Найбільшою популярністю користуються медичні, технічні, а також аграрні спеціальності. Але що ж приваблює іноземних студентів в отриманні української аграрної освіти? Редакція AgroPortal.ua спробувала знайти відповідь на це запитання.
За даними Міністерства освіти і науки України, кількість охочих навчатися в аграрних вишах України з кожним роком збільшується: якщо у 2014 році навчався лише 1 іноземний студент, то сьогодні це 1086 студентів, із яких 1049 — у ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації, а 37 — це студенти одного коледжу.
Найбільша кількість іноземних студентів навчається у Сумському національному аграрному університеті — 390. На думку ректора Володимира Ладики, така кількість студентів зумовлена тим, що в СНАУ створені всі умови для комфортного та якісного навчання.
«Нам дуже приємно, що студенти-іноземці обирають саме СНАУ. Це стало можливим завдяки багаторічним зусиллям усієї команди викладачів нашого університету. Для того щоб гідно конкурувати із провідними вишами країни, ми створили потужну науково-практичну базу. Саме надання освітніх послуг на європейському рівні зробило нас відомими далеко за межами України», — розповідає Володимир Ладика.
Відомо, що кожен успіх має свій рецепт, СНАУ — не виняток.
«Під час бесіди студенти відзначають, що вони не почуваються у стінах СНАУ чужинцями. Для цього ми ввели пришвидшений курс української мови як іноземної. Студентам не потрібно шукати додаткові курси за межами нашого університету, щоб у прямому сенсі знайти спільну мову із викладачами та іншими студентами. Проте ми йдемо назустріч побажанням студентів і маємо групи, для яких навчання ведеться винятково англійською мовою. Ми також свідомо відмовилися від поширеної практики роздільних груп, коли іноземці навчаються окремо від місцевих студентів. Для нас усі студенти рівні», — додає ректор СНАУ.
Найбільше іноземних студентів СНАУ навчається на таких спеціальностях, як будівництво, менеджмент, економіка та ветеринарна медицина.
Навчальний заклад | Кількість іноземних студентів |
Миколаївський національний аграрний університет | 2 |
Херсонський державний аграрний університет | 6 |
Вінницький національний аграрний університет | 9 |
Білоцерківський національний аграрний університет | 22 |
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет | 26 |
Уманський національний університет садівництва | 26 |
Могилів-Подільський технолого-економічний коледж ВНАУ | 37 |
Полтавська державна аграрна академія | 53 |
НУБіП України | 89 |
Луганський національний аграрний університет | 101 |
Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка | 125 |
Одеський державний аграрний університет | 200 |
Сумський національний аграрний університет | 390 |
В Одеського державному аграрному університеті та Харківському національному технічному університеті сільського господарства ім. П. Василенка також навчаються чимало студентів, відповідно, 200 та 125 (за даними УДЦМО).
ВНЗ, в яких кількість іноземних студентів невисока, тримають курс на їх збільшення.
«Нині в університеті навчаються 9 іноземних громадян із Росії, Білорусі та Молдови. Це, звісно, мало, але ми працюємо над збільшенням контингенту іноземних студентів», — говорить президент Вінницького національного аграрного університету Григорій Калетнік.
Переважно до України на навчання в агровиші приїздять студенти з Туркменістану, Туреччини та Азербайджану.
Така масштабна географія говорить про певні переваги українських аграрних закладів.
«Багато іноземних студентів приїздять в Україну за аграрною освітою, бо колись їхні батьки навчалися тут на таких спеціальностях, як агрономія, захист рослин чи ветеринарна медицина, так би мовити, йдуть шляхом своїх батьків, — стверджує заступник генерального директора УКАБ з питань співпраці з аграрними вишами і науковими установами Олена Ковтун. — Навчання в українських ВНЗ відносно недороге, порівняно з одержанням вищої освіти в інших країнах. Крім того, деякі вітчизняні аграрні університети (такі як НУБіП, СНАУ та ін.) поступово інтегруються у світову освітянську спільноту, отримуючи міжнародні акредитації для своїх програм. Це також приваблює іноземних студентів».
Крім цього, причиною вступу до українських агровишів є доступність — мінімальні вимоги до рівня знань, співбесіда при вступі. Студенти впевнені в тому, що якщо вже приїхали вчитися, то точно довчаться, адже в Західній Європі процедура набагато складніша, і там диплом отримує далеко не кожен студент. А також це прекрасна можливість переїхати жити в більш розвинену державу Заходу. Насамперед, це цікавить студентів з бідніших держав.
«Основна причина вибору студентами НУБіП України є те, що університет визнано за кордоном. Друга причина — це спеціалізація в сільському господарстві, третя — гарне та зручне місце розташування (столиця)», — розповідає к.е.н., доцент кафедри фіскальної політики і страхування НУБіП України Олександр Лабенко.
Редакція AgroPortal.ua запитала іноземних студентів про те, чому вони вирішили навчатися саме в українських аграрних вишах.
Студент СНАУ Мунаше Сімба із Зімбабве говорить, що приїхав до України тому, що хотів навчатися десь за кордоном.
«Я хотів вивчати фінансове чи міжнародне право, проте англомовного курсу не було, тому вибрав менеджмент, — розповідає Мунаше Сімба. — Українські ж університети від наших відрізняються графіками навчання, тут вони трохи жорсткі, як на мене. Я не маю змоги, наприклад, вибрати, коли мені йти на практичне навчання, а коли — на класні заняття, які є обов'язковими».
Чарлін Дубе із Індії обрав СНАУ тому, що спеціальність його мрії — управління економікою — на батьківщині викладається на низькому рівні. До того ж Чарліну подобається, що університет знаходиться в маленькому затишному місті.
А ось представник однієї із королівських родин Гани Анаафі Машуд із НУБіП України розповів, що обрав український виш тому, що тут широкий вибір спеціальностей і дуже гарний професорський склад. Анаафі розповідає, що в майбутньому хоче відкрити власну справу в Гані і стати успішним бізнесменом.
Тендай Джі Гомбу із Нігерії розглядав для навчання європейські виші.
«Я обрав СНАУ, бо тут зручна програма навчання, — розповідає Тендай. — Крім цього, в українських університетах у групах невелика кількість людей і викладач має змогу приділити увагу і вислухати кожного. В Нігерії класи великі і викладач навіть не знає студентів в обличчя».
Дійсно, в українській аграрній освіті вистачає місця як для своїх, так і для іноземних студентів, проте чи є їм місце в українській економіці, чи мають вони можливість будувати свою кар'єру в Україні?
Відповідно до українського законодавства, іноземні студенти зобов'язані залишити країну впродовж 10 днів після зняття їх з обліку. Та й самі студенти після завершення навчання відразу хочуть повернутися на батьківщину.
У той час коли глобальні міграційні процеси також впливають на стан освіти в Україні, аграрним ВНЗ варто розробляти нові сучасні програми, що будуть конкурентоспроможними не тільки за ціновими показниками, але й за наповненням, якістю та відповідати викликам ринку праці, що змінюються більш динамічно, ніж освітні програми в українських аграрних ВНЗ.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua