Як працюватиме новий закон про працю: влада та бізнес вносять корективи

Такі пропозиції зафіксовані у проєкті закону «Про працю» №2708, зареєстрованому в парламенті у кінці грудня минулого року. Автори документу ставлять за мету створити умови для легкого працевлаштування, комфортної праці та збільшення доходів українців.

Новий законопроєкт уже став предметом жвавих обговорень серед учасників ринку. Чи не створить він додаткових бюрократичних перепон та наскільки впровадження оновлених норм може спростити роботу аграріїв — про це дискутували представники влади та бізнесу на зустрічі компаній-членів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Рецепт сильної економіки

За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, 3,5 млн українців працюють нелегально. Із них в агропромисловому комплексі — майже 43%, або 1,5 млн осіб. Заступник голови відомства Юлія Свириденко наголошує, що новий закон про працю допоможе вивести їх у правове поле та створити мільйон додаткових робочих місць до 2024 р.

«Реформа трудового законодавства для нас — одна з пріоритетних. За статистичними даними, продуктивність праці в Україні досі знаходиться на рівні 1991 р. Все тому, що не було створено достатніх стимулів для її зростання», — вважає Свириденко.

При цьому заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства додає, що економіка України лишається недоінвестованою. Для її модернізації необхідно щонайменше $50 млрд. Ці кошти найдоцільніше вкласти в оновлення основних засобів виробництва та людський капітал — своєрідний «рецепт» зростання ВВП та отримання сильної економіки.

Оновлення трудового законодавства потребує фундаментальних змін, оскільки кардинально законодавство не оновлювалося десятки років: КЗПП був прийнятий ще 1971 року. У проєкті закону «Про працю» є і мінуси, які треба виправляти, але є й чимало плюсів, і з цим погоджуються як представники бізнесу, так і влади. Працівники мають змогу працювати легально, можливість укладати трудові договори, які врахують їхні індивідуальні потреби та забезпечать захист, дебюрократизують трудові відносини.

Для бізнесу це принесе полегшення найму та звільнення працівників, документального супроводження кожного з них, зменшення прав контролюючих органів.

Приміром, щоб розірвати трудовий договір з ініціативи роботодавця, він має або виплатити компенсацію, або попередити про свої наміри.

«Зараз це дуже складно зробити. Але якщо роботодавець хоче припинити співпрацю, він це зробить у будь-якому разі. Вірогідно, з приниженням людської гідності, адже вишукуватиме можливості подати працівника у поганому світлі. Тому ми запропонували статті, які дають право розірвати трудовий договір з ініціативи роботодавця», — коментує заступник міністра економіки.

З іншого боку, це зменшить кількість негативних звернень фізичних осіб до Державної служби з питань праці, а отже і кількість перевірок від інспекторів.

До вас іде інспектор

Перевірки — чи не найболючіше. Аграрії погоджуються, що на даний час повноваження Держпраці аж занадто широкі. Інспектори без попередження можуть прийти на підприємство, поспілкуватися наодинці з будь-яким працівником у будь-який час, відсторонити його від виконання обов’язків чи накласти штраф за відсутності можливості ідентифікувати особу.

Проте в агропромисловому комплексі виробничі дільниці віддалені від адміністративних підрозділів. Тож у бізнесу виникають запитання: як бути трактористам у полі чи працівникам складу, які не зобов’язані приходити на роботу з паспортом?

Як один із варіантів пропонується кожному працівникові оформити службові посвідчення. Але Свириденко погоджується, що цей пункт дійсно потребує доопрацювання, і до нього повернуться після завершення конкурсу на призначення керівника Держпраці.

Аналогічно планується переглянути підстави для проведення інспекційних відвідувань. Приміром, прибрати з переліку пункт «за зверненням депутата».

Договірні відносини

№2 у переліку спірних питань — колективні договори. Переважно вони укладаються на великих підприємствах, як-от елеватори чи шахти. З погляду бізнесу, колективні договори є пережитком радянського минулого. Натомість вони мають відображати сучасні реалії та норми діючого законодавства або взагалі бути відміненими, вважають аграрії.

Досі на практиці можна купити елеватор, де діє давно укладений колективний договір з відпусткою у 60 календарних днів, обов’язковою тринадцятою зарплатою і не мати змоги вплинути на зміну цих умов.

Згідно нового законопроєкту, колективні договори продовжать діяти. Проте бізнес матиме можливість також укласти індивідуальні трудові договори з кожним працюючим. Туди будуть внесені графік роботи й відпустки, погодинна оплата й решта обговорюваних речей.

При цьому список трудових договорів, які можна укладати з робітниками, суттєво розшириться. Наприклад, з’являться сезонні договори або договори з нефіксованим часом.

Збільшення заробітної плати чи переведення на нові позиції замість наказу керуватиметься додатковою угодою.

Професії теперішнього

Динамічний розвиток бізнесу, і аграрного в тому числі, поєднання з IT-технологіями не меншими темпами сприяє виникненню нових професій. В Україні діє досить широкий класифікатор, який налічує 12 тис. професій. Однак багато з них на сьогодні застарілі. Нові обов'язки часто неможливо підігнати під жоден із варіантів.

Тож наступне завдання, яке ставить бізнес перед владою, — привести класифікатор професій до сучасних реалій. Для цього компанії готові включитися і внести свої пропозиції.

Тим часом, новий законопроєкт містить положення, яке вітають абсолютно усі учасники ринку. Йдеться про відміну застарілих нормативних актів 1974-77 рр.

Днями робоча група комітету Верховної Ради на своєму заключному засіданні розглянула законопроєкти, які передбачають зміну трудових відносин в Україні, та погодилась, що їх необхідно суттєво доопрацювати. Отже, реформа трудового законодавства впевнено просувається. Яким воно буде у найближчому майбутньому — стежте разом із AgroPortal.ua.

Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua