Війна спонукає фермерів «оптимізувати податки», через що Україна недоотримує мільярди доларів бюджетних надходжень.
Про це пише The Economist.
За оцінками заступника міністра економіки України — торгового представника України Тараса Качки, 2 з кожних 5 т врожаю зернових зараз уникають сплати податків до держбюджету.
Як зазначає видання, чи не десята частина сумнівних угод, пов’язаних із «чорним зерном», здійснюється через бартер і готівкові розрахунки, що дозволяє легко приховати операції від податківців.
Оскільки є землі, забруднені вибухівкою, деякі фермери з безпечними полями уникають звітів про врожай, не викликаючи підозр. Дмитро Кохан із ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» каже, що такі ситуації обмежені частиною господарств у районах, які безпосередньо постраждали від бойових дій.
Також фермери можуть фальсифікувати документи, щоб видати своє зерно за оподатковане, або занижувати доходи під час продажу за кордон. Виручені кошти зберігають в іноземному банку. Іноді зерно продають за безцінь пов'язаній або підставній компанії (в Туреччині чи Румунії). Кошти від такого продажу повертаються в Україну, але доходи від наступного продажу за вищою ціною вже залишаються за кордоном.
Водночас, як пише видання, посередники допомагають у таких схемах за відсоток від прибутку (близько 2%). Створюються фірми для утримання коштів за кордоном, які потім закриваються до настання терміну повернення валюти.
Народний депутат Мар’ян Заблоцький, який досліджував це питання, вважає, що за останні два роки понад $3 млрд вивезли з країни через «чорне зерно». За іншими оцінками, ця цифра може бути вищою. За попередні вісім років загальна сума становила, ймовірно, $4 млрд.
Для боротьби з «чорним зерном» БЕБ аналізує дані, щоб виявити підозрілі постачання, та покращує обмін інформацією між слідчими та митницею. Також уряд послаблює валютний контроль, зокрема, покращуючи офіційний курс обміну, щоб зменшити привабливість виведення коштів за кордон.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.

Румунські перевізники заявляють, що місцева агропродукція має пріоритет у перевезеннях до порту Констанца. Українське зерно транспортується за залишковим принципом.

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Підприємства агропромхолдингу «Астарта» завершили збирання ранніх зернових та озимого ріпаку на площі 54 тис. га.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Державна податкова служба (ДПС) України готує покрокову інструкцію для бізнесу щодо застосування порядку тимчасового звільнення від виконання податкових обов’язків у разі виникнення форс-мажорних обставин.

Компанія «Контінентал Фармерз Груп» за перше півріччя сплатила 801 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів.

Імплементація кліматичних норм у межах переговорного процесу вимагає масштабної інтелектуальної роботи та координації зусиль.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) виявило факт незаконного вивезення через порт «Південний» 5,4 тис. т сої на $2 млн.