Європейська комісія просить послів — постійних представників країн-членів Європейського Союзу перенести голосування з питання продовження лібералізації торгівлі з Україною із засідання Комітету (COREPER II) в середу, на наступний тиждень, щоб знайти вирішення проблеми, створеної запровадженим в односторонньому порядку Польщею та Угорщиною ембарго на українську сільськогосподарську продукцію.
Про це агентству «Інтерфакс-Україна» у вівторок у Брюсселі повідомив дипломат зі Швеції, яка головує в ЄС.
«Це проблема. Комісія просила нас не голосувати в межах засідання Комітету постійних представників щодо продовження торговельної лібералізації, і це питання у нас стоїть на порядку денному завтра (19 квітня. — Ред.) як «стан справ». Комісія потрібує більше часу, щоб підготувати заходи та знайти рішення для зацікавлених країн (Польщі, Словаччини, Угорщини, Болгарії, Румунії, які раніше написали листа президенту ЄК про цю проблему). План такий, що ми голосуватимемо наступного тижня. Тож комісія матиме час, щоб знайти рішення», — сказав він на умовах анонімності.
Водночас дипломат наголосив, що мета ЄС «полягає в найширшій підтримці України та створенні більших, а не менших можливостей для експорту в ЄС». «Для нас, як президентства в ЄС, мета полягає в тому, щоб знайти єдність щодо цього питання і підтримувати Україну. Ми бачимо це (запровадження заборони) як проблему, яка заважає нашим планам», — додав він.
Водночас, за словами співрозмовника агентства, ці п'ять країн не можуть заблокувати голосування продовження лібералізації торгівлі, оскільки для цього потрібна кваліфікована більшість.
«У будь-якому разі заблокувати (голосування) вони не можуть», — констатував дипломат.
Він також уточнив, що в цьому питанні є два аспекти: сільськогосподарська політика — це COREPER I і торгівля і торговельна лібералізація — це COREPER II.
«Ці два обговорення йтимуть паралельно — одне обговорення буде щодо сільського господарства, і наступного тижня буде засідання Ради з питань сільського господарства та рибальства в Люксембурзі — це питання буде там... Польща в односторонньому порядку запровадила ембарго на українські товари. Це погано для всіх. Ми намагаємося знайти єдність», — розповів дипломат.
Співрозмовник агентства також зазначив, що причини такої поведінки Польщі незрозумілі.
«Я не знаю, чи це політична стратегія, про це варто питати поляків. Я не знаю, чому це стало раптом таким терміновим. Можливо, протести фермерів стали такими важливими», — сказав він.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Українська молочна галузь зберігає виробничий потенціал і готова повноцінно інтегруватися до європейського ринку, попри надзвичайно складні умови війни.

Через закриття логістичних морських перевезень від Мінагрополітики подали звернення до уряду щодо перегляду квот у бік збільшення за деякими видами продукції. Його досить швидко підписав Прем’єр-міністр України, але сьогодні цей процес досить складний, і у міністерстві хочуть спробувати змінити систему адміністрування.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до сусідів — Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — з проханням дозволити транзит українських зернових вантажів через блокаду Чорного моря.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Cуттєві зміни відбулися за ліцензійними квотами на продукцію птахівництва та яєць cтаном на 1 жовтня 2026 року.

Україна та Європейська комісія обговорили зміну механізму адміністрування тарифних квот для молочної продукції та борошна, а також розширення можливостей експорту українського біоетанолу до ЄС.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Індія знизила базові імпортні мита на сирі та рафіновані рослинні олії, зокрема пальмову, соєву та соняшникову, щоб стримати зростання цін напередодні святкового сезону.