Про це зазначив голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов у ході робочої поїздки до Кременчуцького району області.
«Те, що сталося на підприємстві — біда (2 травня загинули 600 тисяч курей — Прим. Ред.). Ми розуміємо, що птахофабрика зазнала істотних втрат. Але маємо розуміти, що ця надзвичайна ситуація місцевого рівня має бути ліквідована. Керівництво птахофабрики обіцяло найближчим часом укласти договори на утилізацію біомаси та розпочати утилізацію. Але поки що нічого не відбувається, крім бонітування птиці», — сказав Олег Синєгубов.
При цьому він додав, що «загиблі птахи на Кременчуцькій фабриці мають бути утилізовані. Можливо підприємство розраховує, що захоронення буде законсервовано на декілька років? То цього не буде. Сподіваюся на розуміння і конструктив із боку керівництва. Ми розуміємо їхні втрати, але не можемо допустити нанесення шкоди навколишньому середовищу. Ми маємо працювати на випередження, щоб у майбутньому запобігти таким ситуаціям».
Правоохоронці відкрили щонайменше 3 кримінальні провадження: розслідують причини та обставини загибелі птиці. Очільник області наголосив, що потрібно провести повне розслідування, з’ясувати причини і підстави надзвичайної ситуації. Адже підприємство сучасне, працює на експорт і відключення світла не могло призвести до таких наслідків.
Керівник ТДВ «Кременчуцька птахофабрика» Валерій Вакух зазначив, що процедура тимчасового захоронення проводиться з урахуванням усіх норм.
«Пріоритет був навести порядок на птахофабриці. Тому були всі зайняті цією роботою. Найближчим часом буде складено відповідні графіки. Фабрика нічого не утилізувала, так як немає спеціалізованого транспорту. Ми використовуємо плівку, придатність якої 100 років. Дана плівка унеможливлює потрапляння в воду та ґрунт шкідливих речовин. На даний момент це безпечно», — сказав Валерій Вакух.
Олег Синєгубов дав підприємству кілька днів аби ті почали утилізацію.

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

У ФГ «Моя земля 2015» на Полтавщині повністю відмовилися від вирощування сої після двох років експериментів із культурою. Навіть за врожайності 2,3–2,7 т/га її вирощування не забезпечувало прибутку.

Одноосібники та невеликі фермери на Полтавщині, які обробляють по 30–100 га, починають відмовлятися від землі через збитковість агровиробництва цього сезону.

Частину врожаю кукурудзи у ФГ «Моя земля 2015» на Полтавщині можуть залишити в полі до весни через низьку ціну на зерно та збитковість культури.

Соняшник цього сезону став найменш збитковою культурою для ФГ «Моя земля 2015» на Полтавщині. Попри загальне падіння цін на сільгосппродукцію, він показав кращу економіку порівняно з пшеницею та кукурудзою.

Ціна на пшеницю цього сезону впала приблизно вдвічі. За нинішньої вартості зерна збитки від вирощування культури у ФГ «Моя земля 2015» на Полтавщині сягають $400–500/га.

Господарство «Моя земля 2015» на Полтавщині, яке обробляє 1200 га, цього року повністю відмовилося від оранки.

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Колишнього директора державного сільгосппідприємства на Полтавщині судитимуть за продаж зерна за цінами нижче ринкових, через що підприємство недоотримало майже 2,7 млн грн.

Вісім фермерських господарств Полтавщини станом на кінець вересня отримали компенсацію витрат на дизельне пальне на загальну суму 1,5 млн грн.

Цукрові заводи Полтавської області прийняли на переробку 79,4 тис. т цукрових буряків, з яких уже вироблено майже 10 тис. т цукру.