Перший заступник голови облдержадміністрації Черкаської області Тарас Висоцький зазначає, що агропромисловий комплекс регіону має певні досягнення, лідерство за врожайністю, зокрема, виробництвом зернових і олійних культур, а також доволі сильний кластер молочної ВРХ та розвинене птахівництво.
«Аграрний сектор Черкащини відрізняє від інших регіонів той факт, що область зайняла лідерство в країні з підтримки кооперативного руху. На сьогодні у регіоні налічується 128 сільськогосподарських кооперативів», — констатує він.
Поряд із державними програмами національного рівня з підтримки АПК, обласною радою було прийняте рішення про надання фокусної цільової підтримки за рахунок місцевих коштів сільськогосподарським кооперативам. Така програма діє з 2017 року. Для залучення місцевих бюджетів був застосований принцип співфінансування 70/30, тобто 70% коштів залучається з обласного бюджету, а 30% — з районного чи ОТГ.
«Основна ідея в тому, щоб показати, що в час, коли все більше нарощується промислове агровиробництво з інтенсивними технологіями, в аграрному секторі є можливість економічно заробляти та прибутково працювати також кооперативам, сімейним фермам», — зазначає Тарас Висоцький.
Сироваріння: прогресивно та якісно
Успішним прикладом формату кооперативу є сироварня «Пані Коза» сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Обиштинові зорі», що в селі Первомайське Черкаського району. Незважаючи на те, що кооператив працює лише рік, але моцарелла, буратта, кротен, халлумі, рікотта від «Пані Коза» вже відомі на всю Черкащину і поза її межами.
Ініціаторами створення сільськогосподарського кооперативу стало подружжя переселенців із Ялти — Ігор Геращенко та Вікторія Бойправ. Сьогодні до його складу входить 6 членів.
«Ми почали займатися сироварінням зовсім нещодавно, раніше взагалі не мали відношення ні до цієї справи, ні до сільського господарства. Коли переїхали в село, купили занедбану ферму. Щоб лише вивезти звідти сміття, витратили 50 тис. грн.
Спочатку вирішили зайнятися м’ясним напрямком, купивши на відгодівлю 200 бичків, але собівартість утримання вийшла дорожчою, ніж ціна реалізації. Думали вже облишити справу і мрії про господарювання на фермі, але на нашому шляху зустрівся відомий аграрій Сергій Терещук, який підказав і порадив, чим можна зайнятися. Вже наступного дня після розмови з ним поїхали на Західну Україну, щоб перейняти досвід у тамтешніх сироварів. І сьогодні можу сказати, що в Черкаському районі ніхто не робить таких якісних і авторських козячих сирів, як ми. Такої технології та видів сирів немає навіть в області», — розповідає Ігор Геращенко.
Сироварня «Пані Коза» має вже два авторських сири і в 2018 році з 60-ти виробників козячих сирів зайняла два перших місця в двох номінаціях.
Вікторія пройшла навчання, освоїла всі технології, каже, що переймала досвід у найкращих сироварів, тож сьогодні сміливо експериментує.
На сироварні виробляється понад 20 видів сирів — без ароматизаторів, використовується лише цільне молоко та ферменти. За тиждень тут переробляється 1-1,2 т коров’ячого молока та 200 л козячого.
Основним продуктом і візитівкою є моцарелла, на яку припадає 70% усього виробництва. Вікторія Бойправ зазначає, що за добу сироварня може виготовити до 30-ти кг цього виду сиру, а її особливістю є хвостик на сирній кульці, закрита глянцева поверхня, а розсіл дозволяє зберегти кулькам цілісність і зовнішній вигляд цілих 10 днів. Майстриня відмічає, що ходовим продуктом також є «Рікотта з зеленню» та козячий сир «Шамбала з часничком».
В кооперативі відзначають: щоби створити козину ферму і налагодити виробництво сирів, потрібно було вкласти близько $3 млн. Ігор Геращенко згадує, що допомагали коштами всі родичі, знайомі, але кредитів не брали.
«СОК «Обиштинові зорі» отримав частину коштів у межах обласної Програми підтримки розвитку кооперативів до 2020 року: з обласного бюджету — 299,6 тис. грн, із районного — 30 тис. грн, а також 98,4 тис. грн внесли самі члени кооперативу.
«Така підтримка на обласному рівні стала значною допомогою, тому що на той час наші фінансові ресурси були вичерпані, й ці кошти дуже допомогли. За 450 тис. грн ми придбали необхідне для сироварні обладнання — пневматичний прес, сироробний котел, охолоджувач, РН-метр і аналізатори молока. Здається, що це незначна частина від загального обсягу вкладених коштів, але без цього обладнання ми б не змогли робити якісні сири», — зазначає Вікторія Бойправ.
Про те, що сири справді якісні та смачні, говорить той факт, що попит на них перевищує пропозицію, тож «Пані Коза» зі збутом виробленої продукції проблем не має.
«Виготовляємо 3-4 види сиру, які реалізовуємо в черкаських магазинах: мережах «Делікат», «ГрандМаркет», «Моллі» та ресторанах. Все решта продаємо через замовлення, інтернет та безпосередньо на сироварні. 90% вироблених сирів звичайний супермаркет не може продавати, адже сир, як дитина, — за ним потрібно доглядати, щодня перевертати, обтирати. Тому класичні торговельні мережі не беруться за це.
Для того щоб ми змогли продавати всю свою продукцію, потрібно організувати власну торговельну точку з необхідним обладнанням — окремо для сирів з пліснявою, твердих, розсільних сирів. Спочатку плануємо відкрити одну таку точку в Черкасах», — зазначає Ігор Геращенко.
Вікторія додає, що в планах також розширення ферми та збільшення обсягів виробництва. Поки для цього не вистачає обладнання, потрібно придбати охолоджуючу ванну для моцарелли, для твердих сирів — розсільну ванну, 350-літровий котел замінити на об’ємніший — до 1 тис. літрів.
Почали з поголів’я кіз: вибракували тварин, які непридатні для утримання і дають мало молока, замінивши їх на якісний молодняк. Сьогодні мають близько ста кіз трьох порід — зааненська, альпійська та ламанча.
«Мета створення цього кооперативу — об’єднати людей, і щоб вони мали змогу здавати вироблене молоко за вищою ціною, ніж пропонують їм переробники. Ми купуємо молоко у членів кооперативу по 10 грн за 1 л, але й вимоги до якості високі», — пояснює Вікторія Бойправ.
Водночас голова Черкаської райдержадміністрації Анатолій Яріш відмічає, що Черкаський район лідирує за кількістю сільськогосподарських кооперативів в області — їх тут налічується 20.
«В цьому році, наприклад, за державною програмою по садівництву в районі було закладено 37 га саду. Ще два роки тому ніхто не вірив, що від держави можна отримати допомогу, але вже зараз люди не бояться об’єднуватися, створювати кооперативи і працювати разом», — розповідає Анатолій Яріш.
Свинарство: ефективно і амбітно
В Городищенському районі теж активно працюють над розвитком кооперативного руху. За словами начальника управління АПР Городищенського району Павла Поповича, в районі працює 89 агроформувань різних форм власності.
«Маємо 52 тис. га землі, з них 32 тис. га обробляються сільгоспвиробниками. Також маємо 4 кооперативи, двом із яких уже допомогли фінансово, і цього року плануємо створити в Петропавлівці дві сімейні ферми молочного спрямування. Їм потрібна підтримка, щоб вони могли купити холодильне обладнання.
Використовують два види підтримки: 30% із районного бюджету і 70% — з обласного. В районному бюджеті закладено до 2020 року по 250 тис. грн, і ми працюємо над цим питанням, щоб розширити підтримку. Адже кращої за кооперацію системи в світі не існує, і приклад успішної роботи таких формувань — Польща та Німеччина. Тож сьогодні важливо донести до людей, що кооперативи — це реальна змога розвиватись», — розповідає Павло Попович.
За словами Тараса Висоцького, зараз важливо показати приклад того, що держава, в даному випадку в особі обласної влади, готова підтримувати активних підприємливих людей, які справді хочуть працювати, реалізовувати себе і максимально цей рух поширювати.
«В обласній програмі підтримки була ідея не дублювати державні програми національного рівня, а ми виділили окремий сегмент. Основні критерії для виробництва учасниками програми — це вибір нішевого напрямку, де немає потреби конкурувати з великомасштабними виробниками. Це також не просто організація виробництва та застосування в кооперативі найманої праці, а зайнятість самих власників, які стовідсотково мотивовані на максимальний результат.
Ще одна важлива передумова — створення кооперативів сприяє збільшенню кількості робочих місць у регіоні. Ми виділяємо місцеві кошти, які на 90% формуються з податку фізичних осіб. Створюються нові робочі місця, з яких теж платять цей податок, і так запускається безперервний процес постійного збільшення податкової бази та інвестицій в місцеву регіональну економіку», — зазначає Тарас Висоцький.
Торік у межах обласної програми підтримки кооперативів, а також районної програми 570 тис. грн отримав сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Патріот», до складу якого входить засновник — атовець Вадим Черненко — та ще 5 осіб. Це перший приклад у районі кооперативу, якому надавали підтримку.
Починалося все з бажання, старої ферми та 8 свиноматок, а наразі вже їх 40 та ще молодняка майже 100 голів, а є ще мангали і дикі свині, романівські вівці. Кооператив має в обробітку 20 га землі та сінокосів.
«Спочатку довелося поновлювати будівлі ферми, зведені ще у 1960-х роках, потрібно було пробити свердловину, поставити насоси, генератор, провести освітлення. Це було зроблено завдяки коштам, виділеним за програмою обласного бюджету, — 570 тис. грн. Також за ці кошти купив невеликий трактор, причіп, інкубатор на 2300 яєць, адже вже з осені планую розводити гусей, качок, курей. Планую в майбутньому нарощувати виробничі потужності, збільшувати кількість членів кооперативу. А в перспективі — взагалі створити переробне підприємство, зважаючи на різновид тварин», — розповідає Вадим Черненко.
Зараз же Вадим велику увагу приділяє мангалам, адже ця порода утримується лише в нього на всю область. М’ясо мангалів у торговельних мережах прирівнюється до дичини, тож у кооперативі планують їх розводити, а також збираються вивести нову породу, схрестивши білу породу свиней з мангалом, який має стійкий імунітет та достатньо витривалий.
Наразі на території ферми проводиться ремонт приміщення для працівників, адже в роботі задіяно 5 осіб. Паралельно Вадим Черненко проводить консультації для своїх товаришів-атовців, які теж планують на теренах області створювати сільськогосподарські кооперативи і долучатися до розвитку агропромислового комплексу.
За словами Тараса Висоцького, такі ініціативи, зростання попиту на створення кооперативів дадуть змогу збільшувати в подальшому загальний обсяг фінансування обласної програми.
«Як бачимо, програма успішно втілюється на прикладі не одного кооперативу. Головне, щоб кошти справді ефективно використовувались. Програма підтримки сільськогосподарських кооперативів зафіксована на 4 роки, але сума підтримки затверджується щороку. На 2019 рік виділено 2 млн грн. Ми побачили, коли був відбір заявок, що не було більшого попиту на цей рік. Але якщо ми за підсумками цього року будемо спостерігати, що в нас є реально бажаючих на 5 млн грн, і розуміти, що кошти будуть ефективно використані, є можливість збільшувати бюджет програми», — говорить Тарас Висоцький.
Молочне тваринництво: поголів’я зменшується
Неподалік від кооперативу «Патріот» знаходиться агрофірма «Шульц», де займаються рослинництвом та тваринництвом. Керівник підприємства, голова комісії АПК при обласній раді Олександр Лупашко підтримує сусіда, хоч у молочному тваринництві самому доводиться нелегко.
Сьогодні в його господарстві утримується 1223 голови ВРХ, з них 605 — корови. Валове виробництво молока становить 985 тонн, а надій на корову складає 1724 кг молока за 4 місяці 2019 року.
«Найважчий аграрний бізнес — це тваринництво, яким ніхто не хоче займатися. Ще рік тому в мене було 2400 голів ВРХ, продавали молоко ґатунку «екстра» Звенигородському сироробному комбінату. Але 1000 голів я за рік здав, бо в мене впав ПДВ. Кожен місяць 500-600 тис. грн від надоїв я плачу державі. А раніше ці гроші надходили на спецрахунок, і я міг би купити макуху, сучасний холодильник, все для розвитку. Макуха літом коштує 6800 грн/т, а молоко — 9 тис. грн. Прибуток зовсім незначний. А ось у липні знову подорожчала електроенергія.
Як вижити за таких умов, щоб побудувати доїльну залу, сплачувати податки, платити людям зарплату, а в доярки — це мінімум 10 тис. грн, а також щодня пускати автобуси, щоб підвезти людей на роботу? Це дуже велике фінансове навантаження», — розповідає Олександр Лупашко.
За його словами, ще два-три роки, і в Україні буде величезна проблема з тваринництвом.
За словами директора Департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА Ігоря Колодки, дійсно в області є тенденція до скорочення кількості ВРХ, особливо в приватному секторі.
«З загального обсягу виробленого молока в області, а це майже 500 тис. т, 40% виробляється в сімейних домогосподарствах. Є родини, які тримають 4-10 корів за існування певної підтримки, вони і надалі займатимуться тваринництвом, якістю молока, що надасть можливість мати зайнятість, прибуток. Для цього ми в обласну програму підтримки сільгоспкооперативів у цьому році ще додали й сімейні молочні ферми», — зазначає Ігор Колодка.
Садівництво: від саду до зеленого туризму
Ще один молодий кооператив Черкащини — «Яблуневий цвіт», де на 2 га родина Пащенків займається садівництвом. Заклали яблуневий інтенсивний карликовий сад на підщепі М9 на 700 саджанців, смородиновий ягідник на 200 кущів, весною посадили два сорти груші. І це лише початок.
«Перший рік нам було важко, саджанці доводилось поливати з водойм. Вже згодом ми зробили власну свердловину та встановили обладнання для крапельного зрошення. Систему придбали за кошти обласного та районного бюджетів, виділені у межах програми підтримки сільгоспкооперативів, — 115 тис. грн, з яких 75 тисяч — із обласного бюджету.
Загалом же за ці кошти закупили саджанці, насос, плуг, роторну косарку, мотоблок із причепом, обприскувач, бочки для поливу», — розповідає Сергій Пащенко.
За його словами, в цьому році вирішили питання дороговартісного крапельного зрошення, а на наступний думають над холодильним обладнанням для зберігання фруктів.
«Потрібне холодильне обладнання хоча б на 20 тонн, бо без нього доводиться віддавати яблука за безцінь, не маємо умов зберігання. Коли облаштуємо холодильник, зі збутом проблем не буде, оскільки в нашому регіоні дуже цінують і шанують локальну продукцію.
Знаємо, що є державна програма підтримки, за якою кооперативу можна отримати кошти на холодильне обладнання, але для цього потрібно розширюватися і збільшувати кількість членів. В нас такої можливості немає, тому розраховуємо лише на обласну програму підтримки кооперативів», — зазначає Світлана Пащенко.
І додає, що в майбутньому планують не лише розвивати садівництво, але й облаштувати поблизу саду «Зелену садибу» для відвідувань туристами.
Як розповів Ігор Колодка, наразі в Черкаській області вже більше десяти плодоовочевих кооперативів.
«В нас сільськогосподарська область, і сьогодні ми думаємо над тим, як розвивати переробку. Великі холдинги і підприємства мають інвестиції та доступ до різних фінансових інструментів, а ми намагаємося розвивати виробництво, яке допоможе жителям села. Сільськогосподарські технології сьогодні не передбачають великої кількості робочих місць, і проблема зайнятості населення в селах виходить на перший план. Тож наше завдання, як керівництва області, що займається питаннями АПК, якраз створювати сільськогосподарські кооперативи, умови і допомогу тим людям, які хочуть працювати і розвивають село», — зазначає Ігор Колодка.
За його словами, на території Городищенського району є чимало господарств, які займаються садівництвом, і їм потрібен ринок збуту. Тому зараз компанія «Ешлі Україна» займається попереднім проектуванням, щоб відновити на території колишньої дослідної станції переробний цех. За умови погодження проект розрахований на три роки.
«Щодо інвестицій, то в розвиток аграрного комплексу переважно вкладається внутрішній інвестор. Область насичена підприємствами, які переробляють молочні, круп’яні, олійні, кондитерські продукти. Єдине, що не маємо великого комбінату з переробки м’яса, і все, що в фізичній вазі виробляється в області, йде за її межі на переробку».
Проте черкаським аграріям пощастило в питанні насінництва, адже на території області діє відразу два насіннєвих заводи: компанії LNZ Group та завод ГК «Маїс». Ці підприємства весь час удосконалюються, виробляючи якісний насіннєвий матеріал для найвищих врожаїв.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua