Таку думку висловив засновник «Інституту здоров'я рослин» Віталій Ільченко під час аграрної панелі Київського міжнародного економічного форуму.
«Інноваційні технології — не панацея, а лише інструмент в руках досвідченого фахівця. Без наукової бази вони можуть не спрацювати. Тому ми створили першу в Україні науково-практичну платформу для досліджень і впроваджень інновацій — «Інститут здоров'я рослин». Наукова установа працює за зразком найкращих світових НДІ і не має аналогів в Україні. Тут застосовують передові методики аналізу та найкраще світове обладнання», — зазначає Віталій Ільченко.
За його словами, це дозволяє вивчати вплив людини на природні ресурси, розробляти нові та адаптувати існуючі світові технології до українських реалій і навіть працювати над відновленням вичерпних ресурсів.
«Такий комплексний підхід допомагає, з одного боку, розвивати Україну в технологічному ключі, а з іншого — економити її ресурси і дбати про екологію. Адже ми не отримали землю у спадок від наших батьків — ми позичили її в наших дітей», — наголошує Віталій Ільченко.
Ключовим моментом у цій роботі Віталій Ільченко вважає кадрове питання. Тому основною соціальною місією «Інституту здоров'я рослин» є консолідація наукового потенціалу України. Для цього інститут створив умови для репатріації вчених, які за останні роки виїхали за кордон, а також сприяє формуванню нового покоління української інтелектуальної еліти.
«Сьогодні ми дедалі частіше стикаємося з недостатньою підготовкою молодих спеціалістів аграрного напрямку. Тому ми пропонуємо молоді спеціальні програми, які допоможуть їм бути в курсі передових світових розробок, переймати досвід кращих українських та закордонних вчених і одночасно — отримувати практичні навички в полях та у найсучасніших лабораторіях «Інституту здоров'я рослин». Науковий підхід та українські спеціалісти — запорука успішного впровадження інновацій в агробізнес і процвітання України», — переконаний Віталій Ільченко.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH. Освітній простір створили на базі механіко-технологічного та агробіологічного факультетів спільно з компанією «ХОРШ Україна».

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Африка скоро припинить імпорт агропродукції з інших країн, а ГМ-продуктів на ринку стане більше. Наразі тенденція йде до того, що світові ціни на сільськогосподарську продукцію не підвищуватимуться.

Україна в очікуванні перемовин щодо членства в Європейському Союзі, які мають відбутися навесні 2025 року. Перед нашою державою стоїть відповідальне завдання — довести, що ми гідні бути серед європейської спільноти, крім того, є важливою аграрною країною для ЄС та світу.

У питанні бронювання працівників варто встановити певні критерії, наприклад, економічні. Компанії, які сплачують значні податки, мають отримати можливість додатково бронювати людей.

В Україні все помітнішим стає кадровий голод, причому нестачу працівників гостро відчувають як великі компанії, так і малий бізнес. Закон про мобілізацію ще більше загострив ситуацію, адже багато чоловіків звільняються з офіційного місця роботи і переходять працювати в «тінь».
