УЗА пропонує прожарювати пшеницю на підприємствах Індонезії

Про це поінформував в.о. виконавчого директора УЗА Сергій Іващенко, говориться у повідомленні асоціації.

Зокрема, в УЗА підкреслили, що борошномельні підприємства-імпортери в Індонезії готові приймати українську пшеницю без «прожарки» в Україні, так як в процесі переробки пшениця проходить термічну обробку, що знешкоджує грибки в зерні.

«Таким чином, дублювати «прожарку» пшениці в українських портах немає сенсу, адже зерно все одно пройде термічну обробку на борошномельних підприємствах Індонезії. Це ефективніший метод боротьби з грибками», — в.о. виконавчого директора УЗА.

Він також додав, що УЗА офіційно звернулась з відповідною пропозицією до Індонезійської сторони.

Крім того, експерт зауважив, що у світі відсутній технічний і технологічний досвід такої термічної обробки в портах, і в Україні, зокрема, адже більше ні до однієї країни така вимога не була висунута.

«Зернові термінали в портах України не мають технічної та технологічної можливості проводити термічну обробку зерна. Навіть якби така технологія була винайдена, жоден експортер чи країна не змогли би гарантувати 100% знезараження зерна. Адже, навіть 1% грибків, що можуть вижити після «прожарки», під час транспортування (3-4 тижні) до Індонезії в умовах теплого вологого клімату відновляться до 100% зараженості», — підкреслив Сергій Іващенко.

«Відтак, Україна як надійний і чесний партнер на міжнародній арені, що експортує понад 2 млн тонн пшениці до Індонезії, пропонує здійснювати таку обробку зерна в країні-імпортері, що принесе додатку вартість Індонезійським компаніям та забезпечить ефективність під час борошномельного процесу», — додав фахівець.

Також, УЗА обговорила цю вимогу з експертами з ADMMills, із Інституту досліджень ім. Макса Руберна (MRI) у Детмольде, в Німеччині, який працює у галузі захисту здоров«я споживачів у секторі живлення, та з Schuttmuhle Berlin — компанії Goodmills Germany Group, яка щорічно використовує біля 2,7 млн. тонн зерна на європейських млинах.

«Організації підкреслили, що термічна обробка задля знищення грибків — не вірний і не ефективний шлях для їх усунення. Адже, ефективність знезараження пшениці при 70-80 °С не доведено, а сам процес негативно вплине на білок і клейковину. Також це може призвести до затемнення зерна», — додав в.о. виконавчого директора УЗА.

Також, Schuttmuhle Berlin надав рекомендацію у вирішенні цього питання — просіювання пшениці на борошномельних заводах, оскільки грибки Tіlletia будуть відокремлені і виявлені у побічних продуктах. Ці побічні продукти піддадуть термічній обробці задля знезараження.

До експерименту з ефективністю «прожарки» також долучилась Фітосанітарна асоціація України, що провела тест — невелику кількість пшениці було «прожарено» в окремій камері, відповідно до вимог Індонезійської сторони. Відтак, результати доводять неефективність такого методу: після термічної обробки кількість грибків Tilletia не змінюється; при певних умовах лікування інтенсивне зростання грибкового міцелію може зменшитися, але потенціал розвитку фітопатогенів зберігається; висока температура негативно впливає на зерно пшениці, фізичні та хімічні показники якості, знижується відсоток сирого протеїну, клейковини та глютену.

У свою чергу, Українська зернова асоціація очікує позитивну відповідь Індонезійської сторони щодо врегулювання питання експорту пшениці до Республіки Індонезія, адже пропозиція УЗА нівелює причину вимоги «прожарки» та зберігає можливість міжнародної торгівлі між країнами.

Для довідки: Індонезія вимагає з 1 січня 2019 року від українських експортерів пшениці «прожарювати» зерно протягом 10-20 хв температурою 70-80 °С.