Про це під час сьогоднішньої прес-конференції заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.
«З-поміж усіх кооперативів, які ми хочемо підтримувати, основне місце займають молочні. Тому що при тій питомій вазі молока, яке збирається з господарств населення для переробки, підвищення якості у цьому сегментів можливо тільки шляхом об'єднання у кооперативи, зміни технології доїння і зберігання молока», — сказав Мартинюк.
Він зазначив, що уряд зараз завершує розробку механізмів підтримки утворення молочних кооперативів, але уже зараз очевидно, що вони будуть базуватися на принципах співфінансування.
«Ініціатива має іти від людей — ніхто нікого примусово і «зверху» об'єднувати не буде і не може. За умови, що люди зібралися і вирішили створити кооператив, зрозуміло, що цей кооператив утворено заради змін у технології доїння і зберігання молока — для того, щоб купити доїльне обладнання і охолоджувач. Він коштує якихось грошей. Частину цих грошей зберуть люди, частину цих грошей дофінансує держава. Є також місцеві, регіональні програми підтримки сільського господарства, які також спрямовані на це. Думаю, таким потрійним фінансуванням ми сильно стимулюватимемо утворення кооперативів», — сказав Мартинюк.
Він пояснив, що економічним стимулом стане отримання виробниками значно більшої вигоди за той самий об'єм молока. Мартинюк зазначив, що вигода формуватиметься за рахунок великих партій.
«Якщо люди об'єднаються у кооператив, то для них 10 тисяч літрів — не проблема. Кооператив дає можливість забезпечити партію молока і партію молока належної якості», — пояснив він.
За даними заступника міністра аграрної політики та продовольства Олени Ковальової, прибуток за умови об'єднання може скласти близько 2 грн/л.
«Якщо ми говоримо про молоко від господарств населення (молоко найнижчої якості), то в середньому його ціна зараз в Україні від 5,5 до 6 грн/л. Але є молоко найвищої якості, яке здається по 10 і більше гривень. Тобто те саме молоко, але яке сформувалось у великі партії може додатково принести прибуток до 2-2,5 грн на літрі», — сказала Ковальова.
Для довідки: в Україні до 1 липня 2018 р. відстрочено введення нового державного стандарту 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», яким підвищуються вимоги до якості молока. При цьому використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, однак дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Раніше передбачалося, що редакція Державного стандарту України 3662:2015 вступить в силу з 1 січня 2018 р.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

«Ічнянський молочно-консервний комбінат» (Ічнянський МКК) вивів на ринок новинку — десертний молочний крем Boujee.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, попри обмеження щодо здійснення державного нагляду в умовах воєнного стану, продовжує в межах повноважень контролювати дотримання вимог законодавства та реагувати на виявлені порушення.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

Компанія «Галичина» продовжує виробництво та постачання своєї молочної продукції у торгові мережі України, попри повідомлення про можливе зникнення цих товарів із полиць магазинів.

Головна тема року — Grain in the Time of Chaos — міститиме не лише основну програму Grain Ukraine, а і спеціальну секцію «Ринок їжі». У переліку основних питань конференції — пошук нових політичних, економічних та логістичних шляхів просування українського збіжжя у світі, перспективи відновлення сільськогосподарських площ в Україні, розвиток агропереробних галузей і зміна географії експорту ключових гравців світового та українського ринків.


