Про це зазначив голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов у ході робочої поїздки до Кременчуцького району області.
«Те, що сталося на підприємстві — біда (2 травня загинули 600 тисяч курей — Прим. Ред.). Ми розуміємо, що птахофабрика зазнала істотних втрат. Але маємо розуміти, що ця надзвичайна ситуація місцевого рівня має бути ліквідована. Керівництво птахофабрики обіцяло найближчим часом укласти договори на утилізацію біомаси та розпочати утилізацію. Але поки що нічого не відбувається, крім бонітування птиці», — сказав Олег Синєгубов.
При цьому він додав, що «загиблі птахи на Кременчуцькій фабриці мають бути утилізовані. Можливо підприємство розраховує, що захоронення буде законсервовано на декілька років? То цього не буде. Сподіваюся на розуміння і конструктив із боку керівництва. Ми розуміємо їхні втрати, але не можемо допустити нанесення шкоди навколишньому середовищу. Ми маємо працювати на випередження, щоб у майбутньому запобігти таким ситуаціям».
Правоохоронці відкрили щонайменше 3 кримінальні провадження: розслідують причини та обставини загибелі птиці. Очільник області наголосив, що потрібно провести повне розслідування, з’ясувати причини і підстави надзвичайної ситуації. Адже підприємство сучасне, працює на експорт і відключення світла не могло призвести до таких наслідків.
Керівник ТДВ «Кременчуцька птахофабрика» Валерій Вакух зазначив, що процедура тимчасового захоронення проводиться з урахуванням усіх норм.
«Пріоритет був навести порядок на птахофабриці. Тому були всі зайняті цією роботою. Найближчим часом буде складено відповідні графіки. Фабрика нічого не утилізувала, так як немає спеціалізованого транспорту. Ми використовуємо плівку, придатність якої 100 років. Дана плівка унеможливлює потрапляння в воду та ґрунт шкідливих речовин. На даний момент це безпечно», — сказав Валерій Вакух.
Олег Синєгубов дав підприємству кілька днів аби ті почали утилізацію.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Крафтове виробництво «Двір Індика», що на Полтавщині, за рік вирощує понад 2 т м’яса, з яких переробка складає лише 20%. У асортименті ковбаси та сардельки, а також різні копчення. У планах збудувати повноцінний цех, модернізувати інфраструктуру та виготовити унікальний для українського ринку продукт — хамон із ніжки індика, а для цього потрібна кліматична камера.

У Решетилівському професійному аграрному ліцеї на Полтавщині школярі вже з 12 років можуть спробувати себе в ролі трактористів, водіїв і зварників за допомогою сучасних VR-тренажерів. Такий профорієнтаційний простір допомагає підліткам ближче познайомитися з робітничими професіями ще до вступу до закладу освіти.

У ТОВ «Рост Агро» вже два роки працюють чотири американські дощувальні машини 360 RAIN. Саме це господарство має найбільше таких машин у Європі. Меліоративна техніка з’явилися за підтримки Уряду США в межах Програми АГРО.

За останні 12 років ведення діяльності ТОВ «Рост Агро» ціна на воду та електричну енергію зросла в геометричній прогресії, що змусило підприємство, яке займається насінництвом і зрошує 1,5 тис. га земель, встановити сонячну електростанцію.

ТОВ «Рост Агро» закладає насіннєві поля основних сільгоспкультур, тому без зрошення земель обійтися не може. Підприємство має приблизно 1,5 тис. га поливних земель і зупинятися на цьому не збирається.

Вплив погоди та бажання мати більше якісного врожаю змусили підприємство «Рост Агро» на Полтавщині встановити зрошення земель. До того ж господарство займається насінництвом, і без поливу ніяк не обійтися.

Аграрії Полтавської області розпочали збирання ранніх зернових культур.

Впродовж 2024-2025 років на Полтавщині залучено понад 70 млн грн для розвитку систем меліорації. Область є одним із лідерів у агросекторі, тому тут дуже важливий розвиток меліорації та облаштування сучасних систем зрошення.

Перший в Україні Музей живого ґрунту SOIL MUSEUM відкрили у Полтавському державному аграрному університеті.

Обстеження соняшникових полів на Харківщині та Полтавщині показали, що загалом посіви виглядають по-різному, й різні хвороби вже проявляються на рослинах.