Про це заявила представник Міністерства юстиції, начальник Управління координації виконання рішень Європейського суду з прав людини та інформування Комітету міністрів Ради Європи Аліса Пєтухова, інформує Agravery.
За її словами, рішення ЄСПЛ по справі «Зеленчук та Цицюра проти України» не дає Україні вибору, чи виконувати рішення ЄСПЛ, чи ні.
«Україна має виконати це рішення, при чому — зробити це «належним чином», — заявила Аліса Пєтухова.
За її словами, питання права володіння своїм майном стало таким важливим, що дійшло вже до Європейського суду.
«З 1995 року, коли Україна вступила до Ради Європи, вона взяла на себе зобов«язання виконувати рішення Європейського Суду. Рішення ЄСПЛ для України — це не рекомендація, це вказівка. І часу (для виконання рішення) не так багато, бо наступними рішеннями ЄСПЛ, а такі будуть, буде призначати позивачам справедливу сатисфакцію. А це ляже додатковим навантаженням на державний бюджет», — вважає представниця Мінюсту.
За її словами, рішення Суду у цій справі має системний характер. Тобто проблема мораторію має бути вирішена не лише по відношенню до заявників, а в цілому. Якщо вона не буде врегульована вчасно, то ЄСПЛ в інших справах перейде до призначення грошової компенсації від €2 тис. до €75 тис., що залежить від оцінки з боку ЄСПЛ кожного конкретного позову. Не виконавши рішення ЄСПЛ, Україна може дуже скоро отримати наступне пілотне рішення. Це означає, що дане рішення ЄСПЛ стосуватиметься усіх потенційних позовів з України.
Для довідки: 2 ноября 2018 року Конституційний суд України вдруге відмовив у відкритті справи за поданням групи народних депутатів про скасування земельного мораторію. У травні Європейський суд з прав людини у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» визнав мораторій на продаж сільгоспземлі порушують права людини.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.


Це про землю. Можна зрозуміти запал влади — дуже хочеться взяти і одним махом вирішити проблеми, які роками не вирішувалися. Але не тут-то було. Не піддається нападам мораторій... І зараз у влади залишається два виходи — або, незважаючи на протести, ситуацію силою дотиснути, або, знайшовши слушний привід, відійти в сторону. Хоча є і третій варіант — спробувати зрозуміти, що відбувається і чому. Принаймні, чому їм у спадок дісталася ця сумнівна проблема.





