Про це в інтерв'ю AgroPortal.ua повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.
«Розуміючи необхідність поступового переходу Мінагропрод ініціював відстрочення набуття чинності оновленого стандарту до липня 2018 р. Фактично ця відстрочка буде використана для формування ступеневої системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічним вимогам до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці», — пояснила Ковальова.
За її словами, проект відповідного наказу Мінагропроду в січні буде представлений на громадське обговорення. Після прийняття він стане обов'язковим для виконання документом і, фактично, замінить всі діючі стандарти.
«Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися», — сказала Ковальова.
За словами заступника міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин.
«Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає 2 грн і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому — 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», — зазначила Ковальова.
За її словами, впровадження кожного наступного кроку із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом розвитку ринку і ефективності державної підтримки. Кінцева мета — поступове приведення вимог до якості молока-сировини до більш високих норм, в кінцевому підсумку — до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням.
Для довідки: Раніше передбачалося, що редакція Державного стандарту України 3662:2015 вступить в силу з 1 січня 2018 р. Оператори ринку побоювалися, що дане рішення може привести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для такого соціального шару, як населення в селах. Близько третини молока, що надходить на переробку, в даний момент приймається другим сортом, а велика частина цього обсягу якраз і є сировина від населення.
Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра ґатунку). 100/400 - це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Група компаній «Молочний альянс» розширила лінійку продукції ТМ «Яготинське» високобілковим ультрапастеризованим молоком із жирністю 0,5%.

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів завершила модернізацію інформаційно-комунікаційної системи «Молочний модуль», що використовується в межах Програми контролю сирого молока.

Головна тема року — Grain in the Time of Chaos — міститиме не лише основну програму Grain Ukraine, а і спеціальну секцію «Ринок їжі». У переліку основних питань конференції — пошук нових політичних, економічних та логістичних шляхів просування українського збіжжя у світі, перспективи відновлення сільськогосподарських площ в Україні, розвиток агропереробних галузей і зміна географії експорту ключових гравців світового та українського ринків.



