Війна спонукає фермерів «оптимізувати податки», через що Україна недоотримує мільярди доларів бюджетних надходжень.
Про це пише The Economist.
За оцінками заступника міністра економіки України — торгового представника України Тараса Качки, 2 з кожних 5 т врожаю зернових зараз уникають сплати податків до держбюджету.
Як зазначає видання, чи не десята частина сумнівних угод, пов’язаних із «чорним зерном», здійснюється через бартер і готівкові розрахунки, що дозволяє легко приховати операції від податківців.
Оскільки є землі, забруднені вибухівкою, деякі фермери з безпечними полями уникають звітів про врожай, не викликаючи підозр. Дмитро Кохан із ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» каже, що такі ситуації обмежені частиною господарств у районах, які безпосередньо постраждали від бойових дій.
Також фермери можуть фальсифікувати документи, щоб видати своє зерно за оподатковане, або занижувати доходи під час продажу за кордон. Виручені кошти зберігають в іноземному банку. Іноді зерно продають за безцінь пов'язаній або підставній компанії (в Туреччині чи Румунії). Кошти від такого продажу повертаються в Україну, але доходи від наступного продажу за вищою ціною вже залишаються за кордоном.
Водночас, як пише видання, посередники допомагають у таких схемах за відсоток від прибутку (близько 2%). Створюються фірми для утримання коштів за кордоном, які потім закриваються до настання терміну повернення валюти.
Народний депутат Мар’ян Заблоцький, який досліджував це питання, вважає, що за останні два роки понад $3 млрд вивезли з країни через «чорне зерно». За іншими оцінками, ця цифра може бути вищою. За попередні вісім років загальна сума становила, ймовірно, $4 млрд.
Для боротьби з «чорним зерном» БЕБ аналізує дані, щоб виявити підозрілі постачання, та покращує обмін інформацією між слідчими та митницею. Також уряд послаблює валютний контроль, зокрема, покращуючи офіційний курс обміну, щоб зменшити привабливість виведення коштів за кордон.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

Аграрії Сумської області станом на 1 жовтня обмолотили 229,7 тис. га зернових і зернобобових культур. Загальний намолот становить 1 439 тис. т зерна.

Оновлені вимоги до критично важливих підприємств створюють проблеми для малого та середнього агробізнесу. Особливо там, де регіони встановлюють додаткові критерії.

У багатопрофільній агропромисловій компанії з повним замкнутим циклом виробництва «Агропродсервіс», з огляду на складнощі з логістикою, переглянули сівозміну і вийшли в першу чергу на культури, які можуть використати для власних потреб.

Український ринок ріпаку залишається активним завдяки стабільному попиту з боку Європи. Водночас найближчими тижнями ціни можуть знизитися через корекцію на європейському ринку.

Аграрна компанія «Агронова», що входить до групи компаній «Новаагро», завершила збирання ранніх культур. Із площі близько 11,5 тис. га намолочено 46,8 тис. т продукції.

Запровадження додаткових податків у нинішніх умовах є недоцільним, оскільки держава має підтримувати бізнес, що працює.

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні cтаном на 1 вересня становили 24,6 млн т, що на 10,1 млн т більше, ніж на аналогічну дату 2025 року.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) виявило факт незаконного вивезення через порт «Південний» 5,4 тис. т сої на $2 млн.