Головні інвестори — місцеві аграрії. Досвід Сухополов'янської ТГ

У 2021 році територіальна громада вперше затвердила і виконала єдиний бюджет. Весь 2020 рік громада працювала без загального фінансового документу на умовах окремого виконання бюджетів кожної із сільських рад, які увійшли до складу громади. «Це негативно впливало на нашу роботу, адже ми не могли консолідувати фінансовий ресурс. Крім того, обмежувало подачу грантових заявок, адже за деякими вимогами потрібно мати затверджений бюджет не менше трьох років поспіль», — пояснює Денис Росовський.

У 2021 бюджетному році до бюджету Сухополов’янської сільської територіальної громади залучено офіційних трансфертів у загальній сумі 46075,5 тис. грн, у тому числі освітньої субвенції з державного бюджету — 30599,6 тис. грн, базової дотації з державного бюджету — 6583,6 тис. грн, субвенції з державного бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій — 2570 тис. грн, субвенції з державного бюджету на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до інтернету в сільській місцевості — 2462 тис. грн та інші.

У громаді домінує аграрний сектор. Провідне місце в соціально-економічному розвитку населених пунктів Сухополов’янської ТГ належить сільському господарству, головними галузями якого є вирощування зернових та технічних культур (зерново-бурякове рослинництво) та тваринництво.

Cільськогосподарські товаровиробники є основними платниками податків. У обсязі отриманих доходів частка сплачених ними податків складає 59%. 

Найбільшими платниками зі сплати податку на доходи фізосіб є СТОВ «Дружба-Нова», ТОВ «Агрікор Холдинг», єдиного податку — СТОВ «Дружба-Нова», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Прилуцький хлібодар», ТОВ «Наташа Агро», ТОВ «Агро-світ». Одноосібні селянські господарства також сплачують належні податки до бюджету.

Середня вартість оренди земельного паю у 2021 році становила близько 12 тис. грн. Ціна наділу від 50 до 150 тис. грн за 2 га. Ціна продажу паїв залежить від НГО, розміщення. 

«Значного ажіотажу у продажу землі немає, землі майже на 100% знаходяться в оренді, тож землевласники залишаються на орендних відносинах, очікуючи ймовірного підвищення вартості землі», — додає голова Сухополов'янської ТГ.

Тваринництвом на території займається лише три сільгосппідприємства: ТОВ Агрофірма «Миколаївка», ТОВ «КрокУкрЗалізБуд» та ТОВ «Прилуцький хлібодар». Останній є ключовим агротоваровиробником, що працює за принципом від лану до столу, займаючись як тваринництвом, так і рослинництвом, переробкою продукції, забезпечуючи 100 робочих місць.

По всім старостатам налагоджена тісна співпраця з аграрним бізнесом: сільгоспвиробники є головними інвесторами громади. В межах соціальних угод вони вклали в соціально-економічний розвиток громади більше 2 млн грн.

«Дієва співпраця була започаткована вже давно. По суті, це благодійна спонсорська допомога на розвиток громади, що починалася з умовних 50 грн з гектара. Зараз деякі підприємства роблять внески в 3-4 рази більші цієї суми. Адже бачать результат і охоче беруть участь у житті громади», — зазначає Денис Росовський.

Наприкінці року відбувається звітування по старостатах: яка допомога надавалася, куди саме буди залучені кошти, також узгоджуються плани на наступний рік. 

«І нехай це навіть декларативна угода, проте підприємці озвучують плани на підвищення орендних виплат, запланований обсяг допомоги. Головне ж, що всі питання узгоджуються з людьми, і це компроміс, а не одноосібне рішення старости чи сільського голови», — наголошує Денис Росовський. 

На території Сухополов'янської громади здійснюється видобуток нафти та газу. Як передбачено Бюджетним кодексом України, до бюджету громади зараховується 3% рентної плати за користування надрами. Видобуток нафти здійснюють приватні компанії: СП «Каштан Петроліум ЛТД», НГВУ «Чернігівнафтогаз». 

ДП «Прилуцьке лісове господарство» має у постійному користуванні ліси, тож до бюджету ТГ зараховується також рента за спецвикористання лісових ресурсів. 

Є й родовища суглинків. Надрокористувачем родовища є ТОВ «Виробничо-торговельна фірма «КЕРАМІК-ПРИЛУКИ».

Згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок від 24.12.2020 р. Головним управлінням Дежгеокадастру Чернігівської області Сухополов'янській громаді було передано 5 тис. 700 га земель сільгосппризначення, з них у постійному користуванні перебуває 343 га, в оренді — 3800 га. 82 га було передано під заліснення ДП «Прилуцьке лісове господарство».

«Ми готові співпрацювати з кожним інвестором, здійснювати супровід із підготовки документів», — декларують у громаді. 

На території громади є інвестиційно привабливі ділянки. Проєкт із будівництва елеватора вже в роботі. 

«Розпочато підготовку до реалізації інвестиційного проєкту з будівництва елеваторного комплексу на 80 тис. т зерна, буде створено 60 робочих місць. Рішенням сесії сільської ради надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки ТОВ «Сібкор-Прилуки». Основна перевага — наявність доступу до залізниці», — пояснює голова Сухополов'янської ТГ.

Протягом 2021 року сільська рада подала 14 заявок на отримання коштів у межах міжнародно-технічної грантової допомоги на реалізацію проєктів і перемогла у 7-ми з них.

Зокрема, за програмою «Кроки для спеціалістів» на тему «Просторове планування та управління природними ресурсами» від «ULEAD з Європою». Під час другого етапу навчання громада отримає експертну підтримку та програмне забезпечення для проведення аудиту земель. Після його завершення на сайті громади будуть остаточно сформовані інвестиційно привабливі ділянки.

За 4-ма заявками отримана відмова у зв’язку з відсутністю стратегічного документа в громаді та порівняльної бази бюджету, за 3-ма проєктами очікуються результати.

Як показало опитування, брак робочих місць, погані дороги, відсутність розваг найбільше турбують мешканців територіальної громади. З урахуванням цього в кінці минулого року була затверджена Стратегія розвитку Сухополов’янської сільської територіальної громади на 2022-2027 роки. 

Серед амбітних планів на майбутнє — створення індустріального парку, оскільки ТГ має вигідне географічне розташування.

Через її територію проходить національна траса М07 Київ-Суми-Єнакієвка, вона перетинається з регіональною дорогою Р67 Чернігів-Ніжин-Прилуки-Пирятин. 

«Ці державні дороги є в програмі «Велике будівництво», заплановане капітальне будівництво п'яти шляхопроводів. Маючи транспортну інфраструктуру відповідної якості, можна задумуватися і про створення індустріального парку», — вважає Денис Росовський.

Крім того, за рахунок коштів бюджетної програми «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості» було виділено 2,462 млн грн на підключення 15-ти населених пунктів. У планах на 2022 рік проведення швидкісного інтернету до всіх адміністративних будівель старостинських округів, а також осель усіх бажаючих жителів населених пунктів.

Густинський Свято-Троїцький монастир, Білорічинський архітектурний ансамбль зі збереженим флігелем садиби Рахманової-Волконської, Свято-Миколаївська церква, Преображенська церква у селі Переволочна, садиба Милорадовичів, будинок Миколи Костомарова — неповний список туристично привабливих місць громади. 

Цього року в межах муніципального договору співробітництва було укладено договір зі створення туристичного кластеру «Місцями козацької сили», до якого увійшло 5 громад, зокрема й Сухополов'янська ТГ.

Маршрут до Густинського монастиря проходить через села Валки та Боршна, і мешканці приймають туристів у своїх садибах, проте офіційно агросадиби поки що не зареєстровані. Громада хоче спонукати їх до офіційного оформлення.

«З мапи Чернігівщини зникають населені пункти, і наша громада не є виключенням. Суттєво вплинути на урбанізацію ми не можемо. Щоб люди залишалися в селах, потрібно створювати нові робочі місця, щоб у молоді була робота. Вільні садиби пропонували переселенцям, але їх більше цікавить місто Прилуки», — розповідає Денис Росовський. 

Тож проєкт із розвитку громади насамперед передбачає створення нових робочих місць, умов для гармонійного розвитку всіх мешканців.

На успішність громади впливає низка факторів, і не можна стверджувати, що все залежить від розміру. Існує багато прикладів, коли невеликі за територією і населенням сільські тергромади мають значно вищі фінансові показники у порівнянні з великими.

Утім, якщо розглядати це питання з погляду перспектив подальшого розвитку, то громади з більшою кількістю населення (5-7 тис. мешканців), відповідною кількістю дітей та учнів, площею чи бюджетом мають переваги над невеликими громадами, адже є більш привабливими для інвесторів. Зважаючи на кадровий потенціал, інфраструктуру, а також більші можливості бюджету, такі громади можуть реалізовувати великі проєкти, що сприятимуть їхньому розвитку.

Залучення інвестицій, особливо в умовах обмеженості бюджетних ресурсів, є важливою передумовою забезпечення добробуту та соціально-економічного розвитку громад. Сухополов’янська тергромада (за свідченням її представників) позиціонує себе як інвестиційно приваблива територія. Тут вже розпочали будівництво елеватора, планують створити індустріальний парк. Водночас громада має розвинений аграрний сектор і харчову промисловість. Вигідне географічне розташування та наявність значного історико-культурного потенціалу, що включає церкви, монастирі, історичні будівлі та садиби, може слугувати вагомим фактором для розвитку туристичного потенціалу.

З огляду на процеси децентралізації та підвищення самостійності територіальних громад, які відбуваються останніми роками в Україні, наразі розроблено численні рекомендації та посібники для органів місцевого самоврядування з питань управління фінансами, в тому числі у сфері інвестиційного менеджменту. Вони містять покроковий алгоритм підготовки та впровадження стратегій, планів і програм із розвитку.

Враховуючи особливості становлення та функціонування Сухополов’янської ТГ, необхідними є наступні кроки у напрямі розширення інвестиційних можливостей. Зокрема, необхідно:

• розробити стратегію залучення інвестицій, де чітко сформулювати основні цілі та стратегічне бачення співпраці громади з потенційними інвесторами;
• визначити наявні/можливі ризики та перешкоди у залученні інвесторів, які можуть стримувати останніх у їхніх намірах і бажанні інвестувати кошти в громаду та її розвиток (наприклад, погані дороги або їх відсутність, екологічні фактори), та здійснити усі можливі заходи, спрямовані на усунення таких ризиків і перешкод;
• створити підрозділ (або принаймні визначити особу), відповідальний за питання інвестиційного менеджменту. Його майбутні фахівці повинні мати кваліфікацію, знання та досвід, що необхідні та достатні для виконання покладених на них завдань та обов’язків у сфері підвищення інвестиційної привабливості громади та залучення інвестиційного ресурсу. Потрібно не лише чекати інвестиції ззовні, але й передбачати у бюджеті громади кошти на заходи, спрямовані на поліпшення умов проживання у тергромаді, оскільки привабливою для інвестицій є та громада, яка є привабливою і для своїх жителів.

Валентина Оврас, AgroPortal.ua