Про це заявила очільниця асоціації «Українське насіннєве товариство» Юлія Прохода, пише AgroTimes.
«У жодній країні світу фальсифікат не знищили. І не думаю, що Україна буде першою, хто це зробить. Бо на це є матеріальні передумови. Інколи насіння дуже дороге, розрив між дешевим і дорогим насінням дуже великий. Наприклад, найдешевша вітчизняна посівна одиниця кукурудзи може коштувати $15, а найдорожча іноземна — $250. Важко встояти, щоб не насипати в мішок з-під іноземної кукурудзи свою й продавати як іноземну», — зазначила Прохода.
На її думку, сірий ринок можна тільки стримувати. Для цього держава має стимулювати розвиток білого ринку.
За словами експерта, до реформування галузі насінництва контрольні функції виконувала Держсільгоспінспекція, нині ці функції мають перейти до Держпродспоживслужби, але поки що цього фактично не сталося.
Держсільгоспінспекція перебуває у стані ліквідації, але доки остаточно не вирішиться питання щодо того, хто виконуватиме функції сертифікації, вона не може віддати свої ресурси та повноваження.
«Тобто нині в нас жевріє сертифікація, а контролю як такого немає взагалі», — підсумувала експерт.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

Підприємство «Батьківщина» працює на Житомирщині вже 23 роки. Починали діяльність із 150 га, а зараз мають в обробітку 3600 га і далі працюють над розширенням земельного банку. Вирощують озимі пшеницю та ріпак, кукурудзу на зерно та силосну кукурудзу, соняшник і багаторічні трави.

Компанія PROMETEY розширює можливості співпраці для агровиробників і пропонує якісні мінеральні добрива та насіння для ефективного старту й підтримки.

Наразі діє проєкт фінансової підтримки МСП, і українські заявники можуть одержати грант на реєстрацію сорту в ЄС на суму до €1,5 тис.
