Аграрне страхування по-українськи

Проте у 2016 андерайтинговому році спостерігається пожвавлення страхового ринку — такі дані були презентовані в аналітичному дослідженні, якепідготувалаМіжнародна фінансова корпорація (IFC) на тему «Ринок агрострахування України у 2016 андерайтинговому році».

Презентуючи дослідження експерт з питань агрострахування Проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору у Європі та Центральній Азії» Вікторія Якубович відзначила, що інформацію надали одинадцять страхових компаній, що представлені на ринку України.

За її словами, показники 2016 року свідчать про пожвавлення ринку агрострахування: зросли зібрані страхові премії, страхові зобов’язання, а також середні ставки премій.

За даними дослідження, найбільшою популярністю на ринку користуються договори страхування від повної загибелі на зимовий період та договори від поіменованих ризиків на весняно-літній період. Другими у рейтингу популярності серед фермерів є договори мультиризикового страхування врожаю або посівів.

Середня ставка премій у 2016 році зросла у порівнянні з 2015 роком і склала 2,7%. Це сталось тому, що об’єм страхових премій зростав швидшими темпами, ніж загальний об’єм страхових зобов’язань.

Вікторія Якубович також зазначила, що у 2016 андерайтинговому році страхові компанії уклали 787 договорів страхування, зокрема, 317 — на зимовий та 470 — на весняно-літній період. До того ж загальна страхова сума за договорами страхування с/г культур включно з багаторічними насадженнями склала 5,809 млн грн, що на 46,3% більше, ніж за минулий період, при цьому було застраховано на загальну площу 675,6 тис. га.

Беззаперечним лідером страхування у 2016 році є Хмельницька область, де було укладено 95 договорів на площах 115, 2 тис. га. За нею йдуть Полтавська, Херсонська, Дніпропетровська та Тернопільська області.

Експерт IFC також зазначила, що у 2016 році страхові компанії застрахували 16 с/г культур. Найбільше договорів було укладено на страхування озимої пшениці, соняшнику, кукурудзи, озимого ріпаку та ячменю.

Найбільшою популярністю серед фермерів на зимовий період користуються договори страхування від повної загибелі, що складають 84,3% від загальної кількості договорів, укладених у зимовий період. Ще 14,4% — це договори, які є поєднанням страхування від повної загибелі та додаткового покриття. І лише 1,3 % складають договори страхування озимих культур на весь виробничий цикл.

У 2016 андерайтинговому році обсяг премій з агрострахування зріс до 156 млн грн, тоді як роком раніше він становив 77,7 млн грн, говориться в звіті IFC.

«Ми можемо назвати 2016-й «роком відновлення зростання ринку за грошовим показником». У 2016-му обсяг зібраних страхових премій в гривні зрівнявся з рівнем 2008 року, обсяг премій в доларах подвоївся в порівнянні з попереднім роком — до $6 млн», — повідомила провідний експерт проекту Вікторія Якубович.

Проте експерт констатувала, що попри певне пожвавлення ринку, ініціатива аграріїв добровільно страхуватись мала, досить часто страхування є вимушеним. Фермер хоче співпрацювати за форвардними контактами з такими державними компаніями, як Аграрний фонд та ДПЗКУ. Ці договори й надалі займають левову частку у загальному портфелі агрострахування.

За словами представника компанії «ІНГО-Україна» Сергія Кривошеєва, страхові договори укладають, здебільшого, великі компанії. Ринок досить вузький — як правило, це робота з 5-6 великими клієнтами.

Сергій Кривошеєв також відзначив, що в цьому році в компанії «ІНГО-Україна» відбувся ріст застрахованих позик. Даний показник пов’язаний зі страхуванням посівів. Що стосується добровільного страхування, то його загальна сума не перевищує 20-25% від загальної суми агрострахування. Сергій Кривошеєв також порадив колегам розвивати різні напрямки страхування, аби диверсифікувати ризики страхового портфелю.

Деякі з учасників зазначили, що ринок аграрного страхування дуже вузький і кожна з компаній має стале коло незмінних клієнтів. До того ж 50% аграрного страхового портфелю компаній складає Аграрний фонд. Представник компанії PZU-Україна Олександр Муха пояснює, що при втраті такого джерела надходжень страховий аграрний портфель відчує значну втрату, тому пропонує диверсифікувати ризики, аби уникнути втрат. 

Людмила Польова, ГО Agro.ReformsUA спеціально для AgroPortal.ua