Про це повідомив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, говориться у повідомленні інституту.
Насамперед це стосується податкових преференцій, ефект від застосування яких у сільському господарстві виявився для представників птахівничої галузі найбільш значущим.
Так, протягом 2014-2017 років птахівничі підприємства змогли акумулювати у своєму розпорядженні рекордні для аграрного сектора економіки обсяги державної підтримки у формі податкових преференцій. За оцінками науковців, вони перевищили 20,5 млрд грн, або $1,3 млрд за офіційним курсом НБУ за відповідні періоди.
Ці бюджетні кошти були залучені птахівниками через різні інструменти фіскального стимулювання.
Левову їх частку — 50% — склали суми ПДВ-акумуляції, яка надавала можливість залишати у розпорядженні птахівничих підприємств належних держбюджету сум ПДВ. За 2014-2017 роки обсяги ПДВ-акумуляції лише по діяльності з виробництва та переробки м'яса птиці перевищили 6,5 млрд грн, або $340 млн.
За рахунок звільнення від стандартного порядку сплати податку на прибуток птахівники за останні чотири роки змогли отримати додаткових фінансових ресурсів у обсязі 6,2 млрд грн, або $380 млн за офіційним курсом НБУ за відповідні періоди. При цьому пільга у вигляді звільнення від прямого оподаткування прибутку птахівничих підприємств, генерованого діяльністю з виробництва та переробки м'яса птиці, за 2014-2017 роки перевищила 3,9 млрд грн, або $185 млн.
Сприятливий режим оподаткування ПДВ експортних поставок продукції птахівництва, який передбачав здійснення ПДВ-відшкодування при експорті — в умовах, коли по непереробленій рослинницькій продукції експортне ПДВ-відшкодування не здійснювалось, — забезпечив птахівничим підприємствам за 2014-2017 роки 4,4 млрд грн, або $285 млн додаткових фінансових ресурсів, поінформував Леонід Тулуш. З них по діяльності з виробництва та переробки м'яса птиці — майже 3,0 млрд грн, або $195 млн.
Таким чином, протягом 2014-2017 років загальна державна фінансова підтримка птахівничих підприємств сягала 5 млрд грн щорічно. У 2015 році обсяги підтримки по відношенню до сукупного обсягу доходів птахівничих підприємств перевищили 12,5% при досить високій рентабельності птахівничого бізнесу, якої він досяг ще у 2014 році. За період 2014-2017 років прибутки підприємств від діяльності, пов'язаної з виробництвом м'яса птиці та яєць, склали сукупно понад 34 млрд грн. При цьому держава продовжувала дотувати галузь, зауважив експерт.
За його словами, надання птахівничим підприємствам податкових преференцій, гостра необхідність в яких фактично відпала ще у 2014 році, стримує підтримку беззбиткового функціонування інших видів тваринництва.
«Адже водночас державі бракує ресурсів для стимулювання розвитку інших напрямів м'ясного виробництва в Україні, які — на відміну від птахівництва — здійснюються переважно суб'єктами малого бізнесу і забезпечують більшу частину зайнятості у сільській місцевості. В першу чергу це стосується вирощування свійської птиці, крім курей — зокрема, перепелів та індиків, м'ясного скотарства, вівчарства, козівництва, кролівництва та інших нішевих м'ясних виробництв, в тому числі й специфічних», — констатував Леонід Тулуш.
За розрахунками науковців, для забезпечення беззбитковості виробництва яловичини у 2014-2016 роках достатньо було б щорічно виділяти бюджетні дотації у обсязі близько 1,1 млрд грн. А для забезпечення рівня рентабельності виробництва яловичини хоча б на рівні 15%, що вкрай необхідно для даного виду аграрного бізнесу з огляду на тривалий період окупності капіталу, щорічно необхідно було направляти у вигляді дотацій 1,7 млрд грн — лише третину від щорічного обсягу наданих птахівникам податкових преференцій, підсумував Леонід Тулуш.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

В Україні немає сильного батьківського стада індиків. Навіть великі компанії закуповують молодняк за кордоном.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Київській області викрили масштабний конвертаційний центр, через який здійснювали тіньові розрахунки в аграрній сфері.

Міністерство сільського господарства, лісового господарства та рибальства Японії (MAFF) минулого тижня провело онлайн-аудит української системи контролю та виробничих потужностей продукції птахівництва.

Атака рф знищила один із пташників ТОВ «Щасливе курча», в якому перебувало понад 20 тис. голів птиці.

Міністерство аграрної політики та продовольства планує реалізувати у 2027 році законодавчі ініціативи для підтримки агропідприємств, які працюють у прифронтових територіях.

Державне бюро розслідувань (ДБР) перевіряє можливу схему незаконного отримання бюджетних дотацій за нібито наявне поголів’я овець та кіз на Одещині.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Державна податкова служба (ДПС) України готує покрокову інструкцію для бізнесу щодо застосування порядку тимчасового звільнення від виконання податкових обов’язків у разі виникнення форс-мажорних обставин.

Відновлення тарифних квот між ЄС і Україною та суттєве падіння цін у молочному секторі призвели до різкого скорочення експорту цієї продукції.

Для українських крафтярів асоціації стають не просто майданчиком для спілкування, а фактично точкою входу до європейського ринку.