Українські аграрії розповіли Європарламенту про свої проблеми

Про це заявила директор громадської спілки «Всеукраїнський аграрний форум» Марія Дідух, виступаючи від імені провідних аграрних громадських організацій України на засіданні Комітету Європарламенту з питань сільського господарства та розвитку сільських територій, повідомляє УКАБ.

Вона зазначила, що за час повномасштабної агресії рф агросектор України зазнав величезних збитків, а українські фермери працюють на межі збитковості. За оцінками KSE, прямі втрати українського агросектору становлять $6,6 млрд. На сьогодні росія окупувала близько 8 млн га (27%) сільгоспземель України, і якщо говорити про непрямі втрати, то на кінець 2022 року сума збитків галузі сягнула більше $40 млрд.

Марія Дідух наголосила, що попри всі перешкоди, інколи навіть під обстрілами українські аграрії йдуть у поля та сіються, щоб забезпечити продовольчу безпеку не лише України, а й усього світу. 

«Цьогорічна весняна посівна 2023 року є надскладною через відсутність фінансових ресурсів у аграріїв, які не мають змоги закупити необхідні засоби виробництва для здійснення посівної. Відтак, враховуючи скорочення посівних площ та недовнесення мінеральних добрив, цього сезону прогнозується зменшення валового збору зернових до 53,3 млн т, що на 50% менше від довоєнного обсягу 2021 року. Крім того, прогнозується переорієнтація посівних площ на сою, олійні культури, оскільки вони мають менший вал, і їх легше експортувати», — прогнозує експерт.

Не менш важливою проблемою є ускладнена логістика, котра з'їдає 60% від ціни аграріїв. Наразі розрив між світовими і внутрішніми цінами в Україні становить близько 140 $/т. Як результат, зернові продаються у збиток, і аграрії не можуть отримати належні фінансові ресурси для посівної. 

Марія Дідух відзначила, що наразі допомоги потребують аграрії на деокупованих територіях, де зараз найскладніша ситуація — ферми, техніка, потужності для виробництва зруйновані, поля заміновані. Саме розмінування територій — ключове і найболючіше питання. На сьогодні понад 5 млн га сільгоспземель заміновані або ж містять залишки вибухонебезпечних речовин. 

«Тому є прохання до ЄС долучитись до питання розмінування не лише наданням фінансової підтримки, а й залученням відповідних фахівців для його проведення», — зазначила експерт. 

Також вкрай необхідно продовження роботи коридору «Шляхи солідарності» та транзиту агропродовольства через території ЄС. 

Крім того, Марія Дідух пояснила, що Україна потребує від ЄС сприяння у питанні спрощення ветеринарного контролю прямого транзиту через ЄС фуражних зернових та олійних культур, а саме — повернення до процедури лише митного огляду. Через перевірки товарів збираються величезні черги на перетині кордону, особливо з Польщею, навіть тих товарів, що йдуть на транзит. 

«Ми вітаємо спільну заяву віцепрем’єр-міністра, міністра сільського господарства і розвитку села Республіки Польща та міністра аграрної політики та продовольства України щодо упорядкування транзиту українських зернових та олійних культур, але станом на сьогодні ми не бачимо покращення ситуації з чергами вантажів», — зауважила вона.

Також експерт вважає необхідним посилення співпраці між компетентними органами для отримання дозволів на транзит нетелей живої ВРХ через країни Румунії та Болгарії, подтримку «зернової угоди», зокрема її продовження на якомога довший термін, збереження преференційних умов торгівлі з країнами ЄС — реанімаційний пакет для агросектору, а також доступ до фінансування, зокрема в частині надання кредитів для агротоваровиробників. 

«Дякуємо за всесторонню підтримку ЄС та іншим міжнародним партнерам у нашому протистоянні з країною-агресором. Для України вкрай важлива ця підтримка та допомога, щоб ми могли продовжувати функціонувати в ускладнених війною умовах. Разом ми зможемо гарантувати продовольчу безпеку в світі», — підсумувала Марія Дідух.