Про це на своїй сторінці в Facebook написав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.
В обох випадках, відзначає Максим Мартинюк, ці люди — активний прошарок, який, власне, і рухає економіку та соціальну сферу, однак, як бачимо із співвідношення, ця активність є нерівномірною.
«Безглуздо думати, що в сільській місцевості люди менш ініціативні, ніж у містах. Отже, причина цього понад десятикратного розриву — в кон’юнктурі та специфічних факторах, притаманних селу. Поточний статус-кво в сільській місцевості сформований, перш за все, впливом мораторію на продаж земель сільгосппризначення, який є основним гальмом для розвитку підприємництва. Лише повноцінна власність на землю гарантує збереження інвестицій та стимулює розвиток довгострокових та/або нішевих проектів, які в більшості країн світу є прерогативою фермерів. У той же час бізнес на умовах оренди передбачає виробництво простих культур із швидким циклом виробництва, а в цій сфері дрібні виробники є неконкурентоспроможними в порівнянні з агрохолдингами», — зазначає заступник міністра.
Також Максим Мартинюк наводить статистику по країнам Європейського союзу.
Кількість дрібних фермерів (із зембанком до 100 га) на 1000 осіб сільського населення в країнах із відкритим земельним ринком