Водій зі стажем освоює бізнес на квасолі

«Шукати нове хобі у старшому віці вже важко, та мені вдалося. Дуже радію, що вийшло отримати на своєму полі гарний і корисний врожай. Сам собою дуже пишаюся», — не стримує емоцій господар.

Цей серйозний рукастий чолов’яга стає сентиментальним добряком, коли розповідає, як ранками виходить у поле і вітається зі своїми рослинами: «Привіт, мої маленькі!» Особливо щасливий, що цілу ділянку стручкової квасолі виростив абсолютно без хімії. Сам із сім’єю доглядав, сапав — стоїть чистенька і око радує. Врожай перевищив усі очікування.

«Звісно, вкладено в нього багато праці. Ідея з’явилася взимку, вирішили спробувати родиною вирощувати французькі сорти спаржевої квасолі та заробляти на цьому. Початкова інвестиція склала приблизно 120 тисяч гривень. На 35 соток підвели крапельне зрошення. То вже останніми тижнями з дощами більш-менш, а була ж і посуха. Доводилося по 3-4 причепи довозити воду і з 6-ї вечора до ночі поливати», — киває чоловік на ємності для води, які тримає напоготові.

Гордиться, що врятував ділянку від бур’янів, що зазвичай заполоняють городи, без будь-яких гербіцидів та інших препаратів.

Стручкову квасолю Михайло звик бачити на полицях європейських супермаркетів, коли бував у тривалих відрядженнях та закордонних стажуваннях: «Заходиш у магазини, а там — цілі полиці із зеленню, салатами у різних гарних упаковках. Ми набирали досхочу. Додаєш цікавих соусів — от і їжа готова. Завжди почувався ситим і задоволеним. Тому одразу охоче взявся за вирощування квасолі, її завжди багато було в тих овочевих делікатесах. Не все ж на ковбасі, шашликах та варениках сидіти. Різноманіття хочеться, і про здоров’я більше замислюєшся з віком».

Дружина Михайла теж легко освоїла новий продукт: робить різні салати і вже в баночки назакривала на зиму.

Випитуємо найсмачніший рецепт у фермера. Каже, ось сьогодні робили тушену курячу грудинку (можна й індичу) разом зі стручками квасолі. Для готовності молоденьким стручкам достатньо потушитися 4-5 хвилин, тому їх закидають вже тоді, коли м’ясо майже готове. Попередньо обрізають кінчики стручків, бо вони трохи твердіші.

Шевченко говорить, що ми якраз застали період, коли збирається молоденька квасоля FreshGreen. Головне — не пропустити час, коли вона найсоковитіша, найніжніша: «Нам дехто каже: дочекайтеся більшої ваги для стручків, мовляв, так вигідніше. Але тоді квасоля може стати твердішою. А для нас головне — якість, свіжість. Збираємо потроху щодня, щоби не допустити появи жорстких волокон».

Зараз найбільший клопіт господаря — налагодити стабільний збут своєї цінної продукції. Її треба реалізувати одразу, адже за 2-3 дні квасоля може стати вже некондиційною. Грамотні кухарі це бачать одразу.

Варіант із поставкою своєї стручкової квасолі у супермаркети Шевченко не розглядає. Там партії потрібні більші, й ставлення інше. «Трохи образливо, що і маркети, і оптові закупівельники охочіше працюють з імпортним товаром, коли ось, ми вже тут, поряд, маємо ще якісніший, свіженький продукт. Прикро, адже ми можемо виростити не гірше за французів, поляків, німців — у них земля набагато гірша».

На збирання своєї продукції господар нікого не наймає — справляються родиною. Ось, каже, сьогодні вдвох за 4 години зібрали 50 кг квасолі.

Уважно рахують собівартість. Щоби окупити вкладення, потрібно продавати квасолю FreshGreen по 100-120 грн/кг. Закупівельники з поля намагаються суттєво знизити ціну.

Оптимальніше, вважає фермер, продавати через інтернет зі швидкою доставкою. Задоволено розповідає про ресторатора, який не тільки купує свіжий товар, але й потім надсилає господарю фото своїх вишуканих страв, а також захоплені відгуки клієнтів.

Тому якраз і сподіваються саме на споживачів з кафе і ресторанів, які адекватно оцінюють якість фермерської квасолі, вирощеної з любов’ю. Треба тільки, щоби загальна культура споживання овоча стабілізувалася.

Звісно, Михайло Шевченко свідомий, що ринок споживання такого нового продукту для України ще тільки формується. Треба знайомити зі стручковою квасолею та її корисними якостями поступово. Тому його новий бізнес вимагає терпіння і копіткої роботи.

«У нашому селі люди починали вирощувати смородину, але саме через погану систему збуту трохи охололи. Хочуть бачити перспективу, швидкий результат, коли беруться за якусь культуру», — міркує господар. Мріє для початку про 2-тонний рефрижератор, а також про глибоку заморозку, завдяки якій можна було би зберігати його цінну продукцію.

Каже, він показав приклад того, що стручкова квасоля теж може бути дуже перспективною на наших полях: «Я, простий чоловік, виростив її класною, гарною, корисною. У інших теж вийде».

Ірина Садова, AgroPortal.ua