Про це йдеться у повідомленні hh.ua|grc.
Так, експерти прогнозують ймовірність чергової хвилі міграції українців, зокрема до Німеччини, у зв'язку зі зміною правил роботи для іноземних громадян.
«Німецькі роботодавці найбільше зацікавлені у розробниках та тестувальниках ПЗ, працівниках виробництв, робітничому та медичному персоналі. Й у половині вакансій ідеться про зарплати від 46,9 тис. грн до 90 тис. грн, ще у 30% пропозицій про роботу фігурують заробітки від 91 тис. грн до 135 тис. грн. А головні причини, які підштовхують українських пошукачів замислюватись про переїзд, — можливість більше заробити, бажання змінити країну проживання без прив'язки до роботи, відсутність гідної роботи у регіоні проживання», — йдеться у повідомленні.
Також прогнозуються цього року світовий економічний спад та глобальні рецесії, зокрема — у виробництві.
«Аналіз бази вакансій за 2019 рік показує, що вже у другій половині року в цих профсферах спостерігалась від'ємна динаміка, а кількість пропозицій про роботу зменшувалась. Така тенденція може продовжитись і у нинішньому році», — прогнозують експерти.
У розрізі профсфер тенденції збережуться: у ТОПі найзатребуваніших спеціалістів залишаться IT-спеціалісти, спеціалісти з продажів, маркетологи тощо, вважають у hh.ua|grc.
«Рівень конкуренції, скоріш за все, зростатиме. Що буде наслідком не стільки нестачі робочих місць, скільки невдоволеності пошукачів теперішнім місцем роботи та бажанням знайти кращу пропозицію», — додають аналітики.
Посилюватиметься, на їхню думку, вплив технологій на структуру робочих місць та обов'язки спеціалістів.
«Зокрема — скорочуватиметься потреба в одних спеціалістах, робота яких може буде замінена програмним забезпеченням чи роботизованими рішеннями (наприклад, касири, діловоди, операціоністи). І зростатиме в інших — наприклад, в IT-фахівцях (програмістах, розробниках, адміністраторах мереж і баз, фахівцях з робототехніки, з інформаційної безпеки, web-дизайнерах тощо), аналітиках Big Data, інженерах тощо», — пояснюють в компанії.
В HR-політиці та стратегії роботодавців у найближчому майбутньому прослідковуватимуться такі тенденції, як оновлення підходів до корпоративного навчання та розвитку, а саме здвиг парадигми від пасивної ролі співробітника до активної, коли навчання стає employee-driven: працівники самі створюють контент, а підрозділи навчання стають кураторами та «архітекторами досвіду»; використання digital-технологій, перш за все — у рекрутингу та навчанні; HR-маркетинг і пошук нових цільових аудиторій, робота над підвищенням привабливості галузей та брендів окремих професій; корпоративне волонтерство; запровадження well-being програм, підсумовують експерти.