#Індекс АПК. Полтавська область
За результатами дослідження, проведеного асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» та Інститутом аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою IAMO (Німеччина), Полтавська область продемонструвала досить високу технічну ефективність >0,95 при максимальній оцінці — 1.
За 2018 рік обсяг виробництва валової продукції АПК зріс на 24%, в тому числі в сільгосппідприємствах — на 31%. За темпами виробництва валової продукції сільського господарства Полтавщина займає 1 місце серед областей України, за обсягом виробництва — 3 місце, в розрахунку на одну особу — 4 місце. Такі дані Департаменту аграрного розвитку Полтавської ОДА.
«У Полтавській області маємо 1,7 млн га ріллі, всього — 2,2 млн га. Лише в останні два роки по області призупинилося скорочення площ під озимими, а до цього щороку мінусували на 15-20 тис. га озимих культур. Для Полтавщини характерно, що аграрії збирають більший вал восени — 5-6 млн т зернових культур — це соя, соняшник і кукурудза. В 2018 році всіма категоріями господарств вирощено 9% від загальнодержавного обсягу зернових культур, 10% — цукрових буряків, 9% — сої, 7% — соняшнику. В області зафіксовано рекордний валовий збір зернових культур — 6,3 млн т (1 місце в державі), в тому числі кукурудзи на зерно отримано майже 5 млн т, це найвищий показник у державі. У 2018 році область займає 2 місце серед регіонів України з валового збору сої (409,6 тис. т) та 3 місце за обсягами валового збору цукрових буряків (1,5 млн т)», — розповідає директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської області Сергій Фролов.
Лідер з виробництва цукру
На Полтавщині в Шишацькому районі працює Яреськівський цукровий завод, який входить до структури агропромхолдингу «Астарта-Київ». Торік асоціацією «Укрцукор» за 11 показниками він був визнаний найефективнішим в Україні.
За словами директора заводу Володимира Лаврика, цей сезон буде не гіршим, адже завод вже вийшов на лідерські позиції за показником виходу цукру — на рівні 16%, а також побив власний минулорічний рекорд з використання газу в межах 23-25 м3 на переробку 1 т буряку.
Сезон цукроваріння тут почався 6 вересня, і щодоби завод переробляє 4300 т цукрових буряків.
До речі, левова частка цукру для виробництва Coca-Cola в Україні якраз виробляється на двох цукрових заводах «Астарта-Київ» — Яреськівському цукровому заводі та Жданівському цукровому заводі (Вінницька обл.).
«В компанії Coca-Cola дуже високі вимоги до якості цукру — мутність має бути менше 20 одиниць і кольоровість — не більше 35 одиниць ICUMSA. Це четвертий мій сезон на заводі, і за чотири роки, які я працюю, ми збільшили обсяги випуску такого цукру з 70 т до 30000 т. Тоді переробляли 3900 т цукрового буряку за добу, на сьогодні довели продуктивність до 4500 т/добу, але через високу цукристість на рівні 19% зараз переробляємо 4300 т», — зазначає Володимир Лаврик.
За його словами, таких показників вдалось досягнути за рахунок обладнання, технологій і проведеного аналізу — як збільшити виробництво і водночас зробити цукор ще якіснішим.
«Заводу 53 роки, але виробництво весь час розвивається, завод постійно реконструюється, щоб зробити його ще ефективнішим. Щоправда, ми останні роки дещо зменшили капіталовкладення, бо ціни на цукор кілька сезонів поспіль немає. Тим не менш, ми щороку протягом сезону роботи заводу аналізуємо ситуацію і дивимося, куди найоптимальніше спрямувати кошти», — розповідає Володимир Лаврик.
Цього року сировину для заводу вирощували в ТОВ «АФ ім. Довженка» (входить до складу «Астарти») на площі 8115 га, а також додатково беруть давальницький буряк.
Володимир Лаврик розповідає, що була проведена робота і з відбором гібридів цукрового буряку — наразі сіють гібриди, які мають найкращі показники.
«Звісно, вони дорожчі, але якщо ми хочемо випускати якісніший цукор, то потрібно з цим рахуватися. Також ми зуміли налагодити гарні відносини з фермерами, які нам вирощують цукровий буряк. Цього року вже взяли 40 тис. т буряку зі сторони. Постійно працюємо в цьому напрямку, пропонуємо сільгоспвиробникам сіяти буряк для нашого виробництва, ведемо перемовини. Зараз багато заводів страждають від нестачі сировини, тому ми працюємо над тим, щоб фермери в нашому регіоні збільшували площі під цукровим буряком», — розповідає Володимир Лаврик.
Хоч з 25 жовтня вже розпочалася масове копання цукрового буряку, але, як зазначає технічний директор Яреськівського цукрового заводу Валентин Ковальчук, на заводі відпрацьований чіткий графік постачання сировини.
«Графік приймання буряку та залишок на бурякопункті залежить від погодних умов і логістичних питань. Ми намагаємося підтримувати оптимальні умови, щоб забезпечити на кагатному полі 1-2-денний запас сировини, тоді на виробництво весь час надходить свіжий буряк. З 25 жовтня його почали складувати в кагати на полях. Завод не може зупинятися, адже це безперервне виробництво, і година простою коштує дуже дорого», — пояснює Валентин Ковальчук.
За словами Володимира Лаврика, за сезон, працюючи з 6 вересня по 20 грудня, на заводі заплановано переробити 420-440 тис. т буряку. В процесі виробництва задіяно 545 працівників, а в міжсезоння, в ремонтний період працює 380 людей.
Вироблений цукор або відразу відвантажується замовнику, або ж складується в силос для зберігання місткістю 50 тис. т, який знаходиться на території заводу. Володимир Лаврик зазначає, що витрати на будівництво і утримання такого комплексу виправдані, адже цукор, незважаючи на термін, завдяки технології зберігання, має таку якість, немов щойно з виробництва.
А ще на цукровому заводі хваляться, що виробляють найкращий жом в області, за яким сільгосппідприємства стоять у черзі. Цьогоріч своїми силами на заводі зробили автоматизовану лінію для видачі жому. До речі, 12 тис. т жому і більшу частину меляси забирає з підприємства найбільший в Україні кормоцентр, який знаходиться в Шишацькому районі.
Тваринництво: найбільший кормоцентр і село з італійським добробутом
З 2017 року на Полтавщині діє кормоцентр (завод з виробництва кормосумішей), який обслуговує 11 ферм агрофірми «ім. Довженка», що входить до агропромхолдингу «Астарта-Київ». Щодня тут готується корм для годівлі майже 12 тис. голів ВРХ, та ще частина продукції реалізовується серед сільгосппідприємств регіону.
Як розповів начальник кормового центру Роман Матіїв, переробний завод збудований за ізраїльським аналогом. В Україні він найбільший за обсягами виробництва та за територією — займає 10 га. Безпосередньо на заводі знаходиться два кормозмішувача об’ємом по 46 кубів кожен, тобто за один раз готується 20 т кормосуміші. Також тут розташовані 16 відсіків, в яких зберігаються різні види кормів — складові кормосумішей.
«Завод працює в одну зміну з 5 ранку до 14:00, і за зміну виробляємо 350 т корму для ВРХ. Виготовляється дві суміші для корів і чотири — для молодняка. Від початку завантаження кормозмішувача до готовності корму минає 30 хвилин. Відразу розвозимо його по фермах в 4 райони області — Гадяцький, Зінківський, Шишацький, Диканський. Термін зберігання кормосуміші становить не більше 28-30 годин», — зазначає Роман Матіїв.
За його словами, всі рецептури запрограмовані відповідно до віку тварин та їхньої продуктивності, інгредієнти завантажуються дозовано, відповідно до обраного раціону.
Роман Матіїв каже, що формат централізованого виробництва кормів цілком виправданий, адже відчутно зросла продуктивність корів, і до процесу виробництва залучено 18 працівників, що значно оптимальніше, ніж у випадку, коли кожна ферма робила кормосуміші самостійно.
Як розповів Сергій Фролов, у 2018 році Полтавщина мала одне із найбільших серед регіонів України поголів’я тварин: 231,3 тис. гол. ВРХ (2 місце в Україні), в тому числі 121 тис. гол. корів (3 місце), 322,2 тис. гол. свиней (8 місце).
«Зменшення поголів’я ВРХ в Україні відбувається через перекоси в державній політиці та підтримці аграрної галузі. Також зменшенню сприяє цінова ситуація на молоко. На Полтавщині в цьому році до серпня ціна на молоко була нижчою, ніж торік, і лише у вересні зросла на 15%. Все це вплинуло на зменшення поголів’я ВРХ. Маємо низку господарств, які взагалі ліквідували галузь тваринництва», — пояснює ситуацію Сергій Фролов.
Щоправда, він зазначає, що в області є поодинокі приклади, коли відкриваються нові молочні комплекси. Адже господарствам, які мають серйозні вкладення в сучасні комплекси і доїльні зали, немає сенсу вирізати поголів’я. Наприклад, підприємство «Воскобійники» в Шишацькому районі три місяці тому відкрило другий тваринницький комплекс і доїльний зал, інвестиції в будівництво склали близько 40 млн грн.
Успішним прикладом невеликої ферми молочного напрямку з переробкою може слугувати ТОВ «Інтерагросервіс» у с. Стасі Диканського району, де утримується 100 корів, і все вироблене молоко переробляється на власному молокозаводі.
«Дійсно, сьогодні тваринництво збиткове, але це не привід не тримати корів. П’ять років тому поновили поголів’я тварин, поставили невеличкий молокозавод. Тепер виготовляємо 28 якісних молочних продуктів під торговельною маркою «Стасівське молоко», які реалізовуються в 15 магазинах — у селі, в районному центрі та Полтаві», — розповідає керівник ТОВ «Інтерагросервіс» Геннадій Головін.
Збільшувати поголів’я немає потреби, бо завод розрахований на переробку молока до 2 т за добу, а здавати молоко на переробку невигідно.
Загалом Геннадій Головін зазначає, що підприємство заробляє гроші на рослинництві, адже має в обробітку 2100 га, а тваринництво — більш як соціальний проєкт.
По сусідству з ТОВ «Інтерагросервіс» розташований насіннєвий завод Corteva Agriscience. Колись Геннадій Головін був ініціатором залучення іноземних інвестицій у село та пошуку кращих технологій і вищих врожаїв для господарства. Так і вийшло, що він «привів» у Стасі компанію DuPont Pioneer.
«Для села потрібні інвестиції і прогресивність, тому я шукав цю можливість з 1993 року. Працювали з Інститутом кукурудзи «Кишкун» (Угорщина) майже 10 років, мали ділянки гібридизації. З 2006 року випадково зачепились з Pioneer, почали з ними працювати — заклали ділянки соняшнику, кукурудзи. В 2008 році до нас в село приїхав президент компанії Pioneer Пол Шикер. Так, на місці нашої старої ферми побудували насіннєвий завод. Наше господарство продовжує закладати ділянки гібридизації і збирати високі врожаї. Наприклад, минулого року врожайність кукурудзи була 100-120 ц/га. Щоправда, цьогоріч через зниження ціни на кукурудзу на 30% наше господарство втратило 8 млн грн», — розповідає Геннадій Головін.
За його словами, кожному селу сьогодні обов’язково потрібно мати на території середнє за розміром господарство, яке обробляє 2-3 тис. га, адже це дає змогу наповнювати сільський бюджет, допомагати сільській раді чи ОТГ, піклуватися про дитячі садки і школи, підтримувати інфраструктуру.
В ТОВ «Інтерагросервіс» працює 126 людей, підприємство орендує землю в 700 пайовиків і таким чином згуртувало навколо себе 6 сіл із загальною кількістю населення 2,5 тис. осіб.
«На нашій території працює три потужних підприємства — насіннєвий завод, Полтавська птахофабрика і наше підприємство. Ми порахували, що загалом ВВП становить $30905 на душу населення, цей показник більше, ніж в Італії. От що я називаю правильною філософією і політикою села», — зазначає Геннадій Головін.
Органічне виробництво: перший в Україні малинник
На Полтавщині напрацьовано унікальний багаторічний досвід ведення органічного землеробства і навіть створено центр органічного землеробства «Полтава-Органік», засновниками якого стали Полтавська державна аграрна академія та ПП «Агроекологія» Шишацького району.
За даними Департаменту агропромислового розвитку Полтавської області, станом на 1 жовтня на Полтавщині сертифіковані згідно вимог Стандарту з органічного виробництва та переробки 28 господарств. Найбільш популярним напрямком для органічного виробництва є рослинництво.
ТОВ «Диканські ягоди» стало першим кооперативом в Україні, який займається вирощуванням органічної малини. На площі 13 га вирощується два сорти малини — Полька та Джоан Джей (Joan J).
«Торік ми зібрали всього 16,3 т малини, через те що не змогли знайти людей для збору, просто втратили ягоду на полі. В сезон збирання нам потрібно залучити 150 працівників, і в цьому році нам вдалось знайти їх більше 100. Платили 15 грн за 1 кг зібраної ягоди. Зібрали 47 т малини, яку експортуємо до ЄС, здебільшого в Нідерланди», — розповідає головний агроном Володимир Камененко.
За його словами, в цьому сезоні підвела погода — не було дощу, і довелося поливати цілодобово. Також виробництву додає складності те, що весь догляд за ягідником — прополювання, обрізка, збирання — потребує виключно ручної роботи.
«Зараз ми проводимо на полі рясний полив на зиму і почнемо обрізку. Паралельно проводимо викопування кущів з маточника, який займає 1,2 га. Плануємо в Гадяцькому районі закласти ще один масив органічної малини і на площі 10 га висадити 70 тис. саджанців», — ділиться планами Володимир Камененко.
Щоб реалізовувати органічну малину до ЄС, кооператив придбав спочатку морозильну камеру зберігання на 37 т, а з часом додали камеру охолодження на 5 т і шокової заморозки на 5 т, а також камеру сортування.
Проєктами органічного землеробства в Полтавській області зацікавився і великий агробізнес. 2017 року «Астарта» перевела одне зі своїх господарств (агрофірма «Лист-Ручки») на технології органічного виробництва, вступивши в 3-річний перехідний етап для майбутньої сертифікації.
Розвиток переробних підприємств
18 років тому, маючи місце, виробничу та сировинну бази, а також попит на соняшникову олію, компанія «Укролія» прийняла рішення про будівництво невеликого цеху на виробничому майданчику в Диканьці. Через рік з’явилася перша фасована продукція компанії «Укролія».
Розуміючи, що є попит і на олії рафіновані дезодоровані, було прийнято рішення про будівництво цеху рафінації та дезодорації. Почалось розширення виробництва: збільшили в рази потужності з переробки, збудували цех рафінації, екстракції та бутилювання продукції. Сьогодні «Укролія» — це два виробничі майданчики в Полтавській області — в Диканьці та Зінькові — з обсягами переробки 600 т соняшнику за добу і виробництво олії під п’ятьма власними торговельними марками.
Перший експорт був відвантажений компанією в Канаду під ТМ Zakuson. Далі були продажі в Ізраїль, Білорусь, США, Європу, Близький Схід, Китай, і сьогодні географія експорту «Укролії» зросла до 50 країн світу. За 2018-2019 МР компанія експортувала 58 тис. т олії: 30 тис. т — традиційної, 28 тис. т — високоолеїнової.
«Основною передумовою трансформації бізнесу для нас слугувало бажання розширити масштаби, піти з конкурентного середовища на ринку, бути лідером у певних нішах, де ми будемо задавати темпи і тенденції.
Було прийнято стратегічне рішення розвивати компанію з фокусом на здоров’я і ефективність, а зокрема на виробництво професійної кулінарної високоолеїнової соняшникової олії EFFO та органічної соняшникової олії під брендом GARNA organica», — розповідає спеціаліст зі зв’язків з громадськістю ТОВ «Укролія» Світлана Луценко.
У 2018 календарному році компанія виробила 68 тис. т соняшникової олії: високоолеїнової — 18 тис. т, традиційної — 50 тис. т. В 2019 календарному році виробничий план складає 73 тис. т соняшникової олії: високоолеїнової — 37 тис. т, 36 тис. т — традиційної.
Як розповіла Світлана Луценко, наприкінці 2019 року компанія планує закінчити будівництво третього силосу для зберігання насіння соняшнику, що забезпечить можливість одночасного зберігання 45 тис. т насіння. Також цього року «Укролія» встановила повністю автоматизовані лінії для фасування bag in box італійського виробництва.
Програми підтримки і розвитку
За словами директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської області Сергія Фролова, для інвестування і будівництва на Полтавщині є вільні земельні ділянки. А от стосовно сільськогосподарських земель конкуренція в регіоні доволі жорстка. На Полтавщині найвища орендна плата в Україні, минулого року в середньому цей показник складав 10,5%, а деякі райони, де немає тваринництва, платять по 15-17%.
«В області реалізовано низку інвестиційних проєктів — реконструкції ферм, будівництво елеваторів, в 2019 році їх побудували 5. «Астарта-Київ» у Семенівському районі запустила найбільший свій елеватор за програмою «Зерно Астарти». Загалом агрохолдинг за 2018-2019 рр. побудував в області 4 елеватори, додавши понад 200 робочих місць», — розповідає Сергій Фролов.
За його словами, на обласному рівні є підтримка сільгоспвиробників за рахунок обласної програми підтримки сільського господарства Полтавщини «За пріоритетними напрямками на 2016-2020 роки», яка діє за 10 напрямками.
Програма сфокусована на малий і середній бізнес, тобто на фермерські господарства, приватні підприємства, в яких обіг до 10 млн грн в рік, а також кооперативи та сімейні ферми від трьох корів.
Для тваринництва — це компенсація вартості штучного осіменіння через ліцензовані підприємства, щоб мати гарну генетику і продуктивність у тваринництві.
Сімейним фермам компенсується вартість придбаного доїльного чи холодильного обладнання.
Паралельно з державною підтримкою в обласній програмі також є доплата за збільшення поголів’я корів — 3 тис. грн на голову, якщо тварина власного відтворення, і 5 тис. — за придбану теличку.
Сергій Фролов зазначає, що віддача від цього напрямку підтримки є, адже за минулий рік в приватному секторі вдалося наростити 200 голів ВРХ.
В рослинництві діє обласна програма зі здешевлення фермерським господарствам 30% вартості придбаних малогабаритних тракторів, які вироблені в Україні. Також є програма кредитування фермерських господарств.
«На рік виділяється 3 млн грн на компенсацію по тракторам, це приблизно 10 одиниць техніки, і 5 млн грн — на видачу кредитів на зворотній основі під 3% річних максимум до 500 тис. грн для одного господарства. Ця програма доступна для фермерських господарств, які мають тваринництво. Із 1800 фермерських господарств, які працюють на Полтавщині, тваринництвом займаються лише 50. Також під програму підпадають фермерські господарства, які займаються вирощуванням нішевих культур, садівництвом та ягідництвом. Цим напрямком підтримки можуть скористатися і новостворені фермерські господарства», — уточнює Сергій Фролов.
Для органічного виробництва в обласній програмі передбачено два напрямки — компенсація вартості сертифікації, а також повернення 30% вартості за умови, якщо виробник постачає органічну продукцію на школи, дитячі садки і лікарні.
Для кооперативів діє програма підтримки надання максимум 600 тис. грн для реалізації проєкту, але за умови одночасного залучення фінансування 10% затрат від кооперативу, 40% — обласний бюджет і 50% — місцева громада.
В області підтримується дорадча діяльність — дві дорадчі служби щороку освоюють близько 700 тис. грн коштів з місцевого бюджету.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua