Виробник: Як перевести м'ясний бізнес на стандарти «халяль»
Про це заявив директор ТОВ «Еком'ясо Полісся» Василь Шевчук в інтерв«ю «Агроінсайдер».
«Щоб відповідати вимогам стандарту «халяль», м'ясо має надходити від тварин, яких було вирощено, вбито і оброблено за певних умов. А саме — тварини мають забезпечуватися гарним доглядом, екологічним утриманням і натуральним харчуванням, а також бути абсолютно здоровими. Для забою допускаються тільки практики, які забезпечують швидкий і милосердний фінал; після забою кров тварини повинна вийти природним способом», — розповів він.
Шевчук зазначив, що для впровадження халяльного бізнесу компанію підштовхнув наявний ринок збуту яловичини — мусульманський світ (країни Перської затоки, Туреччина, Азербайджан). Географічне розташування підприємства теж має значення. Якщо Південний і Центральний регіони України — більш родючі, то зона Полісся має всі можливості для масштабного вирощування великої рогатої худоби: тут є достатні обсяги випасів і сінокосів.
«Ми зараз переобладнуємо підприємство під виробництво саме продукції «халяль». У першу чергу, ставимо халяльний бокс, де проходить забій тварин. Монтуватися такий пристрій має з урахуванням культурно-релігійних особливостей і традицій мусульманства, а саме — орієнтуватися на кибла (напрямок на Каабу, куди мусульманин звертає обличчя під час молитви — Ред.). Вартість боксу складає €17 тис. євро. Це великі інвестиції, але за рахунок експорту вони мають швидко відбитися», — додав він.
У халяльному боксі під час забою одночасно працюють дві людини. Одна з обов'язкових вимог — забивати худобу повинен практикуючий мусульманин, пояснив Шевчук.
«Є також певні вимоги до процесу виробництва м«яса «халяль» в залежності від напрямку експорту. Якщо брати співробітництво з Туреччиною, то при укладанні контракту прописується положення, що два представники тамтешніх міністерств (один з міністерства сільського господарства, другий з міністерства м'яса), повинні бути присутні на всіх етапах виробництва м«яса, починаючи від забою і закінчуючи холодильником, обвалкою і упаковкою», — пояснив виробник.
Ці люди слідкують за тим, щоби протягом усього виробничого процесу ніде не було контакту зі свининою, навіть не перетиналися потоки сировини, щоб виконувалися санітарно-гігієнічні вимоги тощо.
«Загалом перевірка якості обов«язково проводиться спеціалістами тієї мусульманської країни, з якою укладено угоду, а також в обласних лабораторіях, які мають видавати сертифікати відповідності продукції за розширеними параметрами — від радіології до мікробіології», — додав Шевчук.
Він уточнив, що компанія лише половину виробництва віддала під «халяль», зараз планує перейти виключно на випуск цієї продукції.
«Вийти на такий формат роботи ми розраховуємо з 1 жовтня цього року, і вже до кінця року досягти максимальних потужностей — до 400 т халяльної м«ясної продукції на місяць», — зазначив Шевчук.
На першому етапі роботи запросять працівників з Туреччини, вони складатимуть близько половини штату компанії: поділяться досвідом, навчать співробітників. Основними споживачами такої яловичини стануть Азербайджан, Єгипет і Туреччина.
Також Шевчук відзначив специфіку у пакуванні: якщо для українського ринку продукція продається в стрейчевій і звичайній плівці, то на експорт вона направляється у вакуумних пакетах і в додатковій картонній упаковці. Це дає удорожчання приблизно на 5 центів за кг.