

Пішов дощ — треба кожні 2 дні бути на полі і дивитися, коли пирскати, коли і скільки добрива сипати, уважно стежити за культурами. Коли і який препарат застосовувати — все це має вирішуватися безпосередньо на полі. На кожній роботі важливий людський фактор, але якщо агроном усім цим не цікавиться — це погано.

Якщо він неуважно дивиться на поле у травні, червні — можна одразу попрощатися із 30-40% врожаю. Достатньо навіть один раз неправильно обприскати. Гарний агроном повинен розуміти, що він робить на полі. Якщо він не тільки дивиться на своє поле, а й цікавиться, як працюють по всій Україні, загалом у світі — збиратиме дійсно дуже гарні врожаї.

Чим займаєте площі після озимих?

Александер Волтерс: Після них так само сіємо озимі.

Є бажання спробувати висіяти якусь нову для себе культуру?

Александер Волтерс: Цьогоріч вперше спробуємо висіяти горох. Якщо ми щось тестуємо, то зазвичай працюємо з невеликими об’ємами. Можливо, це буде ділянка у 20 га. І тоді подивимось. Це вперше після маленького експерименту з соняшником будемо сіяти щось із ярих культур.

Дуже дякуємо вам, пане Александере, за приділений час. Бажаємо успіхів і сприятливої погоди!


Для довідки: запитати пана Волтерса про секрети прибуткового виробництва озимих зернових, а також порівняти багаторічний німецький досвід із практикою рекордсменів Книги рекордів Гіннеса із Великої Британії і сучасними французькими та вітчизняними досягненнями можна буде під час Зимового зернового конгресу, що відбудеться 28 лютого в готелі Ramada Encore Kiev.


Валентина Ковальчук, AgroPortal.ua