Україна втратила статус одного з найбільших експортерів меду

Про це у Києві у рамках круглого столу «Агровиробники vs. пасічники: як попередити отруєння бджіл?» зазначила в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

Зокрема, вона констатувала, що у 2017 році Україна експортувала близько 68 тис. т меду, проте у 2018 році ця цифра знизилася до 49,4 тис. т, через що країна втратила статус третього у світі постачальника меду.

За її словами, галузь бджільництва завжди була недооціненою, і активного діалогу між бджолярами і владою не велося багато років.

«Основні моменти, над якими нам доведеться спільно працювати, це — врегулювання питання обробки пестицидами та отрутохімікатами рослинницької продукції, подбати про належне ветеринарне забезпечення галузі та її розумну регуляцію: спростити процедуру реєстрації пасік, отримання ветеринарного паспорта та багато іншого. Однак ми маємо все організувати таким чином, щоб стандарти якості та безпечності меду були збережені відповідно до українських і європейських норм», — відзначила Ольга Трофімцева.

При цьому в.о. міністра наголошує, що отруєння бджіл під час весняних польових робіт — результат недостатньої комунікації фермерів і пасічників, тому держава всіляко стимулює налагодження балансу між інтересами сільгосптоваровиробників та пасічників, проте головна тут проблема, за її словами, — використання контрафактної продукції засобів захисту рослин за низького рівня освіченості фермерів.

Саме тому, вже найближчим часом в Міністерстві аграрної політики і продовольства буде створено Міжвідомчу робочу групу, яка буде врегульовувати питання засобів захисту рослин та отруєння ними бджіл.

У свою чергу доктор ветеринарних наук Інституту тваринництва НААН Євген Руденко підтвердив, що в Україні відсутні практики GBP для утримання бджіл і відповідний рівень освіти бджолярів, що досить часто призводить до загибелі чи захворювання бджіл.

Окрім того, за його словами, агровиробники та пасічники не дотримуються регламентів при обробці полів засобами захисту рослин. Вчений ще раз нагадав, що категорично забороняється обробка засобами захисту рослин сільськогосподарських культур у період цвітіння і полів з квітучими бур'янами, лісосмуг навколо полів. У зонах з інтенсивним бджільництвом і поблизу населених пунктів заборонено застосування авіаобробок. Необхідно суворо дотримуватися карантинних термінів, що регламентують попередження отруєнь людей, тварин і бджіл.

За словами Ольги Трофімцевої, Міністерство аграрної політики та продовольства України активно займається реформуванням галузі бджільництва.

«Незабаром буде прийнято низку нормативних актів, спрямованих на спрощення регулювання та реєстраційних процедур, підвищення захисту бджіл від шкідливих дій препаратів при обробці рослин, впровадження європейських вимог до якості меду. Цей комплекс заходів наблизить функціонування галузі до європейських стандартів, дозволить значно підвищити кількість виробленого меду та його якість, стимулюватиме зростання імпорту та внутрішнього споживання продукції бджільництва», — додає в.о. міністра.

Говорячи про державну підтримку бджолярів, Ольга Трофімцева додала, що «окремої програми з державної підтримки галузь на сьогодні не має, однак пасічники можуть активно користуватися тими програмами, що вже діють в аграрному комплексі, — це компенсація ставки за кредитами та здешевлення самих кредитів, а також відшкодування вартості обладнання та часткова компенсація дорадчих послуг».

Для довідки: виробництво меду в Україні в основному зосереджено в господарствах населення — 98%, і лише 2% виробляється зареєстрованими суб»єктами господарювання.

За даними FAO, Україна входить до трійки світових експортерів меду після Китаю і Аргентини. Імпортерами традиційно виступають Європейський Союз та США. За останні два роки Україна відкрила експортні ринки до Ізраїлю, Марокко та Швейцарії. У ціновому сегменті Україна конкурує з Китаєм, Індією, Аргентиною тощо.

Зниження ціни на мед на світовому ринку в 2018 році негативно позначилося на експорті меду з України. За результатами 2018 року, експорт меду з України впав майже на третину (27%) — на 18,4 тис. т і сягнув позначки 49,4 тис. т. Основними причинами падіння експорту стало скорочення поставок до країн Європи (на 10,5 тис. т) і США (9,3 тис. т) — за результатами січня-листопада 2018 року порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Український мед експортують в основному у бочках, а ціна за такий продукт у 2018 році становила 2 $/кг. Окрім того, близько 90% українського меду виробляється з соняшнику, що не дозволяє використати ті сучасні споживацькі тренди, які панують на ринках Європи та можуть принести експортерам додаткову виручку. Для того щоб виходити на нові ринки, експортерам не вистачає видового різноманіття продукції: немає достатніх товарних партій акації, липи та інших сортів. Дуже повільно розвивається фасована та брендована продукція.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua