Міністерство фінансів схвалило Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Держмитслужби — керівний документ з впровадження та розвитку митних інформаційних систем на наступні роки.
Про це говориться у повідомленні міністерства.
План розрахований до 2026 року та передбачає:
«Успішна реалізація визначених трансформацій забезпечить ІТ-систему української митниці необхідними інструментами для боротьби з корупцією та шахрайством», — запевняють у Мінфіні.
Документ розроблено у контексті підготовки України до вступу до Європейського Союзу та виконання Угоди про асоціацію в частині гармонізації митних процесів з європейськими стандартами. Особливу увагу приділено виконанню всіх вимог щодо майбутніх інтеграцій до систем ЄС.
За даними міністерства, Національний план цифровізації української митниці базується на Багаторічному стратегічному плані електронної митниці ЄС (Multi-annual strategic plan for electronic customs, MASP-C). Команда EU4PFM надала експертну підтримку в процесі його підготовки.
Основою ІТ-стратегії Держмитслужби, зокрема, визначено:
Окрему увагу в документі приділено запровадженню принципів кіберзахисту. Передусім йдеться про забезпечення:
«Серед пріоритетів ЄС нині є впровадження безпаперових процедур. У митній справі для цього реалізується Ініціатива електронної митниці (Electronic customs initiative). Для впровадження Е-Митниці розроблено Multi-annual strategic plan for electronic customs (MASP-C) — плановий документ, що охоплює всі митні проєкти, пов'язані з ІТ», — говорять у міністерстві.
У процесі ІТ-трансформації Держмитслужба використовуватиме управління бізнес-процесами та BPM-моделювання, що дозволить забезпечити цілісне уявлення про митні процеси та практичні наслідки їх впровадження відповідно до митного законодавства України та ЄС.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Інноваційні теплиці, вертикальні ферми, штучний інтелект і лабораторне розмноження рослин змінюють підхід до виробництва продуктів у країнах із посушливим кліматом. Об’єднані Арабські Емірати, які ще донедавна майже повністю залежали від імпорту продовольства, сьогодні активно інвестують у розвиток сучасного сільського господарства, прагнучи зміцнити власну продовольчу безпеку.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Верховна Рада України (ВРУ) сьогодні, 19 серпня, прийняла за основу проєкт Митного кодексу України (№15450).

Зовнішній товарообіг України за 7 місяців 2026 року склав $82,2 млрд.

Кабінет Міністрів України повторно схвалив та подав до Верховної Ради проєкт нового Митного кодексу, який гармонізує українське митне законодавство з нормами Європейського Союзу.

У Решетилівському професійному аграрному ліцеї на Полтавщині школярі вже з 12 років можуть спробувати себе в ролі трактористів, водіїв і зварників за допомогою сучасних VR-тренажерів. Такий профорієнтаційний простір допомагає підліткам ближче познайомитися з робітничими професіями ще до вступу до закладу освіти.

Український агробізнес довгий час розвивався завдяки кільком сильним перевагам: доступній землі, трудовому ресурсу та вигідному розташуванню на перетині міжнародних ринків збуту. Саме ці фактори багато років забезпечували динамічне зростання галузі.

Єдину державну платформу сільськогосподарських знань та інновацій AKIS (Agricultural Knowledge and Innovation System) запущено в Україні.