Україна експортує значно більше кормів, ніж продовольчого зерна. Тому проблеми з експортом української кукурудзи, шротів олійних культур та сої відчують тваринники в усьому світі.
Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook.
Він підкреслив, що тваринництво — це галузь, яка має досить тривалі цикли виробництва. Тому, якщо дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України всі почали відчувати майже миттєво, то вплив припинення експорту кормів відчуватися починає поступово. І більшість країн тільки починають це розуміти.
«Корми теж подорожчали. І вже найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів’я, шукаючи заміни на місці. Але дива не буває — місцеві джерела всі й так використовувалися і теж відразу стрімко здорожчали. Але поголів’я падає, тож ціни на м'ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів», — пояснює він.
Ярмак додає, що різкий стрибок вартості кормів призводить до стрімкого зменшення поголів’я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м'ясо зростають в рази.
«На мій погляд, стрімке зменшення поголів’я в зазначених вище регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3-5 місяців, після чого, під кінець 2022 року, ці країни побачать космічні ціни на м'ясо», — прогнозує він.
Експерт зазначає, що у вересні-жовтні 2022 р. світ зіткнеться з новою хвилею революцій та локальних війн у регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції.