Є декілька причин, чому заборона в Україні досі існує, пише Deutsche Welle.
1. Побоювання хаосу
2002 року Верховна Рада України ухвалила зміни до перехідних положень щойно прийнятого нового Земельного кодексу. Такий крок пояснили побоюванням виникнення хаосу на ринку землі. Його бояться і досі.
2. Мораторій вигідний як сільськогосподарським виробникам...
Чіткого водорозділу між прибічниками та противниками мораторію немає. Сільськогосподарські виробники сьогодні здебільшого не одностайні в оцінюванні ситуації, тоді як малі фермери, яких в Україні понад 40 тис., на даний момент виступають проти зняття мораторію.
«Не варто забувати, що мораторій стосується не лише приватної землі, але й 10 мільйонів гектарів державної землі. А це дуже неоднозначне питання... Більша частина такої землі не зареєстрована, відповідно, ніхто не розуміє, що на ній вирощується, як, чи сплачуються податки, на яких умовах. Це дуже велике корупційне джерело, і на цьому джерелі хтось наживається», — пояснює керівник центру досліджень сільського господарства, продовольства та відновлювальних джерел енергії Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олег Нів'євський.
3. ...так і деяким власникам землі
Здавати землю в оренду простіше, ніж продавати. Якщо ринок стане вільним, окремі власники паїв на великих ділянках, які використовуються великими агрокомпаніями, можуть захотіти одразу ж продати свої паї, інші ж — навпаки, відмовитися. Це може викликати хаос та створити необхідність організації під'їзних шляхів до окремих паїв тощо, через що землевласники, які готові продати паї, можуть опинитися в ситуації, що їхня земля окремо вже нікому не буде потрібна.
4. Тиск міжнародних організацій на Київ — замалий
Останнім часом Міжнародний валютний фонд чинить дедалі більший тиск на український уряд у питанні необхідності скасувати мораторій на продаж землі. Утім, у меморандумі, який Київ підписав із МВФ задля отримання чинної кредитної програми, цю вимогу прописано недостатньо чітко, каже Олег Нів'євський.
5. Селяни недостатньо компетентні в питаннях ринку землі
Для того аби сформувати думку за чи проти скасування мораторію на продаж землі, українським селянам часто бракує ґрунтовних знань. При цьому саме їхню думку як аргумент на користь подовження мораторію на продаж землі нерідко використовують лобісти.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.


