Українські та японські компанії підписали 23 меморандуми про економічну співпрацю.
Як говориться у повідомленні Міністерства економіки України, сторони поглиблюватимуть співпрацю в таких секторах економіки: відновлення інфраструктури та зелене будівництво, енергетика, агросектор та модернізація сільськогосподарської техніки, розвиток технологій безпілотників, фінансування будівництва доступного житла, переробка сміття, охорона здоровʼя, реабілітація та протезування поранених.
Проєкти матимуть право на технічну допомогу, яку Японія надасть Україні через Організацію Об'єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) на суму €188 млн. Загалом завдяки UNIDO на першому етапі планується реалізація близько 30-40 конкретних проєктів із передачі японських технологій українським компаніям. На ці цілі будуть виділятись гранти у сумі до $10 млн на проєкт.
«Співпраця України та Японії системно поглиблюється. В лютому цього року на конференції в Токіо було підписано 56 угод. По кожній із них ми маємо конкретні зрушення. Сьогодні ж укладаємо ще понад два десятки меморандумів про співробітництво. Всі вони повинні втілитися у конкретні проєкти на місцях — і ми, як уряд, готові надати всю необхідну підтримку для їхньої реалізації», — зазначила перша віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.
Також вона відзначила ініціативу щодо можливого постачання тракторів для середніх і малих фермерів, а також Меморандум про взаєморозуміння щодо використання супутникових знімків для аналізу ґрунту та планування засіву сільськогосподарських угідь.
Підписані угоди передбачають співпрацю з японським бізнесом для відновлення України за енергоефективними та екологічними технологіями. Японська сторона планує впроваджувати новітні технології в Україні, проводити навчання та розвивати потенціал українських спеціалістів, проводити аналітику та обмінюватись даними з українським бізнесом. Один із таких прикладів — це угода між японськими компаніями з українськими виробниками безпілотних технологій та робототехніки, такими як Ailand Systems Ltd та DRONE.UA для застосування технологій у сфері гуманітарного розмінування.
«Сектори сільського господарства, енергетики, зеленої металургії, кібербезпеки та будівництва становлять основу для структурування потенційних інвестиційних проєктів із Японією. Саме у них ми бачимо активне зацікавлення японського бізнесу», — додала Юлія Свириденко.
За її словами, японське експортно-кредитне агентство NEXI надаватиме страхування для японських компаній, які долучаються до проєктів відбудови України. Японське агентство міжнародного розвитку JICA продовжить підтримувати інвестиційні проєкти та надавати гранти в межах програм для малого та середнього бізнесу для відновлення української економіки.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Популярний японський чай матча може стати дефіцитним через зміну клімату. Підвищення нічних температур і нестабільна весняна погода в Японії знижують урожайність та погіршують характерний смак чаю.

Інвестиції в альтернативні білки можуть забезпечити економіці Європейського Союзу додаткові €111 млрд щороку до 2040 року, якщо цей напрям стане одним із пріоритетів розвитку.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

Державна служба статистики під час війни активно почала використовувати супутникові знімки для аналізу та формування даних про сільгоспвиробництво.

Компанія «НІБУЛОН» у межах співпраці з NASA Harvest долучилася до проєкту з моніторингу практик сталого землеробства в Україні у секторах зернових і олійних культур.

Вихід на японський ринок означає, що продукт відповідає найвищим критеріям якості, а виробництво — системності. Це потужний імпортер ягід. Заморожені малина та лохина — товари, що могли б успішно постачатися до Японії. І логістика не є завадою, адже українська ягода вже реекспортується через європейських постачальників.