Про це у своєму блозі на AgroPortal.ua зазначає к.ю.н., експертка із земельних відносин асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Елліна Юрченко.
За її словами, існує нагальна потреба у відновленні та розширенні зрошуваних площ в Україні.
«Відсутність проактивної державної політики щодо розвитку зрошуваного землеробства в Україні призвела до відсутності капітальних інвестицій у меліоративну інфраструктуру. Технічний стан насосних станцій, магістральних та розподільчих каналів, водосховищ та інших об'єктів меліоративної інфраструктури є незадовільним. У результаті цього відбуваються великі втрати води на її шляху від водного об'єкту до поля (до 40-50%), насосні станції витрачають забагато електричної енергії для подачі води, тиск подачі води є низьким», — вказує вона.
Усі затрати та втрати впливають на дороговизну зрошення, каже експертка УКАБ.
Порівнюючи дані за 2019 рік врожайності на зрошуваних землях щодо врожайності на всіх посівних площах: для зернових культур врожайність більша на 37%, для соняшнику — на 17%, для картоплі — на 65%, для фруктів та ягід — на 24%, а для овочів — аж у 2,5 рази.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає прем'єр-міністра Сергія Корецького не допустити ухвалення проєкту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає суттєвий перегляд чинного механізму бронювання військовозобов’язаних працівників.

Українські сільгоспвиробники станом на 13 жовтня 2026 року озимими культурами засіяли 4,48 млн га, або 71,0% прогнозованих площ.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Євроінтеграція аграрного сектору – це вже не питання далекої перспективи. Це процес, який поступово змінює правила гри для всіх: для держави, для бізнесу, для профільних асоціацій і для самих організацій виробників. І головне питання сьогодні полягає не в тому, чи будуть ці зміни. Вони будуть. Питання лише в тому, хто встигне до них підготуватись, а хто залишиться осторонь.

В умовах постійних викликів, таких як війна та економічна нестабільність, місцеві громади потребують нових підходів до управління відновленням та розвитком. Ключовими факторами успіху для громад є стратегічне планування, залучення інвестицій, управління проєктами та вміння адаптуватися до нових умов.


