Україна купує сільгосптехніку динамічніше, ніж Захід та Америка

Коли криза загартовує

Аналітики ринку приблизно одностайні в оцінці темпів зростання. Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький стверджує, що після падіння на 40% у 2014-му і ще на 30% у 2015-му ринок сільгосптехніки різко відновився у 2016-му на 70%. Координатор компанії Farmet a.s в Україні та Молдові Олег Приходько констатує зростання минулорічних продажів порівняно із 2015-м на 20-50% залежно від виробника та дилера. Експерт з технічної підтримки «Pottinger Україна» Володимир Мірненко навіть ще більш оптимістичний і вважає, що в окремих сегментах ринок сільгосптехніки за останній рік виріс на 50-60%.

Комерційний представник бренду Berthoud в Україні Олена Пельтек наводить дуже показову динаміку об’ємів поставок обприскувачів в Україну. Вони падали у 2014 році на 28%, а у 2015-му — на 46%, але вже у 2016-му зросли на понад 200%.

Особливо експерт звертає увагу на помітну тенденцію стрімкого зростання попиту на самохідні обприскувачі. «Україна б’є всі рекорди у світі за динамікою переходу від причіпних до самохідних обприскувачів, — констатує Олена Пельтек. — І це не просто тимчасове явище і не модна тенденція. Цьому є об’єктивне пояснення: не тільки зміна кліматичних умов і як наслідок скорочення часу на хімічні обробки, але й стійкий кадровий дефіцит, а також масштабне збільшення кількості фунгіцидних та інсектицидних обробок, що потребує від обприскувача високого кліренсу».

Пояснень інтенсивного зростання ринку техніки багато. Деякі виробники взагалі вважають, що кризові ситуації лише викристалізовують справжніх професіоналів і загартовують їх. «Криза відсіяла випадкових людей. А ті, хто залишилися, чіткіше розуміють, як продовжувати свій бізнес на землі. З такими професіоналами усім працювати вигідно», — стверджує генеральний директор «КУН-Україна» Асад Лапш.

До прикладу, компанія «КУН-Україна», яка намагалася не призупиняти своїх поставок в Україну навіть у розпал кризи, вже наприкінці березня 2016-го констатувала виконання свого річного показника продажів і ще тричі впродовж року коригувала плани у бік збільшення. Загалом, кажуть, 2016-й став рекордним за показниками придбання сільгосптехніки, адже обсяги зросли в 2,5 раза.

Вітчизняний виробник обладнання для тваринництва також не «просів» під час жодної кризи. Директор ТДВ «Брацлав» Петро Михайленко каже, що труднощі активізують внутрішні резерви, до яких у нормальних умовах руки не доходять. У товаристві планують будівництво ще двох заводів, зокрема, і для можливого виробництва колісної техніки.

Дефіцит залишається

Власне, загалом ринок сільгосптехніки у нашій країні ще надто далекий від насичення. Адже в Україні фактично немає жодного господарства — ні великого, ні дрібного, — де достатньо належної техніки. За різними оцінками, забезпеченість нею складає лише від 50% до максимум 70%. Відповідно, агрегати жорсткіше, у 2-3 рази більше за норму експлуатуються і швидше виходять з ладу.

В УКАБ кажуть, що майже 34% сільськогосподарської техніки є зношеною, застарілою та потребує заміни. Тому подальшою тенденцією буде збереження високого попиту, задоволення якого лише відкладалося через складну економічну та політичну ситуацію в країні.

Найактивніші гравці підрахували, що ринок сільгосптехніки України зараз складає від €700 млн до €1 млрд 100 тис. І щоби насити його до, скажімо, європейського рівня, потрібно упродовж 5-7 років поспіль продавати її на €2,5 млрд щороку. Проте окуповуватиметься сільгоспобладнання в Україні зараз, відповідно, практично вдвічі швидше, аніж у Європі.

Аналітики УКАБ констатують, що дрібні та середні виробники віддають перевагу універсальному та дешевшому обладнанню, серед якого переважають вітчизняна ґрунтообробна техніка та трактори потужністю до 130 к. с. білоруського виробництва. Досить поширеною є практика закупівлі вживаної техніки з-за кордону. В той час як агрохолдинги орієнтуються на потужну техніку та широкозахватні агрегати з можливістю використання елементів точного землеробства.

Інтерес до більш продуктивних машин зростає. «До цього підштовхує в тому числі і дефіцит кадрів на селі, — вважає Олег Приходько. — Продуктивніші машини активно витісняють сегмент МТЗ, який скоро втратить лідерство у класі 80-120 к.с.».

«Важко працювати в полі без кондиціонера :)», — трохи іронізує менеджер.

Вибагливість українського споживача підтверджує і статистика Олени Пельтек: «З 2012 року Україна імпортувала майже 70% нових обприскувачів і лише 30% вживаних. Глибока криза змінила ситуацію, кількість вживаних машин сягнула 42%. Але 2016 рік практично повернув показник імпорту нових машин до докризового рівня».

Cпіввідношення нових/вживаних обприскувачів

Керівник представництва «КУН-Україна» Асад Лапш теж помітив особливо збільшений попит, наприклад, на широкозахватну техніку. Але його не пов’язують із укрупненням агропідприємств. «Це попит на якість, — твердять у компанії. — Він не синтетичний, а органічний і пов’язаний з оновленням та переходом на інші технології. Покупці свідомі того, що мусять осучаснювати, оптимізувати свої агрегати. Незалежно від обсягів площ. Просто холдингам потрібно більше одиниць. Проте дрібніших господарств більше за кількістю — отже, і вони наші вигідні покупці».

AgroPortal.ua був свідком, як під час зібрання в інноваційному господарстві «Ломовате» гості шукали мульчувач KUHN, який збільшив ширину захвату. «Приїхали роздивитися зблизька, — зізнався зоотехнік по кормах із товариства «Оболонь Агро» у Хмельницькій області Сергій Кадиш. — Маємо 1600 молочних корів, більшість кормів вирощуємо самі. Тому важливо знати, як ґрунт краще підготувати, яку кормозбиральну техніку застосувати».

Думку про те, що на українському ринку з’являється все більше якісної техніки, підтверджує і Володимир Мірненко, наголошуючи на підвищенні конкурентоспроможності: «Лідируючі позиції на українському ринку виробникам утримувати все важче».

Як аграрій робить вибір

Говорячи про категорії підприємств, які активно закуповують техніку, Олег Приходько виділяє господарства від 1500 га, Олена Пельтек ділиться спостереженнями, що «у 2005 році самохідні обприскувачі купували агропідприємства переважно із земельним банком від 10 тис. га, а сьогодні на них дивиться успішний фермер з площами понад 800 га».

Звісно, кожен учасник українського ринку хотів би найточніше знати, за якими критеріями обирає собі техніку його потенційний покупець. На думку аналітиків УКАБ, основні — ціна, надійність та продуктивність, у той час як інші фактори не є ключовими для прийняття рішення.

«На жаль, не завжди покупець бере до уваги такі параметри, як адаптованість до умов України та швидкість реагування постачальника на технічні проблеми. А для цього він повинен мати розвинуту дилерську мережу в Україні, професійний сервіс і склади із запасними частинами», — акцентує увагу Олена Пельтек.

Наявність поруч перевіреного сервісу, на думку Олега Приходька, вже стає перевагою для аграрія, котрий купує нову техніку. Крім того, вважає експерт, фермери покладаються на поради сусідів чи друзів, а також власне розуміння проблем, які машина мусить розв’язати у їхніх господарствах.

Асад Лапш ділиться спостереженням про те, що серед споживачів є великий попит на відомий, знайомий усім бренд. «Кожному хочеться бути переконаним, що він робить правильний вибір, не помиляється. Люди прагнуть пишатися покупкою. Якщо марка представлена на багатьох солідних зібраннях, то така підстава у господарників є. Користувач обирає не тільки якісну, а ще й легку в управлінні техніку. І вже почав рахувати, скільки енергії витрачає на ту чи іншу операцію», — додає гендиректор «КУН-Україна».

Комерційно невигідно було б орієнтуватися на якусь одну технологію, веде розмову далі керівник українського представництва KUHN.

«Величезні площі та різноманіття дозволяють Україні орієнтуватися на різні технології. Ми для початку завжди обговорюємо, яка саме з них вигідна конкретному виробникові. Нічого не нав’язуємо, а чесно пропонуємо вибір. Добре, він у нас достатньо широкий», — говорить Асад Лапш.

Історію придбань техніки агрофірмою «Гарант-Інвест-Агро» з Вінниччини можна вважати типовою для господарів, які налаштовані на перспективу. Для початку, наприклад, взяли вживану сівалку PLANTER3. Оптимально поєднали ціну та якість за порадою місцевих дилерів, пояснює директор Микола Опалюк. Важливо, що і сучасний сервіс був неподалік.

«Інакше кожен день простою в гарячу пору був би для нас критичним, — зауважує Микола Опалюк. — Часто буваємо на різних виставках, презентаціях, щоби дізнаватися про нові моделі. На початку минулого року придбали посівний комплекс ESPRO 6000R і плуг MULTI-LEADER, трохи пізніше — розкидач міндобрив. Встигли випробувати. ESPRO 6000R показує високу продуктивність на суцільному висіві зернових та ріпаку. Він так технічно влаштований, що дозволяє використовувати не надто потужну тяглову техніку. А от для широкорядного посіву — на буряки, соняшник, кукурудзу — візьмемо ще й нову PLANTER3. Розкидач восени теж показав себе ефективно».

Вести активні продажі не тільки під сезонні роботи, але й цілий рік «КУН-Україна» дозволяє присутність у лінійці продуктів обладнання для тваринницького сектора. Його продажі особливо пожвавилися після відчутного зростання цін на молоко наприкінці 2016 року.

«Добре, що нову сучасну техніку можуть вже придбати і невеликі господарства, — каже директор ТОВ «Адамівка» з Одеської області Віктор Упалюк. — Я випробував багато навісної техніки різних марок. Два роки тому придбав розкидач міндобрив Axis 30.2 та дискову борону DISCOVER XM2 44 від KUHN. Можу поставити цій техніці тверду дев’ятку з десяти балів. Axis 30.2 має дуже високу продуктивність, рівномірний розподіл по всій ширині захвату, легкий у керуванні та регулюванні, під час роботи бункер звільняється повністю. А головне, ми можемо розкидати добрива на 40 метрів рівномірно, без пропусків і не витрачаючи зайвого. Цей процес дуже продуманий. Дискову борону DISCOVER XM2 44 можна швидко адаптувати до будь-яких умов роботи. У неї розширена рама, яка витримує великі навантаження. До того ж вона зручна у транспортуванні. Мені потрібна ще одна така».

Що далі?

Оцінюючи перспективи 2017 року, експерти залишаються оптимістичними. Тарас Висоцький називає цифри можливого збільшення продажів сільгосптехніки — 15-20%. Олег Приходько дає приблизно такі ж прогнози, але зауважує: «Тренд на зростання збережеться, якщо процеси на ринку землі будуть коректними та спокійними. Розвиток отримають машини, які охоплюють кілька операцій, мають високий ступінь автоматизації. Власне, цей процес відбувається і зараз».

Ріст продажів до 40% у 2017 році порівняно із 2016-м прогнозує представник виробника обприскувачів Олена Пельтек.

«Можна говорити про те, що Україна показує найбільш упевнену і стабільну динаміку у придбанні сучасної сільгосптехніки, — впевнений і керівник «КУН-Україна». — Досить динамічно техніку купують у Румунії, якщо говорити про Європу. Гарні показники в Австралії, достатньо рівні — у Казахстані. А от на решті ринків продажі сільгосптехніки помітно падають».

У пошуках причин аналітики звертають увагу на те, що в європейських країнах стають меншими дотації для фермерів, а ціни на їхні врожаї низькі. До того ж техніка достатньо довго та економно експлуатується фермерами, особливо дрібними, яких у тій же Європі більшість.

Величезну потребу у техніці відмітив і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, обіцяючи надати серйозну підтримку машинобудівній галузі. За його словами, 500 млн грн на придбання техніки для українських аграріїв передбачено цього року і у державному бюджеті. При цьому в уряді обіцяють не лобіювати конкретного виробника, але й не приховують: максимально закуповувати планують те, що виробляється в Україні. Але це вже інша історія…

Ірина Садова, AgroPortal.ua