І тут постає питання про маржинальність. Одна з наймаржинальніших культур поточного сезону — кукурудза, яка дає приблизно $1 тис./га. Соняшник зі своєю урожайністю відстає від неї. Тому питання: на що фермер у першу чергу буде переорієнтовувати свої земельні ресурси? Як показує практика, аграрій дивиться в бік кукурудзи. Тобто основний конкурент олійних культур — це кукурудза, вона буде відбирати площі.
Недобір олійних: чи вистачить сировини для переробки
07 листопада 2025, 06:08 824
Погодні умови цього року значно зменшили урожайність олійних, маржинальність виробництва падає. Водночас потужності з переробки відновилися до довоєнного рівня, продовжують будуватися нові заводи. Сировини катастрофічно не вистачає, а прогнози на наступний рік для олійних теж невтішні — аграрії скорочуватимуть площі через експортні мита та зміну клімату.
Потужності переробки обганяють темпи приросту виробництва олійних культур
Співвідношення площ зернових та олійних культур в Україні вирівнялося: наразі на 1 га олійних припадає 1 га зернових. Ще на початок 2000-х років це співвідношення виглядало так: на 1 га олійних — 3 га зернових. Незважаючи на таке збільшення площ під олійними, існує брак сировини для переробки.
В Україні з 2015-2016 років намітився досить чіткий тренд на постійне скорочення завантаженості потужностей переробки олійних культур.
«Цікавий парадокс: площі під олійними зростають, а завантаженість заводів падає. Це пояснюється тим, що потужності переробки обганяють темпи приросту виробництва олійних культур. Якщо брати з 2005 року, то обсяги виробництва олійних культур за цей період виросли в 1,8 раза, потужності з переробки — в 2,2 раза. Це й пояснює дефіцит сировини», — розповів аналітик ринку інтернет-проєкту «Аналітичний Батон» Олексій Тартаківський під час виступу на конференції «Fat-and-Oil Industry-2025».
На його думку, ще однією ключовою проблемою є земельний ресурс, який насправді обмежений. Експерт зазначає, що зараз ми виходимо на пікові значення використання ресурсу. Потенціал введення нових земель протягом найближчих 3-5 років оцінюється в 1,5-2 млн га.
Олексій Тартаківський, аналітик ринку інтернет-проєкту «Аналітичний Батон»
Соняшник демонструє один із найгірших результатів за останні роки
За даними консалтингової компанії Pro-Consulting, соняшник лишається основною олійною культурою за обсягом вирощування в Україні. Площі посівів протягом 2022-2025 років перевищують 5 млн га. У 2025 році соняшнику посіяли на 3% більше, ніж торік. Площі склали 5,16 млн га.
Найвища врожайність і, відповідно, валовий збір цієї культури були зафіксовані 2023 року, коли аграрії зібрали в середньому 24,5 ц/га. Проте 2024 року через несприятливі погодні умови врожайність була нижчою на 11%.
За прогнозами інтернет-проєкту «Аналітичний Батон», цього сезону соняшник демонструє антирекорд, адже попередні розрахунки показують, що аграрії зберуть 10,5 млн т.
Олексій Тартаківський, аналітик ринку інтернет-проєкту «Аналітичний Батон»
Але, не жаль, ми бачимо, що погода погіршується, і, можливо, обсяги соняшнику становитимуть навіть 10 млн т. Щодо експорту це жодного ефекту не приносить, адже фактично весь соняшник, який вирощується, буде спожито всередині країни.
Щодо цін він представив математичну модель, яка базується на коефіцієнтах сезонності з урахуванням балансів. Вона на поточний сезон показує ціну 650-700 $/т без ПДВ на базисі CPT за 1 т соняшнику.
Експерт додає, що заводи законтрактували досить багато олії, тож варто очікувати високу конкуренцію за сировину. Тому перша половина сезону, за його очікуваннями, ймовірно, матиме висхідний тренд.
«Зрозуміло, що ринок постійно зростати не може, і в якийсь момент виникатиме корекція. Тобто десь до грудня – січня, ймовірно, будемо виходити в пік, і далі буде стабілізація», — зауважує Олексій Тартаківський.
Соя: наступного сезону очікується зменшення площ на 600 тис. га
Обсяги вирощування сої в період 2022-2024 років постійно зростали. Площі посівів збільшувалися з 1,6 млн га 2022 року до 2,7 млн га торік. За словами керівниці аналітичного відділу консалтингової компанії Pro-Consulting Юлії Шкурко, така динаміка була зумовлена відкриттям нових експортних ринків, що стимулювало значну частину аграріїв переключитися на цю культуру.
Тож навіть за нижчої врожайності 2024 року валовий збір сої перевищив показники 2023 року.
Урожайність сої за роками:
- 2022 рік — 22,6 ц/га;
- 2023 рік — 25,9 ц/га;
- 2024 рік — 24,4 ц/га.
Валовий збір:
- 2022 рік — 3,44 млн т;
- 2023 рік — 4,74 млн т;
- 2024 рік — 6,63 млн т.
Юлія Шкурко додає, що поточного року площі сої скоротилися на 24% — до 2,1 млн га, що зумовлено насамперед зниженням цін на культуру та більш привабливими економічними показниками вирощування кукурудзи та соняшнику.
Олексій Тартаківський підтверджує, що по сої очікуються досить суттєві й серйозні зміни в балансі.
Олексій Тартаківський, аналітик ринку інтернет-проєкту «Аналітичний Батон»
Якщо подивитися на тенденцію минулих років, 5,5-6 млн т виробництва сої ми досить спокійно «переварюємо»: 3 млн т у нас йшло на переробку і 3 млн т — на експорт. Поточного сезону, якщо експорт сої складе більше 2 млн т — це буде чудово. І, як мінімум, 0,5 млн т додаткових підуть на переробку.
Він додає, що історія з соєю повторюється, коли вводились «соєві правки», і коли експортерам не повертали ПДВ. Тоді розпочався негативний тренд щодо посівних площ.
«Це було у 2018-2020 роках, і фактично на той момент через відміну ПДВ під час експорту соя перелаштувалася на переробку, але наступними роками різко пішов спад посівних площ. Так і цього разу статистична модель показує, що наступного року очікується скорочення площ під соєю на 600 тис. га. По ринку оцінюють мінус 300-400 тис. га. Тому зупиняємося посередині та готуємося побачити мінімум мінус 400-500 тис. га», — прогнозує Олексій Тартаківський.
Також він додає, що не варто очікувати суттєвих змін ціни. Хоча після запровадження «соєво-ріпакових правок» ціна на сою знизилася на 2 тис. грн на внутрішньому ринку, з початком проблем зі збиральною кампанією вона почала відновлюватись.
Олексій Тартаківський, аналітик ринку інтернет-проєкту «Аналітичний Батон»
Більшість переробників сої позитивно оцінили для себе баланс, почали багато продавати шрот, і деякі заводи наразі контрактують його на січень. Тобто перепроданість досить суттєва. З іншого боку, вже виникають проблеми з сировиною. Сої зараз починають пропонувати мало, досить сильна протяжка зі збиранням. Тож сезонна модель щодо сої показує $420–430 СРТ-порт без ПДВ і приблизно така ж буде по заводах. Суттєвого підйому не варто очікувати, але соя все одно буде в ціні.
Ані кліматичні, ані економічні умови не сприяють розвитку сої
За словами керівника Агродепартаменту LNZ Group Олександра Хмелюка, як би не вдосконалювались технології, скільки б не було нових винаходів супутникового моніторингу, штучного інтелекту — найбільший вплив на кінцевий результат, на врожайність мають погодні умови. І на цей ключовий фактор не можна вплинути чи змінити його.
«Якщо взяти в цілому територію України, а вона досить велика і зі значними відмінностями, то за останні 50 років ми маємо зменшення середньорічної кількості опадів уже на 30-40%. Найменше скорочення спостерігається у південних регіонах: Миколаївська, Херсонська, Одеська, Запорізька області, можливо, Дніпропетровська. В цих областях історично менша кількість опадів була, і, відповідно, її зменшення не настільки суттєве. Найбільше скоротилась кількість опадів у Вінницькій і Житомирській областях», — розповів Олександр Хмелюк під час онлайн-заходу від сервісу WEAGRO.
Він додав, що кількість опадів зменшилась, й водночас різко змінився характер їх розподілу протягом року. Якщо і випадають опади, то вони є непродуктивними (2-5 мм) або стихійними. За прогнозами експерта, такий розподіл призведе до того, що ефективної вологи, яка буде накопичуватися в ґрунті й у майбутньому використовуватися рослинами, буде дедалі менший відсоток.
Паралельно, починаючи з 2021 року, практично кожного місяця реєструються температурні рекорди. Цього року січень, лютий і квітень були теплішими, ніж торік. Зростання середньорічної температури відбулося більш ніж на 2°С, що досить суттєво.
Олександр Хмелюк, керівник Агродепартаменту LNZ Group
Як правило, липень і серпень маємо досить сухими, з високими температурами і низькою вологістю повітря, що дуже негативно впливає на формування врожаю пізніх культур — соняшнику, кукурудзи, сої. Адже цвітіння, початок наливу цих культур є одними з найбільш критичних щодо погодних умов. І, відповідно, навіть якщо культура добре розвивалася у травні – червні, коли починається цвітіння, підвищується різко температура, часто вона сягає вище 40°С, це вже критично. Культури, відповідно, не формують достатньої кількості врожаю.
Тобто маржинальність пізніх культур (соняшник, соя, кукурудза) залежить від погодних умов у липні – серпні. Експерт зазначає, що наприкінці липня – на початку серпня у центральній, західній та північній частинах країни пройшли дощі, відповідно, там і урожайність була вищою: сої — 3-3,5 т/га, соняшнику — від 1,5-2 до 2,5-3 т/га. Це є досить високими показниками. Але на півдні (Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська області), де опадів не було, все посохло, згоріло. Там аграрії або передискували ці культури, або зібрали мінімально 100 кг/га соняшнику.
За словами Олександра Хмелюка, зниження температури у квітні – травні призвело до зниження потенціалу врожайності усіх культур, але найбільш негативно вплинуло на сою. Менше це стосувалося соняшнику, оскільки він має найнижчий біологічний мінімум з-поміж пізніх культур — на рівні 5-6°С. У сої цей показник складає 10-12°С.
До того ж ці культури в більшості регіонів постраждали вже у липні – серпні, де була недостатня кількість опадів у ці місяці. А це період цвітіння, початок наливу — найбільш важливий зі споживання вологи.
Зважаючи на зміни клімату, Олександр Хмелюк прогнозує, що соя буде просуватися на північ і захід України.
Олександр Хмелюк, керівник Агродепартаменту LNZ Group
Адже навіть в умовах Черкаської області соя стає досить таки ризикованою культурою. І тут буде найбільше скорочення посівів. Ну і плюс до того — економічний складник, експортні мита, низька ціна, яка найближчим часом підніматися не буде. І навіть на заході багато господарників, які мали у структурі 80-90% сої в сівозміні, говорять про те, що на наступний рік планують зменшувати площі під соєю, збільшуватимуть посіви зернових, зокрема кукурудзи.
Він також додає, що площі під соняшником на півдні скорочуються через відсутність вологи.
«Я вже практично не зустрічаю в південних областях сівозміни соняшник по соняшнику 2-3 роки поспіль. Це була основна культура південного регіону, яка робила економіку всім агропідприємствам. Зараз, навіть чередуючи соняшник із пшеницею через рік, фермери не можуть отримати урожай соняшнику. Одеська область, особливо Бессарабія, східні райони за Дністром — там уже, напевно, 80% площ засіваються озимими пшеницею та ячменем», — розповідає Олександр Хмелюк.
Ріпак: офіційно цифра одна, фактично — менша
Щодо ріпаку, то оцінки на ринку суттєво різняться. За прогнозами інтернет-проєкту «Аналітичний Батон», через те, що ріпак значно постраждав у південних областях, урожай складає 2,8-2,9 млн т.
«Але є такий нюанс. Фермер у разі загибелі посівів не списує ріпак, а пересіває іншою культурою, при цьому за документами у нього далі значиться ріпак. І офіційно, як показує статистика, начебто, зібрали 3,2-3,3 млн т, але за фактом трішечки цифри не дотягують до таких рівнів. Я так думаю, що офіційно в нас цифра одна, фактично вона буде трошки менша», — вважає Олексій Тартаківський.
За даними консалтингової компанії Pro-Consulting, найвищі показники врожайності ріпаку спостерігались у 2023 році — це 2,9 т/га, коли було зібрано рекордні 4,2 млн т. Поточного року може бути найнижча врожайність ріпаку за останні чотири роки.
«Згідно з аналізом, який проводився на початку вересня, середня врожайність складала 2,6 т/га, і наразі цифри можуть бути нижчими. Оціночно поточного сезону може бути 3,1 млн т ріпаку», — коментує Юлія Шкурко.
Зазвичай 80% українського ріпаку йшло на експорт, а залишок — на переробку. Позаминулого року, коли було зібрано близько 4 млн т ріпаку, переробили 1 млн т. І, за прогнозами аналітиків, поточного сезону повернемося до цих показників — теоретично на переробку піде 1 млн т.
«Ріпак насамперед треба ще прив'язувати до ринку соняшнику, де є проблеми — як якісні, так і кількісні. Оцінка в 10,5 млн т соняшнику, можливо, через два тижні стане ще меншою. Відповідно, у переробників є зацікавленість у ріпаку. Останні декілька тижнів показували досить гарну динаміку саме на внутрішньому ринку. Фактично за поточний сезон уже перероблено майже 570-580 тис. т ріпаку», — розповідає Олексій Тартаківський.
Щодо ціни з прив'язкою до порта, математична модель показує 560 $/т. Зазвичай сезонний ціновий пік припадає на січень, лютий, березень. Наразі переробники показують на ріпак більші ціни для виробників, аніж порти.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
