Про це свідчать результати аналізу української нормативної бази експертами Офісу ефективного регулювання (BRDO).
«Закон «Про молоко та молочні продукти» містить безліч колізій, а 80% його норм є дефектними, що створює додаткові бар'єри для розвитку ринку та бізнесу. Відтак, маємо величезну «сіру» зону, заплутані правила ідентифікації тварин, проблеми з якістю і безпечністю молока. Процедури мають бути простими і зрозумілими», — відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький.
Так, основний інструмент на ринку — паспорт великої рогатої худоби, запроваджений з метою ідентифікації тварин, обліку та контролю за виробництвом молока, наразі не має зрозумілих умов розрахунку вартості послуг, чіткої процедури реалізації та не є повноцінним документом підтвердження права власності на тварин без внесення змін до Цивільного Кодексу.
З недосконалістю інструменту погоджується Голова Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа.
«Процедура є переобтяженою, і це одна з причин існування сірого ринку. Зараз ми цілеспрямовано працюємо над вдосконаленням системи ідентифікації тварин, аби вона була простою і працювала в електронному форматі», - зазначив він.
Інші інструменти, спрямовані на забезпечення простежуваності виробництва молока, також не працюють. Більш того, відсутній правовий механізм регулювання відносин «виробник — посередник — переробник». Як наслідок, 57% виробництва молока від господарств населення знаходиться поза межами належного контролю за безпечністю та якістю продукції з боку держави.
Крім того, законодавчі недоліки стримують розвиток молочної кооперації в Україні, адже чітко не врегульовують питання неприбутковості кооперативів, що створює ризики для додаткового податкового навантаження. Як наслідок, поточний рівень кооперації становить лише 0,34% виробництва молочної продукції.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Українські сировари продовжують потерпати від логістичних проблем, спричинених російськими обстрілами, однак поступово адаптуються до нових умов роботи.

Україна за результатами восьми місяців 2026 року стала нетто-імпортером молочних продуктів.

Загальний індекс Global Dairy Trade (GDT) на торгах 15 вересня знизився на 1,1% — до $3,868 тис. — уперше за 5 останніх аукціонів (з 7 липня).

Сукупний оборот 20 найбільших молочних компаній світу в 2025 році зріс на 5,4% і досяг позначки у $267 млрд.

Середньовиважена ціна трьох ґатунків молока-сировини станом на 9 вересня становила 15,10 грн/кг без ПДВ, що на 75 коп. більше відносно попереднього місяця.

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів завершила модернізацію інформаційно-комунікаційної системи «Молочний модуль», що використовується в межах Програми контролю сирого молока.